Валерія Ковалінська - атака 16.06.2026

Місто фіксації онлайн-атаки
Київ
Дата онлайн-атаки
16.06.2026
Зафіксовані види онлайн-атак
Використання ШІ
Джерело онлайн-атаки
Невідомі
Соціальна мережа, сайт чи інший онлайн-простір онлайн-атаки
ТікТок

У TikTok поширюється відео з акаунта @petizjwsvkt «Петиції України», у якому використано образ ведучої ТСН Валерії Ковалінської для поширення повідомлення про мобілізацію та діяльність територіальних центрів комплектування.

Ролик був опублікований 3 червня 2026 року. В описі автори закликають користувачів: «Пишіть вашу думку в коментарях, а також підписуйте петицію у нашому профілі», використовуючи хештеги #україна #тцк #зеленский #петиція.

Відео оформлене у стилі телевізійного новинного сюжету. На екрані видно студію з логотипом ТСН, а ведуча, яка зовні нагадує Валерію Ковалінську, озвучує інформацію про тему мобілізації. Ролик також супроводжується написами: «Чи підуть ТЦК та поліцейські на фронт?» та «Підписуй петицію у шапці профілю».

Під час аналізу відео було виявлено низку ознак, характерних для контенту, створеного або модифікованого за допомогою технологій штучного інтелекту.

Зокрема, увагу привертають неприродно стабільна міміка, обмежена кількість рухів голови, рівномірна анімація губ та відсутність природних емоційних реакцій під час мовлення. Такі характеристики часто зустрічаються у відео, створених за допомогою інструментів генерації цифрових аватарів або синхронізації мовлення.

На момент аналізу акаунт @petizjwsvkt виглядає відносно новим, однак уже зібрав понад 2 тисячі підписників. Сам ролик отримав близько 100 коментарів, що свідчить про значне залучення аудиторії.

Частина користувачів сприйняла відео як справжній новинний контент та активно долучилася до обговорення теми. У коментарях користувачі висловлюють підтримку озвученим у відео тезам, не ставлячи під сумнів його походження.

Зокрема, один із користувачів/чок написав: «Да уже втомились чекать ! а нашім хлопцям кожну хвилину потрібна допомога».

Інший коментатор/ка зазначив: «Да підтримую і обов’язково потрібно щоб були ротації не менше 1 року тому що одні вже 4 роки на захисті народу і держави а другі сщитають що хай хтось воює тільки не я».

Подібні реакції можуть свідчити, що принаймні частина аудиторії сприймає відео як достовірне повідомлення від журналістки або медіа, а не як контент із можливими ознаками використання штучного інтелекту.

Занепокоєння викликає те, що у відео використано образ реальної журналістки та ведучої ТСН Валерії Ковалінської. Поєднання впізнаваного образу телеведучої, стилістики новинного мовлення та суспільно чутливої теми може створювати у глядачів враження, що інформація походить від авторитетного медіа або безпосередньо від журналістки.

Проблема не обмежується одним відео з Валерією Ковалінською. Акаунт «Петиції України» (@petizjwsvkt) системно використовує образи різних телеведучих для просування петицій через TikTok.

На опублікованих відео можна побачити щонайменше кількох впізнаваних ведучих телеканалу 1+1, серед яких, Соломія Вітвіцька, а також інші ведучі новинних програм. Більшість роликів мають схоже оформлення та повторювані заклики на кшталт «Підписуй петицію у шапці профілю».

Використання образів журналістів та журналісток у синтетичному контенті без чіткого пояснення його походження є одним із викликів, які виникли разом із розвитком генеративного ШІ. Такі практики можуть вводити аудиторію в оману, підривати довіру до медіа та використовувати репутацію журналістів для просування певних наративів або кампаній.

Особливо небезпечним це є під час війни, коли теми мобілізації, діяльності військових структур та державної політики часто стають об’єктом маніпуляцій та інформаційних впливів.

Раніше ГО «Жінки в медіа» спільно з ЮНЕСКО досліджувала використання ШІ для створення та поширення контенту із використанням образів українських журналісток. Дослідження «Коли штучний інтелект стає ворожим: гендерні загрози проти українських журналісток» показало, що генеративні технології дедалі частіше використовуються для створення матеріалів, які можуть вводити аудиторію в оману та підривати довіру до професійних медіа. Серед 119 опитаних нами журналісток кожна п’ятнадцята (7%) вже стикалися з онлайн-атаками, створеними за допомогою ШІ, а ще 16% спостерігали такі атаки щодо своїх колег.

повідомити

Повідомити про онлайн-атаку

Якщо ви, як журналістка, зазнали онлайн-атаки або стали свідком подібного інциденту, ваша інформація надзвичайно важлива. Повідомте про випадок, щоб допомогти нам виявляти загрози та захищати права жінок у медіа. Заповніть форму, поділіться ключовими деталями та долучіться до створення безпечнішого інформаційного середовища.

Заповнити форму
Скопійовано!