Цього листопада учасниці програми «Лідерки в медіа — Українсько-європейська програма підтримки» провели тиждень у Берліні. Це був насичений професійний візит: більше десятка зустрічей з німецькими медіа, фондами й організаціями, які розвивають журналістику, демократію та громадянське суспільство.
Програму організувала ГО «Жінки в медіа» у співпраці з Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини в рамках Civil Society Cooperation. Її мета — посилити роль жінок у медіа, підтримати їхній професійний розвиток, впровадити принципи різноманіття та інклюзії в редакціях і вибудувати сталі партнерства між українськими та європейськими інституціями.
Учасницями стали керівниці провідних українських медіа — від національного суспільного мовника до незалежних прифронтових редакцій та приватних медіахолдингів. Загалом із 115 заявок було відібрано 10 жінок. Група виявилася справді різноманітною як за професійним досвідом, так і за представництвом. Наймолодшій учасниці — 25 років, найстаршій — 51. Серед них — жінки з інвалідністю, дружини військовослужбовців та внутрішньо переміщені жінки.
Старт у Publix: медіахаб, який поєднує журналістів і громаду
Перший робочий день у Берліні розпочався в Publix — хабі для журналістів і громадськості, який відкрився лише у вересні 2024 року й уже об’єднує понад 30 організацій, редакцій, незалежних медіа та некомерційних ініціатив. Тут команда побачила, як у Німеччині вибудовують спільний простір для медіа, громадянського суспільства та аудиторії, підтримують редакції й працюють з інноваціями. За задумом засновників, Publix має допомогти «римейкнути» журналістику — адаптувати її до сучасних викликів, зокрема протидії дезінформації, захисту свободи слова та зміцнення довіри до медіа.
Після туру будівлею учасниці поговорили з Леа Баєр, менеджеркою з програм та фандрейзингу в Publix, про програмне планування, фандрейзинг і роботу з донорами та партнерами. Publix став прикладом того, як можна поєднувати програмну діяльність, публічні події та фінансову сталість медіапроєктів.
Далі був візит до організації MiCT (Media in Cooperation and Transition), яка працює з медіа в складних умовах по всьому світу, зокрема й з Україною. Під час дискусії команда MiCT розповіла про свої підходи до навчання журналістів, створення контенту в кризових контекстах і підтримки партнерських редакцій. Для учасниць це була можливість порівняти досвід роботи в умовах війни та обговорити, як спільні медіапроцеси можуть зміцнювати суспільства й підтримувати публічний діалог.
День завершився зустріччю в German Marshall Fund (GMF), де учасниці говорили про підтримку незалежних медіа, громадянського суспільства та демократичного лідерства. GMF — це впливовий трансатлантичний аналітичний центр і фонд, створений у 1972 році як жест подяки Німеччини за допомогу США в рамках Плану Маршалла після Другої світової війни. GMF уже понад 50 років формує політику та будує партнерства між Європою та США. Команда Фонду представила програми, важливі для України, та обговорила з лідерками, якою може бути підтримка в часи війни й відновлення.
Незалежні медіа та моделі стійкості
Другий день був присвячений незалежним медіа та новим форматам для розмов про журналістику.
Учасниці відвідали редакцію Taz, що є незалежною щоденною німецькою газетою, яка заснована у 1978 році в Берліні як альтернатива традиційним медіа. Вона виросла з громадянського руху й позиціонує себе як ліво-ліберальне, екологічне, соціально відповідальне видання, що відома кооперативною моделлю.
Конні Ґелленбек поділилася досвідом розбудови Taz Cooperative та ком’юніті-менеджменту, який дозволив газеті залишатися фінансово незалежною й мати понад 24 000 співвласників. Кожен член кооперативу має лише один голос — незалежно від того, скільки грошей він інвестував. Taz також активно працює з молодими журналістами через taz Panter Stiftung (фонд підтримки журналістики).
Вечір учасниці провели знову в Publix — на Library Chats. Розмову модерувала Тіна Лі, головна редакторка Unbias the News та представниця Hostwriter. Ця серія бесід створена як безпечний простір для жінок у медіа й громадському секторі, щоб відверто говорити про свою роботу, виклики, менторство та колективні дії. Формат передбачає дотримання Chatham House Rules, що дозволяє учасницям ділитися досвідом без ризику публічного тиску.
Після Library Chats відбувся нетворкінговий захід, де журналістки та медіаменеджерки з України та Німеччини могли познайомитися, обмінятися контактами й домовитися про подальші спільні ініціативи.
Коли зовнішня політика зустрічається з медіа: візит до МЗС Німеччини
Окремою, стратегічно важливою частиною візиту став день зустрічей з інституціями, які формують політики підтримки України.
Учасниці програми відвідали Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини. Саме тут працює команда Civil Society Cooperation — фонду, який підтримує програму «Лідерки в медіа» та багато інших транскордонних ініціатив громадської участі.
За цією зустріччю стоїть чіткий політичний сигнал: німецька зовнішня політика ґрунтується на підтримці демократії, прав людини та сильної громадянської спільноти. Учасниці мали можливість представити програму, розповісти про стан українських медіа під час війни, про ситуацію з місцевими й жінками-лідерами в медіа, а також про мовлення на окупованих територіях і вплив BigTech на поширення контенту.
Це була нагода напряму пояснити, чому українським медіа потрібна саме інституційна, а не точкова підтримка, і як сталі партнерства можуть посилити голос України в Європі та світі.
Феміністичні редакції та медіа без упереджень
Того ж дня учасниці відвідали редакцію Unbias the News — феміністську кроскордонну ньюзрум-платформу, яка дає простір журналіст(к)ам, що стикаються зі структурними бар’єрами в професії.
Керівні директорки Мерсі Абанг та Юлія Вернерссон розповіли про історію створення Unbias the News, принципи різноманіття та колаборації, а також про антидискримінаційні практики у відборі тем, побудові команд і роботі з фрилансерами з різних країн. Вони також поділилися досвідом співпраці з жінками-ілюстраторками, які створюють візуальний стиль видання. Учасниці програми порадили Unbias the News активніше залучати українських художниць до своїх проєктів, зокрема Анну Сарвіру, яка розробила ілюстрації й для проєкту «Жінки лідерки».
Ще одна важлива зустріч — дискусійний раунд із Neue deutsche Medienmacher*innen (NdM), які працюють з підтримкою журналістів з міграційним походженням і без нього. NdM працює над тим, щоб у німецьких медіа було більше різноманіття — як у редакційних командах, так і в контенті. Учасниці обговорили, як українські медіалідерки можуть співпрацювати з мережею, ділитися досвідом та створювати спільні можливості для інклюзивної журналістики. Хоча в Україні немає масштабної проблеми зовнішньої міграції, як у багатьох країнах ЄС, через війну ми маємо велику кількість внутрішньо переміщених осіб, і це також формує потребу в чутливому та інклюзивному висвітленні теми переселення.
Deutsche Welle та EAF Berlin
Окремий день був присвячений темі різноманіття й гендерної рівності у великих медіа та в програмах лідерства.
Під час ланчу й дискусії з Відділом з питань різноманіття Deutsche Welle учасниці зустрілися з Александрою фон Намєн, Інесою Лазда-Масула та Ульрікою Феттер. DW як міжнародний мовник працює з багатомовною аудиторією й прагне поєднати якісну журналістику з інклюзивними підходами до кадрової політики та сторітелінгу. Розмова стосувалася того, як Diversity Service підтримує різні голоси в ефірі та в редакції, як працюють механізми рівних можливостей і які уроки можуть бути корисними для українських медіа. Зокрема, DW також, як і Суспільне мовлення України, користуються моделлю 50:50 від BBC для підрахунку жінок і чоловіків-експертів в контенті. Розмова стосувалась того, як за допомогою інструментів штучного інтелекту цей механізм можна удосконалити.
Після цього група відвідала офіс Deutsche Welle, щоби на практиці побачити робочі процеси та середовище, де реалізуються ці підходи.
Наприкінці дня відбувся візит до EAF Berlin — асоціації, яка понад 25 років займається підтримкою жінок на лідерських позиціях у політиці та бізнесі. Гельґа Лукошшат, старша радниця EAF, поділилася досвідом проєктів, спрямованих на підтримку структурно вразливих груп. Для учасниць це був майданчик, де можна було звірити підходи до жіночого лідерства в медіа, політиці й корпоративному секторі, а також подумати про можливі спільні ініціативи.
Завершальний день у Берліні учасниці провели в Social Hub — у форматі reflection & debriefing. Після серії інтенсивних зустрічей було важливо не лише зафіксувати нові контакти, а й осмислити побачене.
Що дає така програма: голоси учасниць
Для кожної лідерки цей тиждень у Берліні став не лише можливістю для нетворкінгу, а й нагодою переосмислити свою роль у медіаспільноті.
Руслана Брянська, виконавча директорка “Громадське радіо”: «Дуже вдячна за насичений і цікавий тиждень у Берліні. Ця програма запам’ятається надовго. Уже повертаюся до матеріалів вебінарів і точно зроблю це ще не раз. Особливо відгукнулася прикладна інформація про комунікацію від Олі Мирович з ЛМФ — тепер завжди пам’ятаю, що не обов’язково відповідати на листи в ту ж секунду і не варто почувати провину, якщо не відповіла того ж дня. Так само вдячна за вебінар біолога Петра Чорноморця — щоразу, коли працюю забагато, згадую його застереження щодо інсульту. Мені дуже до вподоби, що ми говорили про справді важливі речі, які стосуються кожної з нас, бо виклики для жінок у медіа в Україні здебільшого схожі. Дякую за те, що почули — і що були почуті!»
Єлизавета Нечипорук, The Kyiv Independent, Head of Social Media: «Для мене це був перший досвід участі в такій програмі, і він залишив дуже багато вражень. Було цікаво познайомитися з усіма учасницями “вживу”, почути їхні історії та інші підходи до роботи — це змушує переосмислити своє бачення медіа в Україні (і Німеччині!). Програма допомогла краще зрозуміти себе як спеціалістку: що справді надихає, які навички хочу розвивати, у якому напрямку рухатися далі. З’явилося більше ясності, внутрішньої впевненості й відчуття простору для зростання. Так, Берлін був виснажливим, але це була правильна втома. Додому я повернулась з новою мотивацією та ідеями. Дякую!»
Оксана Давиденко, заступниця директора з правових питань Starlight Media: «Найбільше мене надихнули нетворкінг із німецькими журналістками, досвід Unbias the News та дискусія в EAF Berlin. Після цих зустрічей маю кілька ідей для обговорення з колегами щодо розвитку чи створення нових напрямів у Starlight Media»
Анастасія Равва, генеральна продюсерка Еспресо.TV: «Участь у програмі стала для мене дуже цінним досвідом — передусім завдяки нашій неймовірній групі. Мій головний запит був про людей: знайти однодумиць, звірити годинники, відчути підтримку. “Я тут зі своїми дівчатами” — ця фраза дуже точно описує весь процес. Атмосфера, яку ми створили, була дружньою й водночас дуже професійною. Нам вдалося побудувати справжню спільноту — і українські медіа від цього тільки виграють. Дуже корисними були вебінари про жіноче лідерство, історію українського фемінізму, партнерства, вигорання й розвиток медіа.
Поїздка до Берліна була насиченою й часом складною, але кожна зустріч виявилася корисною. GMF, МЗС, MiCT — це багато інсайтів щодо підтримки медіа та розуміння українського контексту. Publix, Unbias the News, TAZ, DW та EAF — показали різні моделі стійкості, інклюзії та роботи з командами. Важливо було побачити, що в Німеччині гендерна рівність та інклюзія інтегровані у щоденну роботу, а не існують лише на папері.
Поїздка залишила мене з відчуттям, що українські голоси мають звучати в Європі гучніше й чіткіше — особливо зараз, коли російська присутність там досі сильно відчутна. Дякую за чудову організацію і продуману програму, яка дала багато корисних контактів! Це дуже надихає рухатися вперед».
Маргарита Бугайчук, головна редакторка “Український тиждень”: «У Берліні я ще раз пересвідчилася, що журналістика у світі стикається з такими ж з викликами, переживає подібні зміни, які нині переживаємо ми в Україні. Було цінно почути як редакції працюють з питаннями гендерної нерівності, як на їхню роботу впливає активний розвиток технологій, які існують формати співпраці між громадськими організаціями та медіа, як висвітлюють війну в Україні і що про нас транслюють своїм читачам. У Берліні було дуже приємно зустріти українок, які є частиною великих команд там, а тому можуть адвокувати українські інтереси. З іншого боку, ми пересвідчилися, що Росія досі успішно просуває імперські наративи. Звісно не без допомоги журналістів «в екзилі». Це вчергове засвідчило, що нам потрібно більше українських голосів у світі. Завершити хочу думкою Наталії Пригорницької, співзасновниці Альянсу українських організацій у Берліні (познайомилися з нею під час нетворкінгу), яка звучала приблизно так – «”Україна та інші країни Європи”, аж ніяк не “Україна та Європа”. Ми нарешті маємо усвідомити, що ми частина Європи». Щиро дякую усім організаторам і дівчатам. Це був крутий час разом!».
Наступні кроки
Поїздка до Берліна була насиченою, але водночас стратегічно важливою: учасниці поглибили професійні зв’язки з європейськими фондами, медіа та організаціями, побачили різні моделі стійкості й інклюзії в медіа — від кооперативів до міжнародних мовників, обговорили виклики українських редакцій під час війни безпосередньо з тими, хто формує політики підтримки, та окреслили напрями співпраці, які можуть посилити голос України в європейському інформаційному просторі.
Програма «Лідерки в медіа» має кілька чітких цілей: посилити роль жінок у медіа та підтримати їхнє професійне зростання; сприяти впровадженню принципів інклюзії й різноманіття в медіаорганізаціях; налагодити партнерства з європейськими структурами; підтримати учасниць через спільноту, менторство й силу сестринства; а також разом розробити політики жіночого лідерства для українських медіа.
Берлінський навчальний візит став важливим кроком у цьому процесі — кроком, який уже зараз переростає в нові ідеї, партнерства й спільні документи, що працюватимуть на стійкість українських медіа й видимість українських голосів у Європі.
За результатами поїздки учасниці готують спільний policy paper — документ, у якому зберуть свої висновки та рекомендації щодо підтримки жінок у медіа, інституційної стійкості редакцій і партнерств між Україною та ЄС.