Представниця ГО «Жінки в медіа» Олександра Горчинська взяла участь у панельній дискусії «Майбутнє журналістської освіти: нові реалії», яка відбулась 17 грудня 2025 року в прес-центрі «Укрінформу» в Києві. Організаторами виступила Кафедра онлайн-медіа Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні.
Метою дискусії стало налагодження діалогу між академічною спільнотою та медіапрактиками, зокрема задля створення сталих партнерств між закладами освіти і редакціями. А також сприяння залученню у освітній процес журналістів-практиків.
Проєктна менеджерка ГО «Жінки в медіа» Олександра Горчинська стала однією з учасниць панелі «Трансформація професії: якого випускника потребують українські редакції?». Наскрізною темою панелі стала роль формальної та неформальної освіти у вирощуванні нових медійних кадрів.
Так, в.о. директорки телеканалу «Київ24» Наталя Лященко розповіла про роботу Медіашколи «КиївTV», де навчають за такими напрямками як телебачення та радіо, медіаграмотність та інші. Подібні школи працюють також і при інших українських редакціях, як-от «Українська правда» або The Kyiv Independent. Проте вони все одно не замінять класичної університетської освіти, наголосила Наталя Лященко:
«Кожен хоче скалібрувати професіонала під сроботу своєї редакції. Але все одно, як би ми не виточували ці кадри, ніби на токарних інструментах, ми все одно не закладемо у неї базові знання, про які йшлося на попередніх панелях. Якщо людина не вміє читати в широкому сенсі цього слова, якщо не вміє працювати з інформацією і не знає, де інформація взагалі береться і як її треба оцінювати, якщо вона не може відрізнити діючих політиків від тих, які були у позаминулому терміні, можна витрачати дуже багато часу на випробувальних термінах. Але ця людина не взлетить».
В рамках дискусії обговорили зокрема важливість емпатії та етичних підходів у роботі журналістів із чутливими, травматичними темами.
«Для нас все це — нове. Коли ми йшли у професію, то не думали, що нам доведеться працювати з такими темами кожен день, постійно. Коли почалася війна в Україні, всі теми, за які беруться журналісти, стають так чи інакше просякнуті травмою, втратами або трагедіями. Ті, хто ніколи раніше не працювали з такими темами, змушені працювати на місцях прильотів, ще десь. Не знати або не вміти чогось — нормально. Але тут питання в тому, що одні хочуть вчитися тому, що видавати в ефір, що не видавати, які питання ставити. А інші вчитися не хочуть, думаючи, що так, як вони роблять — правильно», — зазначила Олександра Горчинська. Як журналістка вона працює з соціальною тематикою та чутливими темами, зокрема на сайті NV.
Журналістка додала, що володіння етичними підходами та журналістськими стандартами у роботі журналістів не залежить від їхнього віку чи років досвіду: помилок можуть припускатися як досвідчені медійники, так і молоді студенти, початківці.
Шеф-редактор телеканалу «МАРТ» Олександр Матюшенко розповів, що за час повномасштабної війни також стикнувся з новими для себе викликами етичного характеру. Зокрема щодо того, як брати коментарі у людей, які постраждали від російської агресії, чиї будинки були зруйновані ударами, а рідні загинули від атак.
Розмірковуючи про те, як досвідчені журналісти можуть передавати знання молодому поколінню, Олександр Матюшенко зацитував слова тренера ФК «Динамо» Валерія Лобановського про те, що його завданням було не навчити футболістів забивати м’яча, але — навчити ефективно мислити на полі. Він додав, що і сам, і його колеги готові ділитися своїм досвідом з початківцями. А також — співпрацювати з іншими журналістами.
«Зараз ми всі працюємо на один результат. На початку повномасштабного вторгнення був момент, коли особливо у Миколаєві працювало не так багато журналістів у зв’язку з безпековою ситуацією. І до нас зверталися колеги з інших каналів, просили дати відео з місць прильотів тощо. Ми взяли за правило давати матеріали без нашого вотермарка. Тому що я вважаю, що ми працюємо заради інтересів держави Україна», — розповів Олександр Матюшенко.
Під час дискусії також обговорювали і сучасні загрози, з якими стикаються українські медійники і медійниці, зокрема, пов’язані з технологіями штучного інтелекту. Олександра Горчинська підкреслила, що журналістки сьогодні регулярно стикаються з онлайн-атаками, зокрема такими, у яких задіяний ШІ. Образи відомих, впізнаваних для аудиторії телеведучих крадуть для того, щоб поширювати пропагандистські, неправдиві меседжі, а також задля шахрайських схем і маніпуляцій. Розслідування про це нещодавно випустило видання Texty.org.ua у партнерстві з ГО «Жінки в медіа».
Нагадаємо, 18 грудня 2025 року «Жінки в медіа» також презентували дослідження «Коли штучний інтелект стає ворожим: гендерні загрози проти українських журналісток», створене в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Дослідження аналізує роль ШІ в гендерно зумовлених атаках, рівень обізнаності журналісток і редакцій про ці ризики, наявні редакційні політики щодо ШІ, ключові прогалини в системі захисту та містить практичні рекомендації для медійниць, редакцій, громадських організацій, політиків і цифрових платформ.