Катерина Соляр, журналістка та ведуча політичних програм 24 Каналу, регулярно з’являється у форматі «Соляр LIVE», де коментує найактуальніші події — від ситуації на фронті до внутрішньополітичних новин. Водночас, її присутність в ефірі стала об’єктом цілеспрямованих онлайн-атак.
Під ефіром за 5 червня 2025 року в програмі «Гість Подоляк. Соляр LIVE» глядачі мали можливість дізнатись оперативну аналітику щодо війни в Україні. У фокусі — загроза ескалації, нове попередження від посольства США про ризики безпекової ситуації та коментарі радника голови Офісу Президента Михайла Подоляка. Ведуча Катерина Соляр обговорювала поточні загрози для України в ефірі з експертною подачею.
Однак замість обговорення змісту ефіру під відео з’явилася низка агресивних і сексистських коментарів, у яких принижують ведучу за ознакою статі, зосереджуючись на її зовнішності, голосі, манері мовлення, а також поширюють дезінформаційні та дифамаційні чутки про її родину.
Приклади коментарів:
– «Можна ведучій МЕНШЕ слів, гостям — БІЛЬШЕ. Рот у дівки не закривається, було б кого слухати».
– «Ведуча не хлопайте очима як лялька».
– «Брехалка хоч голову помила? 😂😂😂».
– «Хороший совет ведущей… Взять уроки сценической речии прихватить с собой идругих ведущих… Хотя отсутствие мыслей и чувств, необходимых в данном случае не скрыть».
– «Як набридли ці дуже гарні дєвки з безглуздими інтонаціями… одну розумну знайдіть».
– «Дєточка-ведущая, якщо не можеш вимовити “денацифікація” — треба було до логопеда. Запустили тебе батьки».
– «Це правда, що її чоловік втік за кордон з її допомогою?»
– «Богиня етеру Катя — вітаю» (прим. “Жінки в медіа”: у зневажливому контексті потоку інших принижень).
Що це означає?
Атака на Катерину Соляр демонструє кілька типових патернів гендерно зумовленого онлайн-насильства:
– Сексизм і мізогінія: приниження на основі статі, зовнішності, віку або мовлення;
– Дискредитація професійної компетентності: закиди про некомпетентність ведучої лише через те, що вона жінка;
– Гендерна дезінформація: поширення недостовірної інформації, зокрема припущення про нібито чоловіка, який «втік за кордон з її допомогою», — як спосіб підважити репутацію журналістки через особисте життя.
Такі коментарі не мають жодного стосунку до журналістської діяльності, але спрямовані на те, щоб знецінити жінку як публічну особу, вивести її з ефіру, змусити мовчати.
Проблема глибша, ніж здається. Згідно з дослідженням «Її голос — мішень для них», яке провела ГО «Жінки в медіа» у 2025 році:
– 81% українських журналісток стикались з онлайн-насильством;
– 64% усвідомлюють, що це — насильство;
– 14% зіштовхнулись з переходом погроз в офлайн.
Особливо вразливими є жінки, які мають політичну публічність, ведуть авторські ефіри або працюють з гострими темами.
Ми зафіксували цей кейс як приклад гендерно зумовленого онлайн-насильства. Скарги на образливі коментарі були подані до YouTube як такі, що порушують політику платформи.
Що робити?
Якщо ви стали свідком чи потерпіли від онлайн-атаки — повідомте нам: ngo.womeninmedia@gmail.com
Якщо ваша редакція хоче мати політику щодо онлайн-насильства — ми допоможемо її сформувати.
Якщо потрібна підтримка — юридична, психологічна чи кібербезпекова — ми поруч.
Цей випадок задокументовано в рамках ініціативи “Зміцнення стійкості жінок-журналісток в Україні: протидія онлайн-насильству та гендерованій дезінформації”, яку реалізує ГО «Жінки в медіа» за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.