Всі матеріали

«Ми почуваємося, м’яко кажучи, не дуже спокійно»: як журналістки «Бабеля» зіткнулися з погрозами після розслідування про «Скелю»

Новина

06.07.2026

23 червня 2026 року видання «Бабель» опублікувало журналістське розслідування Катерини Лихогляд «Штурмовий полк «Скеля»  має бойові заслуги і добре забезпечення. А ще, кажуть очевидці, там катують і забивають людей на смерть». Після виходу матеріалу журналістка видання зіткнулася з погрозами, мізогінними образами та кампанією дискредитації в онлайн-просторі.

Резонансний матеріал

Згадане журналістське розслідування «Бабеля» виявило численні свідчення про Розслідування «Бабеля» про штурмовий полк «Скеля» викликало широкий суспільний резонанс, реакцію державних органів і хвилю обговорень у медіа та соцмережах. Після його публікації правоохоронні органи розпочали перевірки, а командира полку відсторонили від виконання обов’язків.

У матеріалі журналістка Катерина Лихогляд зібрала численні свідчення про систематичне насильство щодо мобілізованих під час проходження навчання у штурмовому полку «Скеля». Видання поспілкувалося з очевидцями, родичами військових та іншими джерелами, які розповіли про побиття, катування, жорстоке поводження, ненадання належної медичної допомоги та інші можливі порушення прав людини.

За даними розслідування, лише за останні пів року в навчальних центрах полку загинули 26 новобранців. Їхні родичі й побратими пов’язують ці смерті із системним насильством або несвоєчасним наданням медичної допомоги. Також у матеріалі описано випадки фізичного примусу, утримання людей із тяжкими захворюваннями без необхідної медичної допомоги та жорстокого поводження з військовими, які намагалися залишити підрозділ.

24 червня 2026 року Державне бюро розслідувань повідомило про початок перевірки фактів, викладених у розслідуванні. Того ж дня Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив про перевірку повідомлень щодо можливих катувань у штурмовому полку «Скеля». Уже 25 червня стало відомо про відсторонення від виконання обов’язків командира полку, підполковника Юрія Гаркавого.

«Ми очікували на подібний резонанс, тому що це тема, яка насправді дуже давно обговорювалася на різних рівнях — від президента до рядових солдатів на фронті, родичів і командирів. Журналісти про неї мало писали тому, що ця тема досить ризикована», розповіла у коментарі «Жінки в медіа» головна редакторка «Бабеля» Катерина Коберник

Погрози у соцмережах

Згодом військовослужбовець 425 окремого штурмового полку «Скеля» Микола «Киянин» Хархан оприлюднив у своєму Фейсбуці відеозвернення, де прокоментував матеріал «Бабеля». У цьому звернення він назвав журналіску «Бабеля» «журнашлюхою», саме медіа — «офісно-російським виданням», а дані, наведені у статті щодо кількості смертей — «говновкидом», та зазначив, що журналісти нібито працюють «за російські гроші», є «проплаченими», поширюють інформацію «за кеш».

«Нє, котікі, доповідаю – грошики вони сьогодні хорошо, але їх виригувать прийдеться всім причетним», – сказав у своєму зверненні Микола Хархан.

У коментарях до цього відео деякі користувачі також стали писати на адресу журналістів видання наступне: «журнашлюхи, які ще будуть відповідати за сказане», «повинні відповісти і журнашлюхи, і ті, хто хейтить на цьому», «наказуйте журналістів за неправдиву інформацію» тощо. 

25 червня 2026 року редакція «Бабеля» відреагувала на відео Миколи Хархана: у виданні повідомили, що розцінюють такі слова як погрози. Як розповіли у коментарі «Жінки в медіа» Катерина Коберник і Катерина Лихогляд, наразі відповідні заяви вже подані до Державного бюро розслідувань і до Національної поліції у Києві. 

Натомість Олексій Братущак, офіцер комунікацій 425 окремого штурмового полку «Скеля» під час онлайн-зустрічі з журналістами, коментуючи відео Хархана, зазначив, що погрози журналістам є неприпустимими, але й військовослужбовці мають право на свободу слова. 

Після виходу текстового матеріалу на YouTube видання «Бабель» також з’явилося відео, у якому головна редакторка Катерина Коберник та авторка розслідування Катерина Лихогляд обговорюють між собою оприлюднений матеріал, його підготовку і те, що вдалося з’ясувати в процесі роботи. Під цим відео — також чимало коментарів, які транслюють наратив про те, що журналістки нібито працюють «на Росію» та поширюють неправдиві дані, наприклад (авторський стиль збережено): 

  • «Каждую журналюгу Бабеля на полиграф для проверки за связи с фсб россии»
  • «Ваш бабель пише неправду.Ніодин факт катування не підтверджений,не вносьте в маси сміття.А брати інформацію в кончених наркоманів.Катування,не дали йому дози, бідняжку мучили. Ви працюєте на ворога, хай СБУ займається» 
  • «Це все неправда ви провокатори які працюють на росію . Слава Україні Слава полку Скеля ганьба брехливим журналюгам бабеля»
  • «Контрразведка СБУ займитесь этим Бабелем за пропаченную работу на фсб»
  • «Лихогляд по тебе будет расследование за связи с фсб….и работу на них»
  • «Две блядины мелют бред, шалавы, идет война эти размолеванные шлюхи пиздоболят»
  • «Єдине, що цікавить відносно Бабеля – вони працюють на Росію за гроші чи за ідею?»

Крім того, серед коментарів є й такі, що можна розцінювати як погрози розправою, фізичним  та сексуальним насильством. Такі висловлювання можуть мати на меті створення атмосфери залякування по відношеннню до медійниць: 

  • «Гарні дівчатка, московським гвалтівникам сподобаються. Звісно ж якщо впаде Скеля зокрема і ЗСУ взвгалі»
  • «Журнашлюх, які опублікували неперевірену інформацію і паскудять імʼя кращого підрозділу ЗСУ із-за парочки мразотних наркоманів, які не хотіли ні воювати, ні вчитися воювати, треба самих привʼязати до квадроциклів».
  • «Эта Лихогляд будет сидеть в тюрьме за наклеп..»

Як зазначила у розмові з «Жінки в медіа» Катерина Коберник, після виходу розслідування їй та авторці матеріалу, Катерині Лихогляд довелося найняти охорону, що певним чином вплинуло на їхнє життя. 

«Ми почуваємося, м’яко кажучи, не дуже спокійно. Ще під час підготовки матеріалу військові, які допомагали нам у цьому, радили це зробити, зважаючи на те, якою темою ми займаємося. Потім, після публікації, були сигнали, які також вказували на те, що нам варто взяти охорону. Ми так і зробили», – розповіла Катерина Коберник. 

Разом з тим, за словами медійниці, на розслідування відреагували також й інші військовослужбовці та родичі військових, дотичних до «Скелі» — вони контактують з редакцією, аби подякувати або розповісти свої історії:

«Пишуть дуже багато військових, колишніх мобілізованих, які були в “Скелі”, родичі. Також був епізод, коли на вулиці до Катерини підійшов військовий, потиснув руку і сказав, що це — дуже важливо для тих, хто у армії, коли про такі історії розказують, не тримають це у секреті, допомагають людям»

Ознаки, що вказують на TFGBV

У описаному кейсі простежуються чіткі ознаки технологічно фасилітованого гендерно зумовленого насильства (TFGBV), що спрямоване на авторку розслідування та команду видання, яке вона представляє. 

Зокрема це поєднання онлайн-погроз, онлайн-дифамації, мови ворожнечі та репутаційних атак. Одночасне поширення подібних наративів у відеозверненні військовослужбовця та в численних коментарях можуть свідчити про цілеспрямовану онлайн-кампанію, метою якої є дискредитація журналісток і підрив довіри до результатів їхнього розслідування.

Наприклад, бездоказове звинувачення у роботі «на Росію», «за російські гроші» та зв’язках із російським ФСБ є прикладами гендерної дезінформації та дискредитації професійної діяльності. Мізогінні та сексистські образи, спрямовані не лише на критику матеріалу, а й на приниження журналісток саме як жінок у публічному просторі. Сукупність таких атак може стати причиною стримувального ефекту, тобто chilling effect для журналісток у їхньому професійному житті. Особливо під час роботи із суспільно важливими та чутливими розслідуваннями. 

«Жінки в медіа» наголошують: публічне поширення погроз, мізогінної риторики та бездоказових звинувачень у державній зраді чи співпраці з ворогом здатне завдати шкоди професійній репутації медійниць, посилити психологічний тиск і створити реальні ризики для особистої безпеки.

Якщо ви — журналістка, яка стикнулася з онлайн-насильством, та потребуєте підтримки, напишіть на ngo.womeninmedia@gmail.com  

«Жінки в медіа» готові надати інформаційну підтримку, так і допомогти з наданням безкоштовних консультацій кібербезпеки, психологічної підтримки, юридичного захисту чи іншої допомоги за запитом.

Скопійовано!