Індекс гендерної рівності — документ, який вимірює стан рівності між жінками і чоловіками у ключових сферах життя. Розроблений Європейським інститутом гендерної рівності, цей інструмент оцінює стан справ у країнах Євросоюзу з 2010 року. В Україні його створили вперше.
Розрахунок Індексу гендерної рівності базується на міжнародно прийнятній методології побудови зведених індексів, яку було розроблено Об’єднаним дослідницьким центром OECD, та впроваджено Європейським інститутом гендерної рівності для застосування у країнах членах ЄС. Активна фаза роботи над проєктом розпочалася у березні 2023 року. У грудні 2024 року документ представили на Форумі гендерної рівності в Брюсселі.
Документ характеризує ситуацію станом на 2023 рік у шести ключових сферах життя: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я. Кожна з цих груп також розбита на підгрупи. Така категорія, як баланс часу в контексті гендерної рівності та рівних можливостей для жінок та чоловіків, подібним чином вимірюється в Україні вперше, розповіла під час презентації Індексу гендерної рівності Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністерка юстиції України.
“Держави ЄС постійно проводять оцінку у сферах відповідності фундаментальним принципам, верховенства права, прав людини, так само як це відбувається зараз з Україною в межах переговорного процесу. Відповідно, надалі цей процес стане постійним для нас як повноправного члена Євросоюзу. Ще на початку підготовки до переговорного процесу, разом з Урядовою Уповноваженою з ґендерної політики, ми виступили з ініціативою, щоб, не чекаючи повного приєднання до ЄС, вже зараз провести оцінку впровадження ґендерної рівності за методологією держав-членів ЄС. Важливо, що Індекс наочно показує забезпечення рівності на рівні реалізації державних політик, дає повний спектр розуміння тих проблем і викликів, а також сильних сторін, що має Україна в ключових сферах життя», – зазначила Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина”, – зазначила Ольга Стефанішина.
До створення Індексу було залучено команду експертів і експерток з різних установ та структур: це і громадський сектор, і державні структури, і європейські організації, зокрема Center for Equality Advancement з Литви та Centrul Parteneriat pentru Dezvoltare з Молдови. Всі працювали злагоджено заради спільної мети, підкреслила директорка Українського Жіночого Фонду Олеся Бондар:
“Ми пишаємося тим, що Україна — перша країна, яка розрахувала Індекс гендерної рівності під час активної фази війни. Хоч і не всі показники можна було обрахувати через виклики, пов’язані з війною, експерти Інституту демографії розробили методологію, яка дозволила наповнити документ даними, яких не вистачало. Європейський інститут гендерної рівності підтвердив, що наші обчислення є коректними і підлягають стандартам”.
На те, що робота над Індексом гендерної рівності стала прикладом надзвичайно злагодженої та ефективної координації, звернула увагу також і Катаріна Матернова, Голова Представництва ЄС в Україні. За її словами, цей проєкт — прекрасний взірець того, якою може бути співпраця між держсектором, НГО та громадянським суспільством. Такий вид партнерства, додала вона, справді є важливим у підтримці населення:
“Ми говоримо про цифри, але треба пам’ятати, що за цими статистиками стоять людські життя. Питання, про які йдеться, є дуже чутливими, особливо сьогодні, в часи війни. Адже у воєнних умовах населення стає ще більш вразливим”.
Важливу роль у обчисленні показників Індексу гендерної рівності відіграла Державна служба статистики: її дані лягли у основу документа. Європейський досвід свідчить, що більше 60% інформації, яка використовується для розрахунку індексу, це дані офіційної статистики. Тож Держстат повною мірою відчував свою відповідальність у цьому процесі, розповіла заступниця голови Державної служби статистики України Ірина Жук:
“Індекс — це не просто узагальнені показники, не просто індикатор, це вагомий інструмент, який допоможе проаналізувати стан забезпечення рівних можливостей для чоловіків та жінок у нашій країні. Ми усвідомлюємо, що головним в цій роботі було не тільки отримати значення цього індексу, а і пройти шлях з адаптації методології Європейського інституту гендерної рівності”.
У Державній службі статистики також зазначили, що розроблена методологія дозволяє об’єктивно порівняти досвід України з досвідом країн ЄС, і, таким чином, подивитися на себе на фоні інших, оцінити, у якій точці перебуває Україна, та чи існують прогалини, що потребують доопрацювання.
Результати розрахунків продемонстрували, що станом на 2024 рік Індекс гендерної рівності України становив 61,4 бали зі 100 можливих. Таким чином, посіла 20 місце серед 27-ми країн членів ЄС, залишаючи позаду себе такі країни як Хорватія, Кіпр, Естонія, Словаччина, Греція, Чехія, Угорщина та Румунія. За жодним із шести напрямків Україна не посіла останнє місце, а у категорії “Час” навпаки отримала найвищі по ЄС показники.
“На момент публікації звіту щодо Індексу гендерної рівності (ІГР) України вже опублікований європейський звіт ІГР за 2024 рік. Хоча середній бал європейського ІГР у 2024 році зріс з 70,2 до 71,0 Україна з 61,4 балами залишається на 20 місці у рейтингу 28 країн, випереджаючи ті самі 8 країн-членів ЄС”, – зазначається у презентованому документі.
Своєю роботою Україна має показувати приклад іншим країнам, наголосила директорка Європейського інституту гендерної рівності Карліен Шеле. У часи повномасштабної війни дискусія щодо інтегрування політик гендерної рівності у політичне і суспільне життя є особливо важливим:
“Якщо це може зробити Україна в часи кризи, це — показник, що на це здатна і будь-яка інша країна”, – сказала Карліен Шеле.
Україні, як і іншим країнам-членам ЄС варто продовжувати роботу над Індексом щороку, переконана Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко. У майбутньому Індекс гендерної рівності України має бути не експериментом, а документом урядового рівня:
“Індекс — це не лише про дані. Це також привід дивитися на речі, які потребують вдосконалення. Так, наприклад, говорячи про відновлення, ми маємо приділити увагу не лише економічній, а і соціальній складовій. Зокрема питаннями, які гальмують участь жінок у ринку праці, як-от доглядова праця, яка лягає на плечі жінок”, – зазначила вона.
Підготовка Індексу стала можлива завдяки підтримці ЄС та зусиллям команди Українського Жіночого Фонду, Державної служби статистики України за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України й апарату Урядової уповноваженої з ґендерної політики Катерини Левченко.
Нагадаємо, що у грудні 2023 року ГО “Жінки в медіа” у співпраці з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення презентували власне дослідження “Гендерний профіль українських медіа”, яке аналізує дані щодо 206 українських медіа, у яких сумарно працюють 4 820 працівників і працівниць.