Ліна Кущ - атака 07.11.2025

7 листопада 2025 перша секретарка Національної спілки журналістів України Ліна Кущ взяла участь у онлайн-семінарі «Мова ненависті як фактор небезпеки: визначення, ідентифікація, критерії, наслідки», який організувала Комісія з журналістської етики.

Під час семінару зокрема обговорювали доцільність використання у медіа матеріалах про війну емоційно забарвленої лексики, в тому числі такої, що стосується росіян та російської армії, злочинів, учинених російськими військовими в Україні тощо.

Після семінару в соціальній мережі Х у акаунті @LesyaUA7Evropa з’явилася публікація наступного змісту: «Комісія з журналістської етики рекомендує українським ЗМІ припинити використання слів «орки» і «русня», — перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ 🤡
* Ссаною тряпкою по мордяці цю Ліну)»

Схожі дописи також з’явилися у Х-акаунтах @ko_did18249 та @volodarskijo.

За кілька днів після цього у телеграм-каналах та на онлайн-ресурсах почали з’являтися новини зі згадкою семінару від КЖЕ, де також фігурувало ім’я Ліни Кущ. Наприклад, написала про це «Страна.UA» — ресурс, який було заблоковано указом президента та поширення антиукраїнської пропаганди. Інформація, яку розміщували у цих публікаціях, за словами Ліни Кущ, була перекрученою. 

Крім того, публікації зі схожими заголовками про «відмову від двох слів» стали з’являтися на російських онлайн-ресурсах, як-от Lenta.ru, Life.ru тощо. У деяких коментарях згадували і той факт, що вона жила і працювала у Донецьку. 

Згодом Ліні Кущ стали надходити дзвінки з незнайомих номерів — переважно у вечірній час. 

«На третій день, мабуть, я вирішила все ж таки відповісти на дзвінок. Це був також вечірній час. Чоловічий голос спитав, чи це я, на що він почав говорити, мовляв, це ж ви сказали, що не треба назвати «русню» «руснею». І спитав якось так, мовляв, хто вас надоумив виставити цю статтю? Я відповіла йому, що раджу дзвонити мені у робочий час. Він став підвищувати голос, кричав у слухавку. Коли попросила представитися, сказав, що він просто “Микола з Києва”. Я поклала слухавку. Після цього дзвінки припинилися», – згадує Ліна Кущ. 

Публікації та атаки вона називає не випадковими, а спланованими — через їхню скоординованість та синхронізованість. 

Цей кейс демонструє такі ознаки технологічно обумовленого гендерного насильства як доксинг — розголошення особистих даних особи без її згоди, зокрема поширення номера телефона, поширення дезінформації, та цілеспрямована дискредитація журналістки через розповсюдження маніпулятивних тез. Нагадаємо, ГО «Жінки в медіа» фіксує випадки онлайн-насильства щодо українських медійниць на онлайн-карті. Якщо ви стикнулися з онлайн-атаками, ви можете розповісти про це у листі на пошту ngo.womeninmedia@gmail.com або через форму на сайті.