Після публікації відео про мобілізацію журналістка й ведуча першого українського християнського радіо «Радіо М» Інна Царук зіткнулася з хвилею онлайн-атак, сексистських образ, антисемітизмом та погрозами фізичної розправи. 3 липня 2026 року телеграм-канал «Новини правди: Мир Олешко» опублікував чотири дописи з фрагментом її відеозвернення, після чого під публікаціями з’явилися сотні агресивних коментарів, а погрози почали надходити журналістці і в особисті повідомлення.
Увага! Матеріал містить приклади погроз і ненормативної лексики. Їх наведено виключно для документування випадку та аналізу проявів онлайн-насильства щодо журналістки.
У своєму відео журналістка звернулася до противників мобілізації, наголосивши, що сили протиповітряної оборони, які захищають українське небо, також є родом військ. Вона зазначила, що «дуже зручно бути під захистом військових і щось говорити в сторону мобілізаційних процесів».
У першому дописі телеграм-каналу журналістку описали як: «Ведуча Радіо М, автор книги “Донька Рабина”, блогер з описом “тут єврейський світ та кошерний стиль”, мотиваційний спікер та журналіст Інна Царук».
Телеграм-канал веде блогер Мирослав Олешко, якому Служба безпеки України заочно повідомила про підозру у незаконному перетині державного кордону в умовах воєнного стану. На своїх інформаційних майданчиках він поширює антимобілізаційні меседжі.
У наступних дописах блогер супроводжував відео журналістки образами, маніпулятивними твердженнями та особистими нападками. Зокрема, в одному з них Інну Царук названо «лицемірною хвойдою», в іншому процитовано уривок з Євангелія від Матвія як натяк на нібито лицемірство журналістки. Окремий допис містив згадку про загиблого брата Інни Царук та використав цю особисту трагедію для дискредитації її позиції.
У коментарі «Жінки в медіа» Інна Царук розповіла, що її брат брав участь у захисті України ще за часів антитерористичної операції (АТО), тобто до початку повномасштабної війни. Він помер у червні 2025 року.
«Я маю право піднімати тему мобілізації як людина, чий брат був учасником бойових дій і воював у гарячих точках. Мені є що сказати. До того ж, крім своєї медійної діяльності я також є активною волонтеркою і досить часто їжджу з благодійним фондом вздовж лінії фронту», — зазначила медійниця.
Під дописами були зафіксовані численні коментарі, що містять ознаки сексизму, гендерної дезінформації, мови ворожнечі, мізогінії та антисемітизму. Зокрема, користувачі писали:
- «Сучасні жінки,таких тотальна більшість. Всі повинні,а вона просто існує»
- «У меня вопрос, как наличие двух титек и отверстия мешают ей стать доброволицей в силах пво?»
- «Така скучна відповідь типової провладної шльондри»
- «вот эти пиздливые суки всегда так отвечают . либо волонтерят либо донатят. на деле просто пиарятся на крови . на фоне войны и псевдопатриотизме из грязи повылезали еще те уродцы . проклинаю всех»
- «Жидовка рассказывает кто-кому чего должен к ней встречный вопрос,не хочет ли она на примере жителей её малой родины,вступить добровольно в лавы ВСУ,например в Скелю (штурмовиком)и второй вопрос, почему жидов живущих на территории Украины не бусифицируют?ведь они представляют не малую часть населения Украины! Как то не кошерненько получается!»
Крім того, деякі коментарі містять також прямі погрози насильством та фізичною розправою, наприклад:
- «Она мотивирует только ей растоптать нос»
- «Щоб тебе забусярили, віджухали в усі отвори і кинули у скелю. А потім ми б тебе послухали»
«У мене єврейський блог, я українська єврейка. І доволі часто ці погрози зміщуються в одну велику купу, і зазвичай закінчується погрозами, які пов’язані саме з антисемітизмом. Це також дискредитація мене як медійниці, хоча я професійна журналістка з відповідною освітою і працюю у цій сфері з 2015 року», — зазначила вона в коментарі «Жінки в медіа».
Окрім цього, погрози надходили Інні Царук також у приват. Назви акаунтів, з яких надходили ці повідомлення, такі як «Сир тофу» і «Жорик Обжорик» можуть вказувати на те, що це сторінки ботів. На скріншотах, які журналістка надала «Жінки в медіа», її відправляють «на передову» і радять «прихватить детей», застерігають «ходить и оглядываться», «не відсвічувати» та погрожують зламати їй ніс.
У цьому випадку простежуються чіткі ознаки технологічно фасилітованого гендерно зумовленого насильства (TFGBV), що поєднує гендерну дезінформацію, онлайн-дифамацію, сексистські образи, мову ворожнечі та погрози фізичним і сексуалізованим насильством. Дописи були спрямовані не лише на дискредитацію професійної діяльності Інни Царук, а й на її приниження через стать, приватне життя, родинну трагедію та релігійну ідентичність. Використання антисемітських висловлювань і згадка про загибель її брата посилили кампанію залякування та емоційного тиску.
Коментарі, що містять прямі погрози фізичним і сексуальним насильством, можуть містити ознаки кримінальних правопорушень і потребують належної правової оцінки та реагування правоохоронних органів. Сукупність дискредитаційних дописів, мізогінних та антисемітських образ, а також погроз створює атмосферу залякування й може мати стримувальний ефект на професійну діяльність журналістки та її участь у публічних дискусіях.
Раніше «Жінки в медіа» уже фіксували онлайн-атаки з боку Мирослава Олешка на медійниць. Так, наприклад, це дописи, що стосуються журналістки Bihus.info Олександри Федорко, воєнкорки Анни Калюжно, журналістки hromadske Майї Орел, та інші.