У світі посилюються тривожні тенденції: зростає антигендерна риторика, шириться дезінформація, а публічна видимість жінок дедалі частіше стає приводом для атак.
Про ці виклики та можливі шляхи реагування говорили під час зустрічі з жіночими громадськими організаціями у Львові, організованої Kvinna till Kvinna — шведською міжнародною феміністичною організацією, заснованою у 1993 році, яка підтримує права жінок і жіночі правозахисні ініціативи в різних країнах світу. Назва Kvinna till Kvinna у перекладі зі шведської означає «Жінка для жінки» — і символізує підтримку та солідарність між жінками.
До заходу долучилися й представниці ГО «Жінки в медіа» Олександра Горчинська та Олена Кущенко, які поділилися напрацюваннями організації.
Жіночі організації об’єднуються для спільного реагування на нові виклики
69% активісток у світі зазнавали погроз та переслідувань, уряди та органи влади були найчастіше згадуваним джерелом загроз (57% респонденток), що свідчить про посилення державних репресій. Такі дані нового дослідження озвучила директорка з адвокації та комунікацій Kvinna till Kvinna Анніка Фленсбург. Для цього було опитано 795 респонденток у 81 країні світу.
«Відбулося зростання антигендерних рухів. Всі сили спрямовуються на боротьбу з фемінізмом, замість того, щоб вирішувати економічні проблеми», — зазначила вона.
Зокрема, в дослідженні, йдеться про те, що активістки дедалі частіше уникають згадок про «гендер», «фемінізм» і «ЛГБТК+» у своїх заявках та проєктах. Іноді самі донори просять використовувати «пом’якшену» термінологію, а правозахисна мова в міжнародних форумах переосмислюється. Це змушує активісток або поступатися власними цінностями, або втрачати доступ до фінансування.
Про становище правозахисниць та медійниць в Україні говорила старша проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA Ірина Юзик. Вона зазначила, що на початку повномасштабного вторгнення більш затребуваною була гуманітарна допомога. Зараз же найбільший запит на юридичний супровід через переслідування та погрози.
До зустрічі також долучилися представниці низки українських жіночих і правозахисних організацій, зокрема МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», Жіночої асоціації «Сфера», Fight For Right / ГО «Боротьба за права», БФ «Слов’янське Серце», Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», ГО «Об’єднання ромських жінок “Голос Ромні”» та інших.
Системну роботу з випадками онлайн-насильства щодо медійниць проводить ГО “Жінки в медіа”. Так, журналістки, воєнкорки, телеведучі стикаються з тим, що під їхніми матеріалами з’являються коментарі сексуалізованого характеру, погрози згвалтуванням. Можуть зливатися особисті дані, надходити погрози на адресу рідних і близьких. Часом злочини переходять з онлайну в реальність.
Як «Жінки в медіа» відповідають на виклики
Нове дослідження ГО «Жінки в медіа» «Становище журналісток та інших працівниць медіа в Україні» показує, що медійниці працюють в умовах хронічного стресу та перевантаження. Роботи стало більше, але фінансове забезпечення не покращується.
Проєктна менеджерка ГО «Жінки в медіа» Олександра Горчинська зазначила, що серед жінок зберігається певний рівень недовіри до правоохоронної системи, зокрема щодо ефективності реагування на випадки онлайн-насильства.
Вона також наголосила, що саме тому організація системно працює над посиленням спроможності правоохоронних органів у цій сфері. Зокрема, 20 березня 2026 року на базі Міністерства внутрішніх справ України відбувся онлайн-тренінг «TFGBV – гендерно зумовлене насильство, що здійснюється за допомогою цифрових технологій. Як протидіяти й запобігати», до якого долучилися близько 50 представників і представниць правоохоронних органів, з них 15 — із Департаменту кіберполіції.
Олександра Горчинська продемонструвала, як працює мапа фіксації випадків онлайн-насильства. Крім фіксування випадків і просвітницької діяльності, постраждалим надається юридична і психологічна підтримка, можливість відвідати ретрити та потурбуватися про себе. Олександра розповіла про підтримку медійниць завдяки програмі “Дбаємо про своє здоров’я”, про підтримку жінок з дітьми, програму для керівниць медіа «Лідерки в медіа — Українсько-європейська програма підтримки» , а також освітні можливості і групи самопідтримки.
Проєктна менеджерка ГО «Жінки в медіа» наголосила, що в контексті відновлення України важливо окремо говорити і про відновлення медіасектору. Одним із кроків у цьому напрямі могла б стати повноцінна присутність медійної тематики на Конференції з питань відновлення України (URC 2026), зокрема через окрему дискусійну панель, присвячену ролі та потребам медіа.
Зокрема, у 2025 році «Жінки в медіа» опублікували аналітичний матеріал «Залучення медіа до гендерно-відповідального та інклюзивного підходу у програмах відновлення України: рекомендації для міжнародних організацій».
Що далі: пріоритети роботи на 2026 рік
Учасниці зустрічі зійшлися на думці, що для подолання цих викликів необхідна системна робота: посилення солідарності як усередині професійних і громадських спільнот, так і між ними, проведення навчань, а також розширення співпраці з державними органами.
У 2026 році ГО «Жінки в медіа» продовжуватиме роботу з документування гендерно зумовлених онлайн-атак на жінок у медіа. Окрему увагу організація приділятиме розвитку жіночого лідерства через зустрічі, навчальні заходи, мережування та спеціальні програми підтримки.
Довідково нагадаємо, що Фундація Kvinna till Kvinna захищає права жінок з 1993 року — заради права кожної жінки та дівчини бути в безпеці й бути почутою. Сьогодні це одна з провідних у світі організацій у сфері захисту прав жінок, яка працює безпосередньо в регіонах, постраждалих від війни та конфліктів, задля посилення впливу й ролі жінок у суспільстві. Організація співпрацює з понад 100 місцевими партнерськими організаціями у 20 країнах світу (Західних Балкан, Південного Кавказу, України, Близького Сходу та країн Африки на південь від Сахари), щоби покласти край насильству щодо жінок, сприяти досягненню сталого миру та подоланню гендерної нерівності.
Авторка: Олена Кущенко, журналістка «Жінки в медіа»