Інна Царук - атака 03.07.2026

3 липня 2026 року у телеграм-каналі «Новини правди: Мир Олешко» було опубліковано чотири дописи із фрагментом відео зі сторінки журналістки, радіоведучої Інни Царук. У цьому відео медійниця звернулася до противників мобілізації, підкресливши, що ППО, які захищають українське небо, це також рід військ. Вона зазначила, що «дуже зручно бути під захистом військових і щось говорити в сторону мобілізаційних процесів.

«Ведуча Радіо М, автор книги «Донька Рабина», блогер з описом «тут єврейський світ та кошерний стиль», мотиваційний спікер та журналіст Інна Царук», – йдеться у підписі до першого допису.

Телеграм-канал веде блогер Мирослав Олешко, якому Служба безпеки України заочно повідомила про підозру у незаконному перетині державного кордону в умовах воєнного стану. На своїх інформаційних майданчиках він поширює антимобілізаційні меседжі.

У наступних дописах блогер супроводжував відео журналістки образами, маніпулятивними твердженнями та особистими нападками. Зокрема, в одному з них Інну Царук названо «лицемірною хвойдою», в іншому процитовано уривок з Євангелія від Матвія як натяк на нібито лицемірство журналістки. Окремий допис містив згадку про загиблого брата Інни Царук та використав цю особисту трагедію для дискредитації її позиції.

Під цими дописами зафіксовано коментарі, що містять ознаки сексизму, гендерної дезінформації, мови ворожнечі та мізогінії, наприклад:

• «Сучасні жінки,таких тотальна більшість. Всі повинні,а вона просто існує 🤷»
• «У меня вопрос, как наличие двух титек и отверстия мешают ей стать доброволицей в силах пво?»
• «Така скучна відповідь типової провладної шльондри»
• «вот эти пиздливые суки всегда так отвечают . либо волонтерят либо донатят. на деле просто пиарятся на крови . на фоне войны и псевдопатриоизме из грязи повылезали еще те уродцы . проклинаю всех»
• «Жидовка рассказывает кто-кому чего должен 🤣 к ней встречный вопрос,не хочет ли она на примере жителей её малой родины, вступить добровольно в лавы ВСУ,например в Скелю (штурмовиком)и второй вопрос, почему жидов живущих на территории Украины не бусифицируют?ведь они представляют не малую часть населения Украины! Как то не кошерненько получается!»

Крім того, коментарі містять також прямі погрози насильством та фізичною розправою, наприклад:

• «Она мотивирует только ей растоптать нос»
• «Щоб тебе забусярили, віджухали в усі отвори і кинули у скелю. А потім ми б тебе послухали 😂»

Окрім цього, погрози надходили Інні Царук також у приват. Назви акаунтів, з яких надходили ці повідомлення, такі як «Сир тофу» і «Жорик Обжорик» можуть вказувати на те, що це сторінки ботів. На скріншотах, які журналістка надала «Жінки в медіа», її відправляють «на передову» і радять «прихватить детей», застерігають «ходить и оглядываться», «не відсвічувати» та погрожують зламати їй ніс.

«У мене єврейський блог, я українська єврейка. І доволі часто ці погрози зміщуються в одну велику купу, і зазвичай закінчується погрозами, які пов’язані саме з антисемітизмом. Це також дискредитація мене як медійниці, хоча я професійна журналістка з відповідною освітою і працюю у цій сфері з 2015 року», — зазначила у коментарі «Жінки в медіа» Інна Царук.

Отже, у цьому кейсі простежуються чіткі ознаки технологічно фасилітованого гендерно зумовленого насильства (TFGBV), що поєднує гендерну дезінформацію, онлайн-дифамацію, мізогінну мову ворожнечі, сексистські образи та погрози фізичним і сексуалізованим насильством. Дописи не лише дискредитують професійну діяльність Інни Царук, а й переводять увагу на її стать, приватне життя, родинну трагедію та релігійну ідентичність. Використовуються антисемітські та мізогінні ярлики, що підсилюють ворожі наративи та стигматизацію.

Коментарі, які містять прямі заклики до фізичного й сексуального насильства, а також принизливі висловлювання, що нормалізують агресію щодо журналістки, є особливо небезпечними. А публікація особистої інформації про загибель її брата використовується як інструмент для морального засудження та емоційного тиску, що є характерною тактикою TFGBV. Сукупність координованих дискредитаційних дописів, сексистських та антисемітських образ, а також погроз створює атмосферу залякування й може мати стримувальний ефект на професійну діяльність журналістки та її участь у публічних дискусіях.