Інна Лисак - атака 27.05.2026

27 травня 2026 на YouTube-каналі «Суспільне Дніпро» вийшло відео під назвою «Це Зінченко? Батько обвинуваченого у вбивстві Фаріон, який боронить Україну, озвучив свою версію». Журналістка Інна Лисак взяла інтерв’ю у військового Федора Зінченка – батька В’ячеслава Зінченка, якого звинувачують у вбивстві колишньої народної депутатки, мовознавиці й громадської активістки Ірини Фаріон.

Згодом Інна Лисак повідомила, що після виходу інтерв’ю стикнулася з онлайн-атаками у мережі. Деякі такі скріншоти вона виклала у своєму дописі на Фейсбуці.

«Запеклі антагоністи – ті, хто вважають Зінченка вбивцею Ірини Фаріон і ті, хто не вірять в офіційну версію – в коментарях під нашим інтерв’ю нарешті досягли історичної згоди. У тому – що я винна перед обома сторонами конфлікту. І якщо чесно, десь між «львівською курвою» та «агенткою Москви» я остаточно заплуталась, на кого ж саме працюю) бо версій у коментарях вже більше, ніж у справі», – йдеться у її дописі.

Крім того, ознаки технологічно фасилітованого гендерного насильства (TFGBV) також зафіксовано і у коментарях під відео на YouTube. Зокрема це обвинувачення журналістки у непрофесійності, а також у «продажності», наприклад:

• мерзотниця зміниться влада та Політична обстановка та ситуація в Україні Я подивлюся що з тобою буде.
• Якби журналістка була присутня на судових засіданнях,то дурні запитання не задавала.””Суспільне ,””то канали,які висвітлюють тільки одну позицію ,бо з держави кормлються
• Слухай ти продажна шкіро ти що свідком була бачила,де твій мозок а ,я забула ти пропила😂,ще не чула аби кілер був в очікуванні жертви,ти серйозно,а може то ти вбила,як тобі така версія
• Приїхати до батька на фронт, щоб потім обгадити і його і його сина? Де ж ваша непредвзятість та об’єктивність? Все перекрутити це найвищій пілотаж журналістики? Сумно, що в нашій країні є такі “висвітлювачі типу правди”

Як повідомила у коментарі «Жінки в медіа» Інна Лисак, окрім коментарів, вона також отримала декілька повідомлень у приват, серед яких були «погрози» нібито «перевірити її у СБУ». Вона також додала, що не вважає себе постраждалою від атаки, адже за роки, які працює у професії, навчилася фільтрувати реакції глядачів на журналістські матеріали.

«Реакція є — значить, матеріал був важливим. І в цьому я не сумнівалась жодного разу. А якщо жодна зі сторін «конфлікту» не змогла чітко визначитися, на чиєму ми боці, бо саме про це свідчили їхні коментарі, то це зайвий раз свідчить, що ми все зробили правильно. Бо справжня журналістика — це не про подобатися чи ставати на чийсь бік», – прокоментувала Інна Лисак.

Отже, у цьому кейсі простежуються чіткі ознаки технологічно фасилітованого гендерно зумовленого насильства, зокрема поєднання онлайн-дифамації, гендерної дезінформації, мізогінних образ, гендерно забарвлених погроз і репутаційних атак.

Звинувачення у непрофесійності, упередженості, «продажності» та роботі в інтересах певних політичних сил є характерною формою дискредитації жінок-медійниць через приписування їм прихованих мотивів або зовнішнього контролю. Поширення ярликів на кшталт «агентка Москви», а також бездоказові твердження про заангажованість журналістки – це приклади гендерної дезінформації та онлайн-дифамації, спрямовані на підрив довіри до її професійної діяльності.