Правоохоронці закрили кримінальне провадження, відкрите проти журналістки із Закарпаття Олени Мудрої за заявою від імені так званого «Маріка Федірка» — персонажа, який раніше фігурував у кампанії онлайн-дискредитації журналістки та, ймовірно, був створений із використанням технологій штучного інтелекту.
Про це Олена Мудра повідомила ГО «Жінки в медіа», надіславши офіційну відповідь прокуратури.
У документі зазначено, що кримінальне провадження №12025078030000440, розпочате 5 липня 2025 року за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України, було закрите 14 травня 2026 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто “встановлена відсутність події кримінального правопорушення”.
«Сьогодні отримала відповідь від Ужгородської окружної прокуратури, у якій зазначено, що провадження проти мене за заявою “Маріка Федірка” закрите. Це стало деякою несподіванкою, бо питання, з якими я зверталась до прокуратури, стосувалось процесуального нагляду у ньому. Сердечно дякую “Жінкам в медіа” та фахівцям з інших громадських організацій, які долучилися до допомоги у його закритті», — розказала журналістка Олена Мудра.
Раніше ГО «Жінки в медіа» документувала серію онлайн-атак проти Олени Мудрої, пов’язаних із її професійною діяльністю та висвітленням теми забудови високогірних територій Українських Карпат. У межах кампанії проти журналістки поширювали дискредитаційні матеріали, персональні нападки, згадки про родину та звинувачення у нібито зв’язках із Росією.
Окрему увагу привернув персонаж «Марік Федірко», від імені якого поширювалися публікації та заяви проти журналістки. У липні 2025 року ГО «Жінки в медіа» зафіксувала відео, в якому використовувався чоловічий персонаж із ознаками AI-генерації. Аналіз виявив неприродну міміку, нестабільну текстуру обличчя, неприродне освітлення та інші ознаки можливого використання deepfake-інструментів. Читати більше у матеріалі «Новий виток онлайн-атаки на журналістку Олену Мудру: використано ШІ-генерованого персонажа».
«Закриття провадження є важливим кроком, однак ця історія також демонструє, скільки ресурсів, часу та публічного тиску може знадобитися журналістці, аби довести очевидну неправдивість звинувачень. Майже рік знадобився на листи та адвокацію ГО «Жінки в медіа», депутатські запити голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, а також журналістське розслідування NGL.media, щоб провадження було закрито. Водночас відкритими залишаються питання відповідальності за поширення неправдивих відомостей, організацію кампанії переслідування та наслідки, яких зазнала журналістка», — наголосила Ліза Кузьменко, голова ГО «Жінки в медіа».
У ГО «Жінки в медіа» зазначають, що метою таких скоординованих кампаній онлайн-переслідування є не лише дискредитація конкретної журналістки, а й створення атмосфери страху та тиску, яка може змушувати жінок у медіа уникати певних тем, самоцензуруватися або взагалі залишати професію. У міжнародних дослідженнях це описують як “охолоджувальний ефект” (chilling effect) — коли насильство та переслідування використовуються для витіснення журналісток із публічного простору.
«Зараз працюємо з адвокатами над тим, щоб долучити більше доказів про майданчики, задіяні у переслідуванні. У тому числі і щодо несправжності “Маріка Федірка”, яку з’ясували NGL.media. Юридичну допомогу мені надають фахівці з Платформи прав людини»», — повідомила Олена Мудра.
Нагадаємо, що у лютому 2026 року NGL.media опублікували власне розслідування, у якому журналісти заявили, що змогли за кілька днів встановити низку фактів щодо «Маріка Федірка», тоді як правоохоронці за пів року не встановили навіть базових обставин. Зокрема, журналісти NGL.media зазначили, що людини з ім’ям «Федірко Марік Васильович» в Україні не існує, а організація «ЛГБТ Актив Україна», координатором якої він себе називав, не зареєстрована. Також журналісти встановили, що акаунт «Маріка Федірка» використовував фото іншої людини, а сам лист із заявою до поліції був відправлений із Перечина.
ГО «Жінки в медіа» продовжує документувати випадки онлайн-насильства та гендерної дезінформації проти українських медійниць. Ця робота стала можливою завдяки підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів у межах проєкту «Посилення стійкості журналісток в Україні: протидія онлайн-насильству та гендерній дезінформації».