119 медійниць було опитано для підготовки дослідження «Коли штучний інтелект стає ворожим: гендерні загрози проти українських журналісток». Аналітику презентували 18 грудня у Києві. Дослідження проведено у партнерстві з ЮНЕСКО за підтримки Японії.
Штучний інтелект стає невід’ємною частиною роботи в багатьох сферах. Користуються ним і злочинці. За допомогою діпфейків, зміни голосу, згенерованих картинок збираються персональні дані, псується репутація, викрадаються гроші, чиниться психологічний тиск.
70% атак відбуваються у Фейсбуці
Дослідниці ГО “Жінки в медіа” визначили з якими проблемами стикаються редакції, чи готові протидіяти, і які прогалини варто заповнити, аби онлайн-простір був більш безпечним.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що це перше дослідження в Україні, яке аналізує, як штучний інтелект змінює медіаландшафт і які становить загрози для журналісток.
Голова ГО “Жінки в медіа“ та авторка дослідження Ліза Кузьменко зазначила, що кожна 15 респондентка відповіла, що стикалася з онлайн-атаками, створеними за допомогою ШІ. Ще 16% спостерігали таке стосовно своїх колег. Цікаво, що 70% атак відбуваються у Фейсбуці.
Серед найпоширеніших форм атак є такі:
- Гендерна дезінформація;
- Імітація особи (створення файлових акаунтів);
- Меметичні кампанії (поширення мемів);
- “Зграєві” атаки (масове цькування людини).
«Життя все більше переходить в онлайн. І злочини теж. Журналістки піддаються онлайн-атакам тільки через те, що вони жінки. Це і є гендерно зумовлене насильство», — сказала Ліза Кузьменко.
Своїм досвідом переживання онлайн-атак створених за допомогою ШІ поділилась журналістка-розслідувачка Олена Мудра.
Історію атак на Олену читайте за посиланням.
Олена каже, що публічність і розголос допомагає їй захистити не тільки себе, а й незалежну журналістику. Адже спроби “закрити рота”, прохання зняти матеріал не припиняються.
Найважливіше те, що попри заведені кримінальні справи, покарати зловмисників навряд чи вдасться.
«Дізнавач каже мені, що це нові злочини. Їх важко розслідувати. От якби мені завдали фізичної шкоди, тоді на їхню думку було б легше», — розповідає Олена.
Потрібен словник, цифрова безпека і зміни в законодавстві
Під час презентації говорили і про шляхи вирішення проблеми. Начальник відділу протидії протиправному контенту Департаменту кіберполіції Національної поліції України Віктор Байов каже, що для розкриття таких злочинів потрібні зміни в кримінально-процесуальному кодексі, інвестиції в оновлення технічних потужностей, які б допомагали виявляти чи є відео/фото фейком, навчання фахівців та можливість експертизи.
«Судова експертиза не скаже, чи є відео фейком. Це можуть зробити приватні експерти, але їх висновки не будуть доказом у суді», – каже Байов.
Юристка з напряму ШІ Міністерства цифрової трансформації Ольга Козуб розповіла, що вони розробляють рекомендації для відповідального використання ШІ в різних сферах, зокрема й медіа. Вона також наголосила на важливості критичного мислення та проведенні інформаційних кампаній, особливо для людей старшого віку.
В презентованому дослідженні наданий список рекомендацій, що потрібно зробити державі й правоохоронним органам, розробникам ШІ та цифровим платформам, медіаорганізаціям та редакціям, громадським організаціям для протидії онлайн-насильству та атакам за допомогою ШІ-згенерованого контенту.
Серед спільних кроків для зацікавлених стейкхолдерів є такі:
- створення єдиного словника термінів для ідентифікації технічно фасилітованого гендерного насильства щодо жінок;
- безпечний обмін даних між платформами зі збереженням конфіденційності постраждалих;
- поширення цифрової грамотності;
- інклюзивність політик і навчальних програм.
Ліза Кузьменко вкотре наголосила, що лише спільними зусиллями можна досягти змін.
«Журналістки мають жити без страху і онлайн, і офлайн», — наголосила голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.