Консультації гінеколога, онкоскринінги, придбання окулярів, психотерапевтичні сесії, придбання тонометрів — такими опціями скористалися учасниці весняної хвилі програми “Дбаємо про своє здоров’я” від ГО “Жінки в медіа”, яка стала можливою завдяки підтримці European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF).
Життя у реаліях, сповнених тривог
В рамках програми понад 30 журналісток отримали кошти на медичні обстеження, консультації лікарів та лабораторні аналізи відповідно до індивідуальних потреб. Проєкт “Дбаємо про своє здоров’я” став для них не лише можливістю нарешті знайти час та гроші на покриття медичних витрат, але і відчути підтримку з боку спільноти, що дуже важливо для кожної.
“Працюючи в журналістиці, жінки часто перебувають на межі своїх фізичних та емоційних можливостей. Ми несемо на собі не лише тягарі повсякденного життя в своїх сім’ях, а й тиск обраної професії. Залишаємося у ній, бо це і служіння своїм ідеалам та переконанням, і самореалізація, і спосіб поєднати улюблене з необхідністю заробляти на життя. І у цьому всьому, приватному й професійному, жінкам часто бракує часу й можливостей піклуватися про своє здоров’я”, — розповідає одна з учасниць цьогорічної програми “Дбаємо про своє здоров’я”, журналістка рівненського онлайн-медіа “Четверта влада” Оксана Гавриш.
Тому такі ініціативи вона називає чудовою можливістю для жінок згадати, що власне здоров’я варте уваги й підтримки вже і зараз. Особливо в умовах війни, коли родичі багатьох медійниць служать у війську, стримуючи російську агресію, а щоденні реалії наповнені постійними тривогами — як у буквальному, так і в емоційному сенсах.
“Програма “Дбаємо про своє здоровʼя”, як і спільнота “Жінки в медіа” зʼявилися у моєму житті, коли я цього потребувала найбільше. Виїзд з окупації, переїзд в іншу країну, а згодом повернення додому, до України. Паралельно з цим нова робота — документування воєнних злочинів, опитування потерпілих від СНПК, постійний пошук інформації з окупованої Луганщини для висвітлення реальної ситуації там, не могли пройти безслідно. Хронічні захворювання, про які я стала забувати у цьому потоці, швидко нагадали цьогоріч”, — ділиться своєю історією Марина Ковальова, фрілансерка, яка працює з такими виданнями як LB.ua, “Східний варіант”, “Реальна газета”.
Через рішення адміністрації президента США Дональда Трампа про замороження американського фінансування проєкти, з якими на той момент працювала Марина Ковальова, були призупинені. Організація, з якою вона працювала, продовжувала підтримувати своїх працівників фінансово, проте коштів на те, аби покрити відразу кілька обстежень та лікування, їй все одно бракувало.
“Я винаймаю житло, а також виховую малолітню доньку сама. “Жінки в медіа” компенсували частину моїх обстежень, а саме: два УЗД, консультацію жіночого лікаря та декілька дороговартісних аналізів. Це стало початком мого лікування. Вдячна колежанкам з організації, які завжди були на звʼязку та могли підказати будь-які моменти оперативно”, — говорить Марина Ковальова.
Турбота про фізичний стан
Людмила Федюк, редакторка газети “Карпати” з селища Путила, що у Чернівецькій області, на кошти, виділені в рамках програми “Дбаємо про своє здоров’я” придбала захисні окуляри для роботи за комп’ютером, а також портативний фітнес-тренажер для того, аби робити вправи з підтримання спини у тонусі:
“Окуляри для роботи з різними екранами для мене — це маст хев. Але, мабуть, я не змогла б виділити зі свого бюджету суму саме на такі окуляри. Вкотре купила б найдешевші, які, можливо, й не захищають зір”, — розповіла Людмила Федюк.
І зір, і спина у її випадку страждають найсильніше від постійної роботи за комп’ютером: медійниця каже, що може проводити по 18-20 годин на добу за екраном біля ноутбука, або ж працює зі смартфоном. Це робота у кабінеті, вдома, у потязі чи автобусі.
“Сидячи за комп’ютером, я відчуваю, як втомлюється спина. Але моєї мотивації та ентузіазму на систематичні тренування вистачало не завжди — як і коштів на оплату занять, — ділиться медійниця, — Тренажер став для мене чудовою альтернативою занять у залі, а ще — мотивацією приділяти собі хоча б півгодини на день. До нього прикупила ще пару гантель, ролик для пресу та скакалку. Тож цьогоріч у мене справжня спортивна і здорова весна, за що я щиро вдячна ГО “Жінки в медіа”.
Проєкт “Дбаємо про своє здоров’я” дозволив медійницям вирішити не лише питання, пов’язані зі своїм власним здоров’ям, а і потурбуватися про колег. Так, наприклад, редакція херсонського інформаційного видання “Український південь” на кошти, виділені ГО “Жінки в медіа”, придбала сучасний тонометр.
“Наша редакція постійно працює з чутливими темами, тому важливо зупинитися і перевірити елементарно свій тиск, аби рухатися вперед, треба бути здоровими. Завдяки підтримці медіа придбало сучасний тонометр, адаптований до переїздів, з можливістю працювати в польових умовах, із підключенням до живлення і без нього. Дбати про своє здоров’я, реагувати на потреби членів колективу, піклуватися один про одного — усе це важливо. Бо ми — одна команда, яка третій рік працює у посиленому режимі задля звільнення всієї Херсонщини від російських окупантів”, — розповіла Лідія Григор’єва, головна редакторка видання.
Надане програмою фінансування витратила на придбання тонометра для себе і ще одна учасниця, яка побажала залишатися анонімною в цьому матеріалі з міркувань безпеки. У серпні 2022 року їй довелося покинути рідний населений пункт на лівобережжі Херсонщини, який зараз і досі перебуває під російською окупацією.
Через ненормований робочий день, жорсткі дедлайни, постійні поїздки, недосипання, перекуси на ходу і зловживання кавою у якості стимулятора ще у до початку повномасштабної війни у жінки діагностували гіпертонію. Тоді вона придбала свій перший тонометр. Проте під час евакуації залишила його своїй літній сусідці, яка не могла покинути місто.
“Далі взнаки далися виїзд з окупації, облаштування на новому місці, проблеми з працевлаштуванням і побутом, й усе це — під супровід повітряних тривог і переживань за своїх рідних та друзів. Лікар-терапевт, до якого звернулася на прийом, сказав, що на фоні сильного емоційного стресу стан мого здоров’я погіршився. Додав, що пускати хворобу на самоплив ні в якому разі не можна, адже наслідки можуть бути дуже невтішними. А щоб лікування було більш ефективним – слід тримати на постійному контролі показники артеріального тиску”, — розповіла медійниця у коментарі “Жінки в медіа”.
Рекомендацій лікаря вона стовідсотково змогла дотримуватися лише після придбання тонометра. Пояснюючи їй важливість такого самоконтролю, лікар зазначив, що вимірювання артеріального тиску необхідне для контролювання здоров’я серця. Інакше може бути складно зрозуміти, що саме відбувається: стало страшно під час перебування в укритті, або ж йдеться, наприклад, про передінфарктний стан.
“Тепер мій тонометр, як Google: відразу показує, чи можна продовжувати працювати, чи потрібно зробити паузу в роботі та подбати про своє здоров’я”, — додає журналістка.
Не відкладати на потім і йти до кінця
“У 2014-му мені довелося вискочити з декретної відпустки, коли дитині було лише пів року, бо я була потрібна своїй редакції. У 2022-му я працювала по 12-14 годин без субот та неділь, і не відчувала втоми — лише жах, який замінював мені адреналін. Аж поки в листопаді мене не “шандарахнуло” так, що, думала, не піднімуся на ноги. З того часу я потроху розгрібаю проблеми з власним здоров’ям”, — розповідає редакторка маріупольського видання 0629.com.ua та керівниця проєкту DII-Ukraine Анна Мурликіна.
За її словами, програма змушує таких “неуважних до свого здоров’я”, як вона сама, звертатися до лікаря попри постійне відкладання проблеми “на потім”. Вона заохочує інших медійниць брати участь у наступних хвилях програми “Дбаємо про своє здоров’я”: “Бо якщо занедужаєте, не буде кому дбати про країну”.
Редакторка сайту “Золотоноша.City”, журналістка Вікторія Горобець багато років живе із проявами алергії, проте на оглядах у лікарів про свою проблему не повідомляла. Каже: до сезонної алергії відчувала певний скепсис, мовляв, алергічна реакція — ще не алергія, подібні симптоми є у багатьох, і їх можна прибрати антигістамінними. Які їй самій насправді не допомагали.
В рамках програми “Дбаємо про своє здоров’я” вона зробила розгорнутий і найбільш точний на сьогодні тест на алергію — ALEX2, який показує результати за різними групами алергенів. Цей аналіз вона відкладала близько півроку через брак коштів, адже перед нею постійно виникали більш пріоритетні статті витрат.
Журналістка каже: проєкт, реалізований “Жінки в медіа” не лише про можливість потурбуватися про здоров’я. Він також — про відповідальність перед людьми, які цю можливість дають, і саме цей зв’язок неймовірно мотивує:
“Ти відчуваєш, що твоє здоров’я не байдуже для когось, і тобі важливо довести, що тобі теж не байдуже, і є велика вдячність за підтримку. Це про можливість відчути себе важливою, усвідомити, що хтось про тебе турбується, і ці “хтось” — люди з твоєї сфери діяльності. Це про розуміння власної самоцінності, цінності свого здоров’я, адже здорові журналістки – це про якісний розвиток журналістики”. Нагадаємо, що ГО “Жінки в медіа” з 2022 року регулярно організовує програми, метою яких є підтримка психічного та фізичного здоров’я українських медійниць: групи самопідтримки, ретрити для журналісток та їхніх дітей у Карпатах, програми індивідуальної психологічної допомоги, компенсація коштів за медичні обстеження, та інше.
Ініціатива “Дбаємо про своє здоров’я” від ГО “Жінки в медіа” є складовою програми підтримки «Голоси України» (Voices of Ukraine), яку координує Європейський центр свободи преси та медіа (European Centre for Press and Media Freedom). «Голоси України» (Voices of Ukraine) реалізується у межах Ініціативи Ганни Арендт (Hannah-Arendt-Initiative) і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини (German Federal Foreign Office).