28–29 липня в Києві відбулася стратегічна сесія учасниць програми «Лідерки в медіа», яка дала старт її другому етапу. Протягом двох днів керівниці українських редакцій обговорювали, як впроваджувати зміни у своїх медіа, реагувати на виклики війни та розвивати професійну спільноту жінок-лідерок.
Першу хвилю програми у 2025 році ГО «Жінки в медіа» реалізувала спільно з Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. До неї долучилися десять керівниць українських редакцій, які підготували аналітичну записку (policy paper) «Girls Just Wanna Have Voice». Документ містить рекомендації щодо посилення гендерної рівності, розвитку жіночого лідерства та створення інклюзивного професійного середовища в українських медіа.
Другий етап програми реалізується у партнерстві з IMS (International Media Support). Його мета — зміцнити професійну спільноту учасниць першої хвилі, підтримати впровадження рекомендацій у редакціях, поглибити співпрацю між лідерками та розширити міжнародну співпрацю. Одним із ключових елементів програми стане навчальний візит до Стокгольма, запланований на жовтень 2026 року.
«Я радий, що існують такі гнучкі програми та партнерства, і особливо ціную можливість підтримати саме цю ініціативу. В Україні досі небагато організацій, які системно працюють над посиленням жіночого лідерства в медіа, тому важливо, що ГО “Жінки в медіа” продовжує цю роботу. Можливо, не всі учасниці програми прагнули бути лідерками. Але сьогоднішні обставини часто змушують брати на себе цю роль. Це лідерство, продиктоване відповідальністю та викликами часу», — сказав під час відкриття стратегічної сесії національний радник IMS в Україні Роман Кіфлюк.
Від рекомендацій до змін у редакціях
Центральною частиною стратегічної сесії стало обговорення того, як редакції впроваджують рекомендації policy paper «Girls Just Wanna Have Voice». Учасниці поділилися власним досвідом, розповіли про виклики, з якими стикаються медіа в умовах війни, а також презентували зміни, які вже вдалося реалізувати у командах.
CEO «Кордон.Медіа» Альона Яцина розповіла, що серед найбільших викликів для редакції залишаються фізична безпека журналістів, їхній морально-психологічний стан і ризики професійного вигорання: «Одним із рішень стало впровадження індивідуальних планів професійного розвитку в нашій редакції. Кожна людина, яка приходить у команду, розуміє, як може розвиватися далі».
Заступниця головного редактора LB.ua Марина Сингаївська звернула увагу, що українські редакції досі стикаються з проблемою страхування журналістів. Через війну та постійну загрозу обстрілів страхові компанії переважно не готові страхувати життя і здоров’я медійників, коли дізнаються про специфіку їхньої роботи.
За її словами, не менш важливим викликом є підтримка команди, адже значну частину редакції становлять жінки: «Значну частину нашої редакції становлять жінки, чиї чоловіки служать у Силах оборони України. Це означає постійне емоційне навантаження, яке також потребує уваги».
Для редакції «Еспресо» одним із випробувань стала фінансова криза та необхідність скорочення команди.
«Робота над policy paper допомогла мені ще раз усвідомити, наскільки важливо вчасно підтримувати людей, помічати перші ознаки кризи та дослухатися до потреб команди. Після участі в програмі я також зрозуміла, наскільки цінними є жіноча підтримка та професійна спільнота. Саме тому сьогодні я намагаюся формувати таку культуру взаємопідтримки й всередині нашої редакції», — сказала генеральна продюсерка «Еспресо» Анастасія Равва.
Головна редакторка «Українського тижня» Маргарита Бугайчук розповіла, що після участі в першому етапі програми редакція посилила роботу над темами інклюзії та стійкості суспільства, розширила коло авторів і авторок та започаткувала феміністичну колонку.
«Крім того, ми ухвалили Політику гендерної рівності, увійшли до збірки найкращих гендерних практик українських медіа, а зараз працюємо над політикою етичного використання штучного інтелекту в роботі редакції», — додала вона.
Лідерство, свобода слова та європейська інтеграція
Окремий блок стратегічної сесії був присвячений дискусіям про ключові виклики для українських медіа — від європейської інтеграції та змін у медійному законодавстві до свободи слова, гендерної рівності й лідерства в умовах війни. До них долучилися голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська, Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин та лейтенантка окремої артилерійської бригади Національної гвардії України Олена Апчел.
Ярослав Юрчишин зазначив, що успішні приклади жіночого лідерства мають ставати більш помітними у публічному просторі, адже це сприяє подоланню стереотипів. За його словами, досвід запровадження гендерних квот показав, що присутність жінок на відповідальних посадах допомагає змінювати суспільне сприйняття та руйнувати стереотипи.
«Я переконаний, що значну роль у відбудові України відіграватимуть саме жінки. Наше завдання вже сьогодні — створювати умови, за яких їхнє лідерство буде помітним, підтриманим і матиме достатньо можливостей для розвитку», — наголосив Ярослав Юрчишин.
Урядова уповноважена з питань гендерної політики додала, що суспільні зміни потребують постійної підтримки.
«Я працюю над цією темою вже 35 років і бачу, наскільки змінилося суспільне сприйняття. Ми справді рухаємося вперед. Але великою помилкою було б вважати, що ці зміни є незворотними. Потрібно, щоб дедалі більше людей усвідомлювали: гендерна рівність, інклюзія та рівні можливості — це не тимчасовий тренд і не додаткова опція, а норма, за якою має розвиватися демократичне суспільство», — підкреслила Катерина Левченко.
За результатами стратегічної сесії учасниці окреслили пріоритетні напрями розвитку спільноти керівниць в медіа на найближчі роки, визначили теми для професійного обміну зі шведськими колегами та сформували основу для подальшої співпраці між редакціями.