7 червня 2025 року журналістка-фрілансерка із Закарпаття Олена Мудра повідомила про масовану онлайн-атаку, пов’язану з її професійною діяльністю — зокрема, висвітленням теми збереження високогірних територій Українських Карпат від забудови вітровими електростанціями «Вітропарки» Єфімова-Мкртчана.
Дискредитація через журналістську роботу
“Проти мене, як журналістки, яка висвітлює кампанію по збереженню високогір’я Українських Карпат, розпочалась масована дискредитаційна кампанія. Різні сайти “зливні бачки” без роду і племені, публікують матеріали, зокрема із вигаданими історіями про джерела моїх доходів та сімʼю”, — написала Мудра на своїй сторінці у Facebook.
Зокрема, йдеться про матеріал ““Закарпаття онлайн” – медіа на службі агресора?”, який з’явився на сайті From.ua 2 червня 2025 року, а також про публікацію під заголовком “Фокус на Закарпаття: як прокремлівський конгломерат блокує розвиток вітроенергетики” на сайті “Багнет” за 7 червня 2025 року.
В обох текстах онлайн-ресурс «Закарпаття онлайн», для якого Олена Мудра регулярно готує розслідування, безпідставно звинувачують у нібито зв’язках з Росією. Автори також стверджують, що сама журналістка та її однодумці, які виступають за збереження екосистем Карпат, буцімто «блокують розвиток вітроенергетики» в регіоні.
Олена Мудра працює із темою екології та захисту довкілля вже кілька років. Про це написала декілька матеріалів. У 2024 році створила ГО “Код 21”, також веде онлайн-проєкт у соцмережах під назвою “Закарпаття екологічне”. Разом з нею захистом екології займаються також науковиці Оксана Станукевич-Волосянчук, екологічна активістка Наталія Вишневська та адвокатка Наталія Майстренко. 23 травня 2025 року журналістка опублікувала у своєму Фейсбуці відео, зняте напередодні, 5 квітня, де зафіксувала вирубку дерев у лісництві “Шипот”.
“Закарпаття онлайн” підпало під атаку через те, що є інформаційним майданчиком для кампанії проти забудови вітряками високогірних територій, з різних боків оточених пралісами та об’єктами природно-заповідного фонду, пояснює у коментарі “Жінки в медіа” Олена Мудра.
“Дезінформація про спільноту не вперше вкидається у інфопростір. Минулого року про це під час інтерв’ю одному із закарпатських телеканалів натякав, однак не персоналізовано, тодішній голова області і теперішній заступник голови Офісу Президента Віктор Микита. Тобто, ми не здивовані. До якоїсь міри навіть були готові, у тому числі до особистого очорнення, до вигаданих історій з професійного та особистого життя”, – додає медійниця.
Гендерний характер атак і тиск через родину
У публікації на From.ua згадується також сім’я журналістки. Деякі тези базуються на припущеннях авторів публікації, як, наприклад, ось тут, де йдеться, що її син Максим нібито відбув за кордон, “не виключено, саме до бабці в РФ”:
“Занепокоєння викликають зв’язки Мудрої з Росією. Там проживає її мати, а сама вона неодноразово відвідувала РФ після 2014 року. Є публічною інформація про її сина Максима, який, закінчивши в Україні військове училище, відбув за кордон, не виключено, саме до бабці в РФ”.
Як розповіла Олена Мудра у коментарі “Жінки в медіа”, її син дійсно закінчив військовий ліцей в Україні та виїхав за кордон на навчання ще до початку повномасштабної війни, проте не до Росії, а до однієї з країн Європи. Мати журналістки і справді перебуває за кордоном, але — так само не у РФ.
Крім того, у публікаціях зазначається, що до Нацполіції, СБУ та РНБО подано заяви, де вимагається провести перевірку ресурсу “Закарпаття онлайн” на наявність зв’язків з Росією. Такі дії Олена Мудра розцінює як спосіб тиску на неї на колег:
“Насторожує те, що у статтях вказано про написані, як розуміється автором, заяви до СБУ області щодо мене, а також інших колег по кампанії та видання “Закарпаття онлайн”, що може бути способом легалізації незаконних негласних слідчих дій задля подальшого тиску на мене з метою змусити мене відмовитись від професійної діяльності”, — підкреслила медійниця у коментарі “Жінки в медіа”.
У матеріалі на сайті “Багнет” Олену Мудру називають журналісткою, “яка проводить фейкові розслідування за грантові кошти, як ФОП, створюючи видимість боротьби за екологію”.
Публікацію, розміщену на From.ua згодом перепостила низка інших ресурсів, як-от: сайт “Акценти”, сайт “Інформатор”, сайт “Vlasti.net”, ресурс “Znaj.ua” та інші, що свідчить про масований характер атаки на журналістку. Олена Мудра додає: згадані статті також поширювали у пабліках Перечинської і Тур’є-Реметівської громад, де знаходяться офіси і потужності вітроенергетичного бізнесу, і де йде згадане незаконне будівництво на полонині Рівна.
З атаками такого характеру Олена Мудра стикається не вперше. Так, у березні 2023 року у facebook-спільнотах “Ужгород” та “Виноградів” було поширено дискредитаційні публікації щодо журналістки. У вересні 2023 року Мудра повідомляла про спроби зламу її акаунту в Телеграмі.
Коли мовчання — мета: як працює гендерно зумовлений тиск на журналісток
Випадок з Оленою Мудрою — це класичний приклад гендерно зумовленого онлайн-насильства, пов’язаного з професійною діяльністю журналістки. За словами Лізи Кузьменко, голови ГО “Жінки в медіа”, ми маємо справу одразу з кількома формами такого насильства:
– Гендерна дезінформація, зокрема фальшиві звинувачення в роботі на країну-агресора, що є особливо токсичним у контексті війни;
– Публічний тролінг, який виходить за межі професійної критики і переходить у персональні напади на родину журналістки, включно з вигаданими історіями про її сина та матір;
– Онлайн-пресинг із погрозою легалізованого переслідування, через заяви до СБУ та інших органів, які подаються в інформаційному просторі з метою створити атмосферу страху і тиску. Це нагадує тактику SLAPP (англ. “strategic litigation against public participation”.)
«Видали це або ми побачимося в суді»: гендерний аспект SLAPP-позовів
“Це не просто атака — це спроба змусити жінку-журналістку мовчати, очорнивши її ім’я, знецінивши її розслідування і підірвавши довіру до незалежного медіа, в якому вона працює. І хоча це насильство відбувається в онлайні, його вплив дуже реальний: це стрес, страх, ризик самоцензури, погіршення ментального здоров’я”, – говорить Кузьменко.
“На жаль, українські журналістки часто не ідентифікують подібні атаки як насильство, вважаючи їх “просто частиною роботи”, особливо в умовах війни, коли увага суспільства зосереджена на фізичних загрозах. Але саме таке толерування “несерйозних” форм насильства і призводить до їх ескалації”, – додає вона.
Нагадаємо, що ГО “Жінки в медіа” запустила документування випадків онлайн-насильства, спрямованого проти українських журналісток через їхню професійну діяльність. Відтепер завдяки інтерактивній карті можна відстежувати та аналізувати такі атаки, що допоможе розкрити масштаби проблеми та сприяти її подоланню.
Цей випадок зафіксовано в рамках ініціативи “Зміцнення стійкості жінок-журналісток в Україні: протидія онлайн-насильству та гендерній дезінформації”, яку реалізує ГО «Жінки в медіа» за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.