До участі у проєкті, який ГО «Жінки в медіа» реалізує спільно з «Репортерами без кордонів» (RSF), відібрали 10 українських медіа — хоча спочатку програма була розрахована на роботу з п’ятьма редакціями. Загалом на конкурс надійшло 42 заявки від редакцій з різних регіонів України, що свідчить про значний інтерес до теми.
Учасниками програми стали: «Українська правда», Frontliner, Starlight Media, Радіо Накипіло, Гвара Медіа, «Рубрика», РІА «Південь», газета «Вість», Суспільне мовлення та «Український тиждень».
Під час першої робочої онлайн-зустрічі 21 травня 2026 року представники й представниці редакцій обговорили виклики, пов’язані з використанням штучного інтелекту в редакційній роботі. Зокрема, йшлося про прозорість, етичні ризики, цифрову безпеку та необхідність чітких правил використання і маркування ШІ для таких завдань, як транскрибування, переклад чи створення контенту.
«Зазвичай редакції використовують інструменти ШІ на побутовому рівні — для транскрибування, перекладу, вичитки текстів чи виправлення помилок. Але чого часто бракує — це системного підходу до того, які процеси варто автоматизувати, а які ні», — зазначила під час зустрічі Тетяна Авдєєва, старша юристка Лабораторії цифрової безпеки, членкиня Експертно-консультаційного комітету з розвитку сфери ШІ в Україні при Міністерстві цифрової трансформації України та консультантка ГО «Жінки в медіа».
За її словами, редакціям варто починати з аналізу власних процесів і робочих потреб, щоб зрозуміти, де ШІ може бути корисним і як саме його застосовувати відповідально.
Під час зустрічі ГО «Жінки в медіа» та «Репортери без кордонів» також представили шаблон Політики використання ШІ у редакціях і практичну Інструкцію щодо її впровадження. Медіа, які долучилися до програми, зможуть адаптувати ці напрацювання відповідно до своїх редакційних потреб.
«ШІ не замінить журналіста, але його інструменти можуть бути помічними для роботи медіа. І тут важливо вміти, з одного боку, правильно використовувати їх, з іншого – бути відкритими з аудиторією, щоб не втратити довіру читачів. Ми неодноразово думали про необхідність впровадження у редакції Тижня політики використання ШІ. Однак головною перешкодою була відсутність базового документа, який допоміг би чітко й без подвійних трактувань зафіксувати принципи нашої роботи. Раді стати частиною проєкту, який реалізується ГО «Жінки в медіа» спільно з «Репортери без кордонів». Упевнена, що ми зможемо створити документ, який дійсно працюватиме і буде помічним у щоденній роботі редакції», – поділилась Маргарита Дикалюк, головна редакторка «Український тиждень», яка відповідальна за редакційну політику та планування контенту.
Ще одна учасниця проєкту — Наталя Некипіла, випускова редакторка харківського радіо «Накипіло», — розповідає, що наразі редакція не має окремої політики щодо використання ШІ, адже використовує такі інструменти переважно для технічних і допоміжних завдань: розшифрування аудіо в текст, редагування текстів тощо.
«Ми не створюємо контент за допомогою ШІ, не використовуємо його для озвучування чи дизайну, тому наразі не маркуємо матеріали. Але розуміємо, що чіткі внутрішні інструкції для команди та комунікація з аудиторією будуть необхідними», — зазначає вона.
За словами Наталі Некипілої, редакція планує спиратися на шаблон Політики використання ШІ в редакціях та практичну Інструкцію щодо її впровадження, які учасники й учасниці отримали під час вебінару в межах проєкту. «Думаю, що Радіо “Накипіло” напрацює власний документ під час реалізації проєкту, щоб мінімізувати етичні ризики та визначити чіткі правила роботи з такими інструментами», — додає вона.
Учасники також обговорили практичні аспекти впровадження політик ШІ: як поєднати інновації з етичними стандартами, чому важливо навчати цьому працівників і працівниць, а також як забезпечити захист чутливої інформації під час використання таких інструментів.
«Сучасні технології розвиваються дуже швидко, і штучний інтелект поступово стає частиною багатьох робочих процесів. Саме тому важливо вже зараз думати не лише про можливості, а й про те, якими будуть правила його етичного використання», — зазначила Ліза Кузьменко, голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики.
Окремо під час вебінару обговорили й актуальне регуляторне поле в Україні та ЄС, зокрема підходи, закладені в Акті ЄС про штучний інтелект (AI Act). Учасники зустрічі погодилися, що навіть попри те, що спеціалізоване законодавство ще формується, організаціям уже зараз варто розробляти внутрішні політики, які допоможуть мінімізувати етичні ризики та уникати дискримінаційних чи упереджених результатів.
Наступним етапом проєкту стане формат індивідуальних консультацій, під час яких редакції зможуть доопрацьовувати та адаптувати свої політики використання ШІ відповідно до власних потреб.
Ця активність впроваджується за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах діяльності «Репортерів без кордонів» в Україні як частина проєкту «Не штучні загрози: протидія насильству проти журналісток із використанням ШІ в Україні», що реалізується ГО «Жінки в медіа». Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО «Жінки в медіа» і за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію «Репортерів без кордонів» або Європейського Союзу.