Карта онлайн-атак.

Повідомити
Повідомити
137 137

Загальна кількість онлайн-атак по Україні

  • Найвища загроза
  • Середня загроза
  • Помірна загроза
  • Менша загроза, але шкідлива

Останні інциденти

Всі інциденти

Марічка Довбенко
Журналістка, Авторський YouTube-канал

Київ
SLAPP-тиск
Інше

Яна Чумаченко
головна редакторка, SD.UA

Івано-Франківськ
Гендерна дезінформація, Дифамація в онлайні
Невідомі

Настя Станко
Головна редакторка, «Слідство.інфо»

Київ
Гендерна дезінформація, Дифамація в онлайні, Мова ворожнечі, Сексуалізоване цькування
Користувачі соцмереж

Світлана Стеценко
Журналістка, Bihus.info

Київ
Гендерна дезінформація, Дифамація в онлайні, Мова ворожнечі, Сексизм, Сексуалізоване цькування
Користувачі соцмереж

Анна Калюжна
Воєнна кореспондентка

Київ
Гендерна дезінформація, Дифамація в онлайні, Мова ворожнечі, Сексизм, Сексуалізоване цькування
Користувачі соцмереж

Соня Кошкіна
Шеф-редакторка, Lb.ua

Київ
Гендерна дезінформація, Дифамація в онлайні, Сексизм
Користувачі соцмереж

Ольга Худецька
Журналістка-фрілансерка

Київ
Гендерна дезінформація, Дифамація в онлайні, Мова ворожнечі, Погрози смертю/фізичним насильством, Сексизм
Користувачі соцмереж

Олена Фроляк
Головна редакторка, «Факти.ICTV»

Київ
Гендерна дезінформація, Дифамація в онлайні, Мова ворожнечі, Сексизм
Користувачі соцмереж

Катерина Коберник
Головна редакторка, «Бабель»

Київ
Використання ШІ, Гендерна дезінформація, Дифамація в онлайні, Мова ворожнечі
Блогери

Наталія Мосейчук
ведуча, 1+1

Київ
Використання ШІ, Гендерна дезінформація, Гендерно обумовлений тролінг, Дифамація в онлайні, Мова ворожнечі, Погрози смертю/фізичним насильством, Сексуалізоване цькування
Блогери

Методологія збору інформації

Критерії відбору онлайн-атак

  1. Місце здійснення:
    Інцидент відбувається у цифровому просторі, включаючи великі онлайн-платформи (соціальні мережі, месенджери, форуми, коментарі під публікаціями), а також через особисті канали комунікації, такі як електронна пошта чи телефонні дзвінки, якщо вони мають характер залякування, переслідування чи поширення ворожнечі.
  2. Зв’язок із професійною діяльністю:
    Атака безпосередньо пов’язана з професійною діяльністю журналістки, ведучої, редакторки, продюсерки чи іншої працівниці медіа або фрілансерки. Наприклад, інцидент виникає після публікації журналістських розслідувань на суспільно важливі теми, такі як війна, корупція, права людини, або після розміщення чутливого контенту (фемінізм, ЛГБТІК тощо).
  3. Координація, масовість та системність атаки:
    Інцидент має ознаки організованості, здійснюється мережею або групою осіб (не обов’язково пов’язаних між собою) та може тривати певний час (кілька днів, тижнів чи більше).
  4. Гендерно зумовлений характер:
    Атака містить сексистські висловлювання, мову ворожнечі, погрози (зокрема згвалтуванням) або інші форми залякування, спрямовані на дискредитацію, залякування чи обмеження участі журналістки у публічному просторі.

Джерела та перевірка інформації

  • Збір інформації здійснюється через прямі звернення від медійниць, а також через аналіз відкритих джерел і повідомлень у медіа.
  • Документуються коментарі, що містять ознаки онлайн-насильства, їх види, а також посилання на висвітлення інциденту в медіа.
  • Верифікація журналістки відбувається через нашу мережу «Жінки в медіа» або через партнерські організації, такі як Комісія з журналістської етики, Детектор медіа, Львівський медіафорум, НСЖУ тощо.
  • Ми забезпечуємо можливість анонімного звернення для гарантування конфіденційності.

Категоризація онлайн-атак

  • Категорії для документування сформовані на основі розробок ГРЕВІО, ЮНЕСКО, ОБСЄ та інших міжнародних організацій.
  • Ми консультуємося з партнерами, щоб забезпечити відповідність міжнародним практикам і врахувати український контекст.

Додаткова інформація про медійницю

  • Фіксується професійний статус (репортерка, редакторка, фрілансерка) та медіа, з яким афілійована журналістка.
  • Дата атаки на карті визначається як день першої появи погроз, висловлювань із сексистським характером, мови ворожнечі чи інших проявів онлайн-насильства, або дата публікації матеріалу, що спричинив негативну реакцію.
  • Місце атаки прив’язується до місця постійного перебування медійниці.
  • Зазначається, якщо журналістка належить до вразливої групи, що могло посилити атаку.

Контекст інциденту

  • Ми документуємо передумови атаки, такі як реакція на публікацію, суспільний резонанс або коментарі інших користувачів.
  • Фіксується висвітлення випадку в медіа.

Можливі наслідки атаки

  • Аналізуємо, чи призвела атака до змін у роботі журналістки (самоцензура, зупинка проєкту, погіршення психологічного стану).
  • Вивчаємо, чи зверталася журналістка за допомогою до правоохоронних органів, редакції чи громадських організацій.

Використання даних

  • Дані використовуються для аналізу масштабів проблеми, виявлення тенденцій і розробки рішень для подолання онлайн-насильства.
  • Інформація сприятиме створенню безпечного публічного простору, впровадженню програм підтримки для журналісток (психологічна, юридична, кібербезпекова допомога).
  • Дані стануть основою для адвокації законодавчих змін і підвищення обізнаності громадськості через дослідження, звіти та публічні кампанії.

Як ми працюємо?

  • 1 Моніторинг онлайн-атак
  • 2 Верифікація
  • 3 Класифікація атаки
  • 4 Аналіз та фіксація в базі
  • 5 Надання допомоги

Що ми розуміємо під онлайн-насильством щодо журналісток

Image
  • відбувається у цифровому просторі, переважно на великих онлайн-платформах;
  • пов’язане з професійною діяльністю журналістки, зокрема виникає після оприлюднення журналістських розслідувань на суспільно важливі теми, такі як війна чи корупція, або після публікації чутливого контенту, наприклад, на теми фемінізму чи ЛГБТІК.
  • атаки мають ознаки того, що вони здійснюються координованою мережею або групою та тривають певний час;
  • має сексистський (стереотипи, упередження чи дискримінація щодо жінок) та мізогінний характер (ненависть до жінок);
  • часто включає погрози фізичним і/або сексуальним насильством;
  • може містити сексуалізовані образи та переслідування;
  • часто включає доксинг — розкриття персональної інформації, що підсилює загрози для офлайн-безпеки. Наприклад, це може бути оприлюднення домашньої адреси або номеру телефону журналістки або її близьких;
  • може містити гендерну дезінформацію (це форма насильства та ненависті до жінок, яка використовує неправдиві або спотворені розповіді про гендерну рівність та сексуальність, що має на меті перешкодити жінкам брати участь у публічному житті);
  • може погіршуватися на перетині різних форм дискримінації (наприклад, релігійної нетерпимості, гомофобії або ксенофобії та іншого).

Види онлайн-атак

Онлайн атаки можуть набувати різних форм, спрямовуватися на залякування, дискредитацію та психологічний тиск на жінок у журналістиці. Наведені визначення сформульовані на основі рекомендацій ГРЕВІО, ЮНЕСКО, ОБСЄ.

  • Використання ШІ
  • Гендерна дезінформація
  • Гендерно обумовлений тролінг
  • Дифамація в онлайні
  • Доксинг
  • Кіберсталкінг
  • Кіберфлешинг
  • Мізогінія
  • Мова ворожнечі
  • Онлайн-імперсоналізація
  • Погрози згвалтуванням
  • Погрози смертю/фізичним насильством
  • Порнопомста
  • Сексизм
  • Сексуалізоване цькування
  • Спотворення зображення
  • Інше
Онлайн-атаки із використанням штучного інтелекту — це вид цифрових загроз, коли технології ШІ застосовуються для створення підробленого контенту (наприклад, діпфейків, фейкових аудіо чи зображень), що імітують зовнішність, голос або стиль журналістки без її згоди. Всі інциденти цього виду
Неправдиві гендеровані та сексуалізовані наративи з певним ступенем координованості з метою дискредитації, шкоді репутації та залякування журналісток, щоби ті припинили свою діяльність. Наприклад, закиди, нібито журналістка є коханкою когось із відомих особистостей, працює “ескортницею” абощо. Всі інциденти цього виду
Наприклад, коментарі або повідомлення, поширення зображень, відео, мемів, хештегів з метою дратувати, переслідувати, провокувати та підбурювати насильство проти жінок і дівчат. Всі інциденти цього виду
Йдеться про публічні заяви, що негативно впливають на репутацію журналістки. Наприклад, “Я знаю напевно, що журналістка X була оплачена іноземним урядом, і публікує те, що їй скажуть», «грантоїдки» тощо. Всі інциденти цього виду
Наприклад, публікація або погроза публікації вашої домашньої адреси або номера телефону в інтернеті. Всі інциденти цього виду
Систематичне приховане вистежування журналісток особою або групою осіб, що може відбуватися через коментарі, приватні повідомлення, моніторинг вашої онлайн-активності з метою тиску, залякування, домагання, зґвалтування, фізичного насильства тощо. Всі інциденти цього виду
Полягає у надсиланні небажаних сексуальних зображень через додатки для знайомств або обміну повідомленнями, текстові повідомлення, або за допомогою технологій Airdrop або Bluetooth. Всі інциденти цього виду
Ненависть, зневага, огида, упередженість щодо жінок. Проявляється в численних формах, таких як соціальне виключення, сексизм, ворожість, патріархат, чоловічі привілеї, приниження жінок, позбавлення жінок громадянських прав, насильство проти жінок, сексуальна об’єктивація. Всі інциденти цього виду
Агресивні, зневажливі висловлювання, спрямовані на приниження чи образи людини або групи людей, ворожі твердження про неповноцінність. Наприклад: “журнашлюха”. Всі інциденти цього виду
Наприклад, крадіжка ідентичності, як-от створення фальшивого профілю або акаунту в соцмережах нібито від вашого імені; злам акаунта для публікації контенту, що має на меті нашкодити вашій репутації. Всі інциденти цього виду
Чи здійсненням інших видів сексуального насильства. Всі інциденти цього виду
Наприклад: “Таким, як журналістка X, потрібно дати урок”, “Краще тобі не виходити на вулицю”, “Я знаю, де ти живеш”, “Ти не доживеш до завтра”я. Всі інциденти цього виду
Поширення фото та/або відеоматеріалів, що містять зображення оголеного тіла, мають сексуальний, інтимний характер, без згоди особи, яка на них зображена. Можуть використовуватися як спосіб шантажу. Всі інциденти цього виду
Будь-яка дія, жест, зображення, усна чи письмова мова, практика чи поведінка, які базуються на ідеї, що людина чи група людей є менш повноцінними через їхню стать. Може бути доброзичливим або ворожим. Всі інциденти цього виду
Включає в себе такі поведінкові прояви як: розповсюдження пліток або чуток про нібито сексуальну поведінку людини, публікацію сексуалізованих коментарів під її постами або фотографіями, видавання себе за неї, поширення сексуального контенту або сексуальне домагання інших осіб, що негативно впливає на їхню репутацію та/або засоби до існування. Також “аутинг” без згоди самої особи з метою залякування, погроз та приниження. Всі інциденти цього виду
Такий тип онлайн-атаки передбачає отримання зображення і використання його поза контекстом, часто з сексуальним підтекстом. Зловмисники також можуть фальсифікувати зображення, зокрема, за допомогою ШІ, шляхом накладання або “вшивання” обличчя чи тіла людини у порнографічний контент для створення фейкового порно. Всі інциденти цього виду
Використання ШІ
Онлайн-атаки із використанням штучного інтелекту — це вид цифрових загроз, коли технології ШІ застосовуються для створення підробленого контенту (наприклад, діпфейків, фейкових аудіо чи зображень), що імітують зовнішність, голос або стиль журналістки без її згоди. Всі інциденти цього виду
Гендерна дезінформація
Неправдиві гендеровані та сексуалізовані наративи з певним ступенем координованості з метою дискредитації, шкоді репутації та залякування журналісток, щоби ті припинили свою діяльність. Наприклад, закиди, нібито журналістка є коханкою когось із відомих особистостей, працює “ескортницею” абощо. Всі інциденти цього виду
Гендерно обумовлений тролінг
Наприклад, коментарі або повідомлення, поширення зображень, відео, мемів, хештегів з метою дратувати, переслідувати, провокувати та підбурювати насильство проти жінок і дівчат. Всі інциденти цього виду
Дифамація в онлайні
Йдеться про публічні заяви, що негативно впливають на репутацію журналістки. Наприклад, “Я знаю напевно, що журналістка X була оплачена іноземним урядом, і публікує те, що їй скажуть», «грантоїдки» тощо. Всі інциденти цього виду
Доксинг
Наприклад, публікація або погроза публікації вашої домашньої адреси або номера телефону в інтернеті. Всі інциденти цього виду
Кіберсталкінг
Систематичне приховане вистежування журналісток особою або групою осіб, що може відбуватися через коментарі, приватні повідомлення, моніторинг вашої онлайн-активності з метою тиску, залякування, домагання, зґвалтування, фізичного насильства тощо. Всі інциденти цього виду
Кіберфлешинг
Полягає у надсиланні небажаних сексуальних зображень через додатки для знайомств або обміну повідомленнями, текстові повідомлення, або за допомогою технологій Airdrop або Bluetooth. Всі інциденти цього виду
Мізогінія
Ненависть, зневага, огида, упередженість щодо жінок. Проявляється в численних формах, таких як соціальне виключення, сексизм, ворожість, патріархат, чоловічі привілеї, приниження жінок, позбавлення жінок громадянських прав, насильство проти жінок, сексуальна об’єктивація. Всі інциденти цього виду
Мова ворожнечі
Агресивні, зневажливі висловлювання, спрямовані на приниження чи образи людини або групи людей, ворожі твердження про неповноцінність. Наприклад: “журнашлюха”. Всі інциденти цього виду
Онлайн-імперсоналізація
Наприклад, крадіжка ідентичності, як-от створення фальшивого профілю або акаунту в соцмережах нібито від вашого імені; злам акаунта для публікації контенту, що має на меті нашкодити вашій репутації. Всі інциденти цього виду
Погрози згвалтуванням
Чи здійсненням інших видів сексуального насильства. Всі інциденти цього виду
Погрози смертю/фізичним насильством
Наприклад: “Таким, як журналістка X, потрібно дати урок”, “Краще тобі не виходити на вулицю”, “Я знаю, де ти живеш”, “Ти не доживеш до завтра”я. Всі інциденти цього виду
Порнопомста
Поширення фото та/або відеоматеріалів, що містять зображення оголеного тіла, мають сексуальний, інтимний характер, без згоди особи, яка на них зображена. Можуть використовуватися як спосіб шантажу. Всі інциденти цього виду
Сексизм
Будь-яка дія, жест, зображення, усна чи письмова мова, практика чи поведінка, які базуються на ідеї, що людина чи група людей є менш повноцінними через їхню стать. Може бути доброзичливим або ворожим. Всі інциденти цього виду
Сексуалізоване цькування
Включає в себе такі поведінкові прояви як: розповсюдження пліток або чуток про нібито сексуальну поведінку людини, публікацію сексуалізованих коментарів під її постами або фотографіями, видавання себе за неї, поширення сексуального контенту або сексуальне домагання інших осіб, що негативно впливає на їхню репутацію та/або засоби до існування. Також “аутинг” без згоди самої особи з метою залякування, погроз та приниження. Всі інциденти цього виду
Спотворення зображення
Такий тип онлайн-атаки передбачає отримання зображення і використання його поза контекстом, часто з сексуальним підтекстом. Зловмисники також можуть фальсифікувати зображення, зокрема, за допомогою ШІ, шляхом накладання або “вшивання” обличчя чи тіла людини у порнографічний контент для створення фейкового порно. Всі інциденти цього виду
Інше
повідомити

Повідомити про онлайн-атаку

Якщо ви, як журналістка, зазнали онлайн-атаки або стали свідком подібного інциденту, ваша інформація надзвичайно важлива. Повідомте про випадок, щоб допомогти нам виявляти загрози та захищати права жінок у медіа. Заповніть форму, поділіться ключовими деталями та долучіться до створення безпечнішого інформаційного середовища.

Заповнити форму