ГО «Жінки в медіа» підготувала два практичні документи для українських редакцій — Типову політику використання штучного інтелекту в редакціях та Шаблон інструкції використання ШІ в редакціях.
Документи допоможуть медіа впроваджувати інструменти штучного інтелекту відповідально, безпечно та відповідно до журналістських стандартів.
Зокрема, Типова політика пропонує редакціям рамковий підхід до використання ШІ, визначає основні принципи — законність, прозорість, редакційну автономію, людський контроль, захист персональних даних, недискримінацію та відповідальність. Окрему увагу документ приділяє ризикам технологічно опосередкованого гендерно зумовленого насильства (TFGBV) та необхідності враховувати гендерну чутливість під час впровадження ШІ-інструментів.
Водночас Шаблон інструкції містить практичні рекомендації для редакційних команд щодо вибору ШІ-сервісів, налаштування цифрової безпеки, роботи з персональними даними, безпечного промптингу (prompting — це процес формулювання запитів, інструкцій або завдань для систем ШІ з метою отримання потрібного результату).
Особливістю підготовлених документів є їхній гендерно-трансформаційний підхід. На відміну від більшості наявних рекомендацій щодо використання штучного інтелекту в медіа, вони не лише враховують ризики дискримінації та гендерних упереджень, а й пропонують конкретні механізми їх запобігання.
Документи містять рекомендації щодо протидії технологічно опосередкованому гендерно зумовленому насильству (TFGBV), використання гендерно чутливої мови, недопущення відтворення стереотипів під час створення контенту та відповідального висвітлення чутливих тем. Вони також враховують специфічні виклики, з якими стикаються журналістки в цифровому середовищі, включно з ризиками діпфейків, онлайн-переслідування, доксингу та інших форм цифрового насильства.
«Більшість політик використання штучного інтелекту, які сьогодні розробляють медіа, зосереджені переважно на питаннях достовірності, авторського права чи прозорості. Ми свідомо пішли далі й інтегрували гендерно-трансформаційний підхід. Це означає не лише реагування на ризики, а й зміну практик, які можуть відтворювати дискримінацію та нерівність. Ми хотіли створити документи, які допоможуть редакціям використовувати ШІ безпечно, етично та з урахуванням викликів, з якими особливо часто стикаються жінки-журналістки в цифровому просторі», — зазначила голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко.
У документах також містяться рекомендації щодо маркування контенту, створеного або відредагованого за допомогою ШІ, визначення відповідальних осіб у редакціях та оцінки ризиків.
ГО «Жінки в медіа» закликає українські редакції використовувати запропоновані шаблони як основу для розробки власних внутрішніх політик та інструкцій з використання штучного інтелекту, адаптованих до потреб конкретного медіа.
Нагадаємо, що раніше 10 українських медіа почали розробку та адаптацію власних ШІ-політик за підтримки ГО «Жінки в медіа» та «Репортерів без кордонів». Учасниками програми стали: «Українська правда», Frontliner, Starlight Media, Радіо Накипіло, Гвара Медіа, «Рубрика», РІА «Південь», газета «Вість», Суспільне мовлення та «Український тиждень».
Над розробкою документів спільно з командою ГО «Жінки в медіа» працювала Тетяна Авдєєва — старша юристка Лабораторії цифрової безпеки, членкиня Експертно-консультаційного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту в Україні при Міністерстві цифрової трансформації України.
Матеріали розроблені в межах проєкту «Не штучні загрози: протидія насильству проти журналісток із використанням ШІ в Україні», який реалізує ГО «Жінки в медіа» за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах діяльності «Репортерів без кордонів» в Україні.