Зверніть увагу: чутливий контент! У цьому кейсі, як і в багатьох зафіксованих нами прикладах, присутній чутливий контент: сексуалізовані образи та мова ворожнечі. Його публікація є необхідною для ілюстрації серйозності онлайн-насильства, з яким щоденно стикаються жінки в журналістиці.
16 травня 2025 року, під час вечірнього ефіру ТСН у межах телемарафону «Єдині новини» ведуча Соломія Вітвіцька стала об’єктом онлайн-атаки на YouTube-каналі «1+1».
Під час ефіру обговорювались такі теми: «Стамбул без Путіна та Трампа», «Окупанти вдарили по житлових будинках у Покровську»», Росіяни атакували FPV-дронами Біленьке на Запоріжжі», «В Україну повернули тіла 909-ти полеглих захисників», «Вишиванка — національна українська сорочка», «Деталі переговорів у Туреччині» та інші.
Під трансляцією випуску на YouTube-каналі ТСН один за одним почали з’являтися принизливі коментарі, спрямовані не на зміст новин чи професіоналізм ведучої, а на її зовнішність.
«Коли виступає Соломія, я дивлюсь тільки на її груди — всі думки тільки там», — написав один із користувачів. Інший додав: «Шановні, переодягніть ведучу. По-перше, навіщо таке плаття, якщо нема фігури? А по-друге, соски видно — хай ліфчик інший одягне», а також «Тобі так теж красиво, Соломіє…»
Коментарі містили сексуалізовані висловлювання, публічне приниження тіла, образливі прізвиська, такі як «Маструбіцька», — викривлення прізвища журналістки із сексуальним підтекстом.
Пролунали також зневажливі жарти на кшталт «там маріанська впадина» та закиди у віці: «У шмарафонив одни старпёры журналисты ведучи».
Ця атака стала прикладом ефекту «зграї» — коли кілька анонімних користувачів у коментарях приєднуються до цькування, посилюючи агресію.
Що стоїть за такими коментарями?
Мета таких висловлювань — принизити журналістку, відвернути увагу від її професійної діяльності, сфокусувавши її на зовнішності, і знецінити її роботу через гендерні стереотипи. Це типова стратегія цифрового насильства: сексуалізувати, висміяти, принизити — аби змусити замовкнути.
Такі дії не лише завдають емоційної шкоди, але й створюють небезпечну культуру безкарності у публічному просторі, де мізогінія й сексизм стають «нормою» в коментарях під відео з жінками-ведучими.
За даними дослідження «Її голос — мішень для них», проведеного ГО «Жінки в медіа» у партнерстві з ЮНЕСКО в 2025 році, 81% українських журналісток (всього було опитано 180 медійниць) стикалися з онлайн-насильством, лише у 64% випадків жінки усвідомлюють це як насильство. У 14% загрози переходили в офлайн. Основні наслідки: погіршення ментального здоров’я, зниження працездатності, самоцензура. Особливо під загрозою — публічні жінки, які ведуть ефіри, обговорюють гострі теми, або активно присутні в медіапросторі.
ГО «Жінки в медіа» зафіксували атаку на Соломію Вітвіцьку, як приклад гендерно зумовленого онлайн-насильства. Скарги на образливі коментарі були подані до YouTube як порушення політики платформи. Однак, платформа, на жаль, не відреагувала та не видалила шкідливий контент.
За словами старшої юристки Лабораторії цифрової безпеки Тетяни Авдєєвої, сексистські коментарі, порно-діпфейки , онлайн-погрози та інші форми гендерно зумовленого насильства все частіше стають засобами для атаки жінок-медійниць. «На жаль, платформи не завжди здатні реагувати на скарги належно і своєчасно, – каже Тетяна. – Часто причинами є брак кваліфікованих україномовних модераторів, неякісні алгоритми або ж низька чутливість платформ до гендерних питань. Тобто алгоритми і модераторів просто не тренують сприймати такі висловлювання як мову ворожнечі».
Водночас, юристка наголошує, що набуття Україною членства ЄС може суттєво вплинути на якість управління контентом на платформах. Зокрема, Акт про цифрові послуги зобовʼязує такі великі онлайн-платформи, як YouTube, TikTok та Meta впроваджувати механізми для виявлення та протидії гендерно зумовленому насильству. Приєднання до правового простору ЄС дозволить українським користувачам звертатися до платформ зі скаргами, а у разі їх ігнорування – позиватися до суду та притягати платформи до відповідальності за брак механізмів реагування на протиправний контент.
Ми також рекомендуємо редакціям нагадувати аудиторії про етичні стандарти спілкування у своїх офіційних каналах та модерувати коментарі.
Нагадаємо, що нещодавно ГО “Жінки в медіа” запустила документування випадків онлайн-насильства, спрямованого проти українських журналісток через їхню професійну діяльність. Відтепер завдяки інтерактивній карті можна відстежувати та аналізувати такі атаки, що допоможе розкрити масштаби проблеми та сприяти її подоланню.
Якщо ви, як журналістка, зазнали онлайн-атаки або стали свідком подібного інциденту, ваша інформація надзвичайно важлива. Повідомте про випадок, щоб допомогти нам виявляти загрози та захищати права жінок у медіа.
Якщо ви зазнали онлайн-атаки та потребуєте підтримки, ми готові допомогти. Отримайте безкоштовні консультації з питань кібербезпеки, психологічну підтримку, юридичний захист, чи іншу необхідну допомогу за запитом.
Напишіть нам на електронну пошту: ngo.womeninmedia@gmail.com
Цей випадок зафіксовано в рамках ініціативи “Зміцнення стійкості жінок-журналісток в Україні: протидія онлайн-насильству та гендерованій дезінформації”, яку реалізує ГО «Жінки в медіа» за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.