Майже півтори тисячі медійників та медійниць провели разом три дні жовтня. Ювілейний десятий Donbas Media Forum став справді визначною подією. Проведенню не завадили ані російські обстріли, ані відсутність води та світла. «Жінки в медіа» в межах форуму провели дводенну конференцію «Лідерки в медіа» у співпраці з Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини в рамках CivilSocietyCooperation.
На головній сцені
В перший день проведення ДМФ «Жінки в медіа» провели панельну дискусію: «Лідерство майбутнього: жінки в медіа та нові правила гри».
Модерувала дискусію голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко, ділилися міркуваннями та досвідом членкиня правління Суспільного Марія Фрей, генеральна продюсерка «Еспресо TV» Анастасія Равва, CEO «Кордон.Медіа» (Суми), воєнна кореспондентка Альона Яцина та ветеран, морський піхотинець, лідер соціальних проєктів Starlight Media Гліб Стрижко.
Журналістика стає все більш жіночою професією. Однак на рівні ухвалення рішень досі переважають чоловіки. Учасниці й учасник панелі говорили про важливість підтримки жінок, забезпечення належних умов праці та про роль чоловіків-союзників у просуванні гендерної рівності. Головними перешкодами для жінок у медіа спікерки й спікер назвали: страх, гроші, стереотипи, умови. А суперсилами жінок, на думку учасниці та учасника дискусії є: відновлюваність, відповідальність, рішучість.
Марія Фрей зазначила, що про потреби й виклики для жінок треба говорити вголос. Вона навела приклад — у двох регіональних редакціях Суспільного, компанія забезпечила медійниць засобами гігієни й отримала відгук, що жінки розчулені турботою.
«Це дрібниця коштувала компанії 12 тисяч гривень А ефект: жінка відчула, що вона існує, що у неї є потреби, що про неї подумали. І у нас є величезний список таких маленьких речей, які ми маємо зробити, щоби жінка почувала себе ще комфортніше», — розповіла Марія.
Гліб Стрижко поділився — його дружина нині служить у війську і в них є домовленість, що в разі народження дитини, у декрет піде батько, бо компанія, де Гліб нині працює, забезпечує гарні умови.
Анастасія Равва розповіла, коли «Еспресо» робили проєкт про жінок-військових, вдалося залучити комерційного клієнта, який профінансував продовження проєкту. Таким чином цінності допомогли залучити ще й матеріальну винагороду.
Альона Яцина зазначила, що в прикордонних регіонах люди постійно живуть у війні й треба створювати належні умови для роботи. Адже кадрова проблема стоїть дуже гостро.
Спікерки та спікер зійшлися на думці, що важливо враховувати різні досвіди й практикувати мікрофемінізм — щоденні дії, які сприяють гендерній рівності. Зокрема: не перебивати жінок, підсвічувати їхні ідеї, питати у татів про дітей, та на кого вони їх залишають під час відряджень. Важливим є сестринство та взаємна підтримка жінок.
Ліза Кузьменко нагадала, що «Жінки в медіа» надавали фінансову можливість пройти медичні чекапи медійницям. Громадська організація регулярно проводить групи самопідтримки в офлайн та онлайн-форматах. А цього літа також відшкодовували вартість няні, чи гуртків.
Символізм
Масові заходи можуть привертати увагу до важливих тем. Невелика деталь може мати велике значення. Учасниці та учасник панелі про жіноче лідерство на ДМФ вдяглися в худі. Це було символічним нагадуванням про те, що жінки можуть вільно обирати одяг як у повсякденному житті, так і для виступу на сцені.
«Чоловіки можуть брати участь у панельних дискусіях і бути вдягненими у худі. Жінки ж зазвичай змушені вдягати ділові костюми. Ми вдягли сьогодні худі, щоб показати, що жінки можуть обирати, що й коли одягати. Головне, щоб їм було зручно. Це заклик до переосмислення: жінкам не потрібно доводити свою професійність через певні атрибути», — пояснила Ліза Кузьменко.
Символічним було й те, що говорили про жіноче лідерство на головній сцені в перший день, а не під час останньої сесії, коли вже всі розійшлися.
«Здійснилась моя мрія про те, щоб ми говорили про гендерну рівність та інклюзію не в останній панелі останнього дня форуму», — сказала Ліза Кузьменко
Модераторка наголосила, що гендерна рівність — це процес, і що жодні зміни не є незворотними. Нам потрібно постійно виборювати нашу свободу, наші географічні кордони, наші особисті кордони, свою незалежність, і рівні можливості.
Ще одним символічним жестом стала рожева стрічка на одязі спікерок та спікера. Жовтень — місяць обізнаності про рак молочних залоз, а рожева стрічка — символ, що нагадує жінкам вчасно проходити обстежування.
Та й саме місце проведення дуже символічне — Національний музей історії України у Другій світовій війні. Назви залів: Донецьк, Луганськ, Маріуполь, Бердянськ, Каховка, Ялта.
Дитяча тема
Цього року вперше на ДМФ «Жінки в медіа» спільно з Освітнім холдингом А+ організували дитячий куточок. Ще минулого року діти, які прийшли на форум разом з батьками та мамами змушені були сидіти в телефонах просто на сходах конференц-залу. Цьогоріч діти бавилися на м’яких пуфах, грали в настільні ігри та складали Лего. Цей простір став справжньою виручалочкою для батьків, яким немає з ким залишити дитину.
«Немає нічого неможливого, — каже голова ГО “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко. — Ми звикли шукати на все кошти у донорів. Але можна і залучати бізнес. Освітній холдинг А+ одразу відгукнувся на нашу пропозицію і так ми змогли подбати про дітей, поки мами й тата зайняті на панельних дискусіях».
Цей підхід має стати традицією. Це не значить, що конференції й форуми мають перетворитися на дитячі садочки. Це про інклюзію та безбар’єрність. Якщо немає можливості забезпечити іграшки, чи розмальовки, можна поставити окремі стільці чи диванчик, де дитина може присісти. Це можуть забезпечити навіть конференц-зали, в яких проводяться заходи. Коли організатори обирають місце проведення, звертають увагу, щоб працював ліфт, був пандус, то чому б не звертати увагу й на те, чи буде де посидіти дитині, яка прийшла з мамою, чи татом на подію?
«Дитина потрібна суспільству, щоб вижити. Дитина потрібна цьому форуму, бо через 10 років не буде аудиторії. Всім українцям зараз дуже потрібні діти. І головним замовником українських дітей є українське суспільство. Нам стільки всього треба зробити, щоби жінка захотіла працевлаштуватись на цю роботу і дати цей фантастичний продукт — українських дітей — цьому українському суспільству», — зазначила під час форуму Марія Фрей.
Воркшопи
В межах конференції «Жінки в медіа» провели два воркшопи. Практичним досвідом ділилися керівниця департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Анастасія Гудима та CEO та співзасновниця Molfar Intelligence Institute Дар’я Вербицька.
Анастасія Гудима розповіла про впровадження політик рівності, різноманіття та інклюзії. Вона наголосила, що цінності мають бути інтегровані не лише в контент, а й в культуру компанії. Важливо, щоб цінності були спільними для всіх співробітників, а не лише окремого департаменту. Спікерка поділилася, як виглядає Концепція DEI (Diversity, Equity, Inclusion) на Суспільному. Документ може стати основою для інших редакцій.
«Коли ви створите концепцію, то матимете чіткі правила, завдяки яким зможете ставити чіткі задачі, визначати пріоритети й розуміти як працювати далі. У вас збільшиться довіра від аудиторії, адже кожен і кожна розумітиме, що це медіа для нього і для неї. Один з наших слоганів: “Багато голосів – одне медіа” — це про розмаїття, рівність та інклюзію», — зазначила Анастасія Гудима.
Дар’я Вербицька розповіла як за допомогою ШІ інструментів можна виявляти фейки та діпфейки. Навіть безоплатних сервісів може бути достатньо для того, щоб виявити дезінформацію. Медійникам та медійницям ці знання потрібні як для роботи, так і для захисту себе. Адже часто атакам зловмисників піддаються політикині та журналістки. На імені й авторитеті медійниць шахраї можуть як рекламувати певні речі, так і паплюжити репутацію посадовиць та журналісток. Спікерка надала перелік інструментів, які можна використовувати в роботі.
А кейсами онлайн-насильства ділилися медійниці під час панельної дискусії: «Цифрове насильство: виклики для журналісток і свободи медіа». Журналістка-фрілансерка, видання «Закарпаття онлайн» Олена Мудра поділилась досвідом атак на неї. Зловмисники, незадоволені її розслідуваннями, робили колажі, писали статті, генерували відео з обличчям її сина і навіть написали заяву до поліції від людини, що не існує.
«Перші два тижні, коли атака стала набирати обертів, я до абсурдності перевіряла кожне речення у своєму матеріалі. Я вичитувала порядок слів у реченні. Мене “харило”, що вони не зупиняються. Я заспокоїлась завдяки підтримці аудиторії, спільноти та психологічній допомозі», — розповіла Олена Мудра.
Шеф-редакторка новин Громадського радіо Мар’яна Чорнієвич розповіла як після одного з ефірів напередодні Дня пам’яті й перемоги над нацизмом отримала електронного листа з погрозами використати її фото у створення порнографічного відео. Завдяки зверненню до кіберполіції швидко вдалося з’ясувати, що зловмисник знаходиться в окупованому Криму.
«Я сприйняла це як комплімент. Людина настільки відреагувала на мої слова, що пішла на сайт Громадського радіо шукати хто така ця Мар’яна Чорнієвич і писати їй листа. А ще мене порадувало те, що Громадське радіо слухають навіть в окупованому Криму», — зазначила Мар’яна.
Начальник відділу протидії протиправному контенту Департаменту кіберполіції НПУ Віктор Байов запевнив, що Департамент кіберполіції, як структурний підрозділ Національної поліції, готовий оперативно реагувати на всі випадки можливих протиправних дій стосовно журналістів/ок, представників/ць медіа.
«Я запевняю всіх, що ми будемо реагувати в межах компетенції на всі ці випадки. Якщо у вас є факти цькування, факти насильства онлайн відносно вас, відносно ваших колег, я вам раджу звертатися напряму на сайт Департаменту кіберполіції поліції», — сказав Байов.
Ліза Кузьменко нагадала, що «Жінки в медіа» надають психологічну, юридичну підтримку постраждалим від цифрового насильства, а також фіксують випадки на онлайн-мапі.
«Я хочу сказати, що онлайн насильство — це теж насильство. Це не щось там в інтернеті. Це те, що впливає на наше щоденне життя», — наголосила Ліза Кузьменко.
Форум завершився, а враження залишатимуться з учасницями та учасниками ще довго. Про «Жінок в медіа» нагадуватимуть тематичні плакати, стікери й листівки, які створені в співпраці з художницею Анною Сарвірою, щоби зобразити виклики, з якими стикаються медійниці.
Авторка: Олена Кущенко, «Жінки в медіа»
Фото: Валя Поліщук, «Жінки в медіа»