В Києві триває 23 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. В межах секції «Кава з правозахисницями» «Жінки в медіа» у парнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії провели подію «Не штучна загроза: як ШІ посилює насильство проти медійниць — і чому це загрожує суспільству під час війни». Модерувала розмову голова організації Ліза Кузьменко.
Реальна загроза
Штучний інтелект вже став невід’ємною частиною повсякденного життя. Крім того, що він допомагає виконувати рутинні задачі, ШІ несе в собі й загрози. Дослідження ГО «Жінки в медіа» за підтримки ЮНЕСКО «Коли штучний інтелект стає ворожим: гендерні загрози проти українських журналісток» свідчить, що серед 119 опитаних журналісток кожна п’ятнадцята (7%) вже стикалися з онлайн-атаками, створеними за допомогою ШІ, а ще 16% спостерігали такі атаки щодо своїх колег.
Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі зазначила, що оскільки жінки становлять майже 80% журналістської спільноти, то атаки проти журналісток — це не лише про гендерне питання, яке безумовно, є дуже важливим, а й про загрозу для загального доступу до інформації для людей в Україні та за її межами.
«Це реальні загрози та реальне насильство щодо жінок і журналістів загалом. Це питання не лише рівності. Це питання безпеки та майбутнього незалежної журналістики. Це питання доступу до інформації, яка дозволяє людям ухвалювати поінформовані рішення», – сказала К’яра Децці Бардескі.
З розвитком технологій, зробити фото, чи відео за допомогою штучного інтелекту може практично кожен і кожна.
«Для того, щоб використати вас у відео, не треба мати спеціальних технічних навичок. Достатньо мати лише ваше фото», — погоджується керівниця напрямку журналістики даних Texty.org.ua Євгенія Дроздова.
Texty.org.ua, у співпраці з «Жінки в медіа» провели дослідження Штучний інтелект і ТікТок: як відомих журналісток перетворюють на фейки, де показали, як образи медійниць та телеведучих використовують для просування ворожих наративів, або ж шахрайських схем. Це дослідження ввійшло до короткого списку міжнародної відзнаки дата-журналістики Sigma Data Awards.
Євгенія Дроздова наголошує, що задача ШІ-згенерованих матеріалів — захопити увагу. Люди з розвиненим критичним мисленням можуть сказати, що це ж помітно, що зробив штучний інтелект. Але зловмисники цілять в тих, хто повірить, навіть якщо це буде умовно 20 людей.
«Деякі люди кажуть: “Я знаю, що це ШІ, але ж правду говорить”», — додає журналістка-розслідувачка Олена Мудра, яка стикнулась з онлайн-атакою за те, що захищає Карпати від забудови вітряками.
ШІ-згенерований персонаж навіть подав проти журналістки в суд. І лише нещодавно справу вдалося закрити.
Штучний інтелект активно використовує Російська Федерація для просування потрібних наративів, дезінформації та дискредитації українських військових. Заступниця керівника Центру протидії дезінформації Анаїт Хоперія говорить, що росіяни використовують такі образи, яким довірятиме аудиторія. Наприклад, для розгону тези про наплив мігрантів, використали ШІ-священників. Вони звертаються до аудиторії, яка вірить в магів, ворожок, астрологію тощо, використовують адресне звернення “Сестро”, що викликає емоцію і робить персонажа ближчим.
Євгенія Дроздова додала, що інтернет все більше стає схожим на спілкування ботів. ШІ дозволяє продукувати велику кількість відео, і навіть якщо його видалять, то створяться нові. Це спотворює реальність.
«Коли заходиш в соцмережі, може скластися враження, що ми живемо у світі вовків. А коли виходимо в реальний світ, виявляється, що це не так», — говорить Євгенія.
Присутня на події експертка з відкритих даних Надія Бабинська-Вірна додала, що небезпека від ШІ ще й у тому, що він навчений на гендерних упередженнях і видає результати, сповнені стереотипів. «Люди вже не гуглять, а ШІ-ють», – каже Надія. Також за її словами штучний інтелект допомагає зламувати акаунти і навіть двохфакторна автентифікація може не допомагати.
Захистити може критичне мислення і репутація
Реальних інструментів проти загрози від штучного інтелекту поки що не достатньо. Медіаюристка, голова Лабораторії цифрової безпеки Віта Володовська каже, що законодавство досить фрагментоване і повільне. Потрібно проводити навчання для поліції, навчатися зберігати докази тощо.
«Коли розслідування тривають місяцями, а покарання так і не наступає, то створюється ефект безкарності», — каже вона.
На її думку, самі платформи, на яких розміщуються відео мають містити в своєму дизайні вбудований захист і автоматично видаляти відео, які несуть загрозу. Також варто заборонити додатки, які допомагають оголювати людей.
Анаїт Хоперія повідомила, що вони співпрацюють з META, TikTok і їм довго довелося доводити, що ШІ-згенеровані відео несуть загрозу і дискредитують країну, а не розважають аудиторію. Платформи йдуть на зустріч і видаляють контент після скарг. Одне з відео видалили через рекордні 7 хвилин після публікації.
Ліза Кузьменко зазначила, що важливим також є розголос. Зокрема, вона подякувала Олені Мудрій, що вона ділиться своєю історією. «Видимість робить проблему не такою страшною. Коли інші бачать, що є підтримка, то й самі наважаться говорити», — наголосила Ліза.
«Жінки в медіа» продовжують фіксувати випадки онлайн-насильства на мапі.
Всі спікерки зійшлися на думці, що захистити від зловмисного впливу ШІ може критичне мислення, відповідальне використання і власна репутація. Медіа варто прийняти політику використання штучного інтелекту. «Жінки в медіа» розробили шаблон, який може використати і адаптувати під себе будь-яка редакція.
«Жінки в медіа» нині працюють над перекладом документа ЮНЕСКО «Red Teaming artificial intelligence for social good – The PLAYBOOK». Це практичний посібник, який демонструє, що потрібні не лише адвокація та привернення уваги до проблеми, а й конкретні інструменти та рекомендації щодо того, як протидіяти таким викликам і реагувати на них.
«ЮНЕСКО й надалі підтримуватиме українських журналісток, аби вони могли працювати без страху», — наголосила Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.
Текст: Олена Кущенко, Жінки в медіа. Фото: Данило Павлов, Жінки в медіа.