27 червня 2025 року журналістка, авторка “Української правди” Софія Челяк на своїй сторінці у Фейсбуці зробила допис, у якому публічно звернулася до нардепа Олексія Гончаренка. Передумовою для цього став публічний скандал за участі Гончаренка: раніше він розкритикував виконавчу директорку об’єднання підприємств ОПК “Технологічні сили України” Катерину Михалко за те, що вона отримала керівну посаду в 22 роки.
Допис Софії Челяк зібрав чимало реакцій, серед яких були коментарі, що містять ознаки сексизму, мізогінії, гендерно зумовленого тролінгу та гендерної дезінформації. Зокрема, звертання “дівчинко”, “молода героїня франківського Майдану”, “велике цабе”, “яке недалеке”.
Крім того, як розповіла “Жінки в медіа” Софія Челяк, користувачі соцмережі у коментарях під її дописом також намагалися натякнути, що їм відома інформація про її особисте життя, зокрема про людину, з якою вона перебуває у стосунках, які не оголошувалися публічно. На це вказують натяки щодо віку чоловіка.
29 червня 2025 року оригінальний пост Софії Челяк було передруковано в онлайн-виданні ZAXID.NET у якості колонки, та розміщено на сторінці видання у Х.
Користувачі залишили під цією публікацією більше двох сотень коментарів, серед яких такі, що також містять ознаки сексизму, гендерної дезінформації, мізогінії, дифамації в онлайні на адресу журналістки:
- “Ця шаболда теж хоче посаду як алфьоров?”
- “Шо, курви, папєрєдніка собі знайшли? Ви – суки шмаркаті не “взяли відповідальність”, ця малолєтка пиздлива нічим ні за шо не відповідала і не планує.”
- “А ХТО така ця софія.якаст ескортниця єрмака?”
- “В якій галузі сексуальних послуг вона є пофесіоналкою?”
- “Яка вона йобнута на голову”
Крім того, користувачі також розмістили зображення з написом “Я тобі не дорогенька, а дешева курва” — це відсилка до акції “Я тобі не дорогенька”, за допомогою якої в 2018 році українські медійниці публічно засудили сексизм з боку п’ятого президента України Петра Порошенка.
Софія Челяк у коментарі “Жінки в медіа” розповіла, що після того, як зробила цей допис, коментарі з ознаками онлайн-атак також стали залишати на її особистій сторінці в Інстаграмі. Наприклад, серед них, “хвороблива недороблена бракована істота”.
“За часів повномасштабної війни з такою масштабною атакою я стикнулася вперше. Проте я ніяк на це не реагувала — чесно кажучи, я спочатку і не бачила, що продовження є у Х. На деякі коментарі, які були у Фейсбуці, я відповідала, на деякі — ні. З деяких мені було смішно, наприклад, з того, що мене порівнювали з Гретою Тунберг”, – зазначила журналістка.
Проблема глибша, ніж здається. Згідно з дослідженням «Її голос — мішень для них», яке провела ГО «Жінки в медіа» у 2025 році за підтримки ЮНЕСКО:
– 81% українських журналісток стикались з онлайн-насильством;
– Серед тих, хто фактично стикалися з онлайн-насильством, тільки 64% чітко це визначають;
– 14% зіштовхнулись з переходом погроз в офлайн.
Особливо вразливими є жінки, які мають політичну публічність, ведуть авторські ефіри або працюють з гострими темами.
“Ми бачимо класичні ознаки гендерно зумовленої онлайн-атаки: звертання не до суті сказаного, а до зовнішності, віку, особистого життя, а також використання сексуалізованих образ та принижень. Такі напади не лише принижують людську гідність, а й мають дуже конкретну мету — викреслити жінку з публічного простору”, — прокоментувала Ліза Кузьменко, голова ГО “Жінки в медіа”, членкиня Комісії з журналістської етики.
Нагадаємо, що ГО “Жінки в медіа” запустила документування випадків онлайн-насильства, спрямованого проти українських журналісток через їхню професійну діяльність. Відтепер завдяки інтерактивній карті можна відстежувати та аналізувати такі атаки, що допоможе розкрити масштаби проблеми та сприяти її подоланню.
Цей випадок зафіксовано в рамках ініціативи “Зміцнення стійкості жінок-журналісток в Україні: протидія онлайн-насильству та гендерній дезінформації”, яку реалізує ГО «Жінки в медіа» за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.