Відповідно до Закону України «Про медіа» одним з пріоритетних напрямків роботи Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення є забезпечення гендерної рівності в медіа та убезпечення громадян України від дискримінації, зокрема за ознакою статі.
У зв’язку з чим, Національна рада у співпраці з громадянським суспільством, зокрема ГО “Жінки в медіа”, розпочала важливий проєкт зі складання гендерного профілю українських медіа. Для цього було проведено анкетне опитування. Загально проаналізовано дані щодо 206 українських медіа, у яких сумарно працює 4 820 працівників і працівниць. А також підготовлено аналіз щодо гендерної рівності в медіа як перспективи ЄС.
КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ
Все більша кількість держав розробляє закони та акти “мʼякого права”, спрямовані на забезпечення гендерної рівності в медіа. Основним рушієм є проблема недостатньої репрезентації жінок у медіа та дискримінаційного висвітлення різних статей в журналістських матеріалах. Підставою виникнення таких проблем є переважно те, що жінки загально рідше обіймають керівні посади у великих медіахолдингах та рідко обираються авторами для висвітлення важливих тем.
З огляду на деталізовану практику ЄС і Ради Європи, а також триваючі євроінтеграційні процеси в Україні, зацікавленим стейкхолдерам варто звернути увагу на необхідність інкорпорації принципів і підходів забезпечення гендерної рівності у медійному секторі. Враховуючи, що медійне законодавство нещодавно було оновлене і значною мірою приведене у відповідність до європейських стандартів, українським державним органам слід звернути увагу на процес його імплементації у світлі забезпечення права на рівне ставлення.
Проведене Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення дослідження показало, що у більшості медіа, що заповнили анкети, більшість складу працівників становлять жінки. Лише у медіа, які мають ліцензію на ТБ та радіо водночас, більшість працівників – чоловіки.
Загалом кількість працівників з інвалідністю для компаній складає 5-6%.
Також у старших вікових групах частіше переважають чоловіки:
| Вікова група / хто переважає у складі | Телебачення | Радіо | Радіо + ТБ |
| 18 – 35 років | жінки | жінки | жінки |
| 36 – 60 років | 50/50 | жінки | чоловіки |
| 61 + | чоловіки | чоловіки | чоловіки |
Жінки становлять більшість серед молоді в усіх компаніях. Чим старша вікова група, тим менш представленими у ній є жінки. Але в найбільшій віковій групі – середнього віку – жінки та чоловіки представлені приблизно рівномірно.
На керівних посадах несуттєво, але частіше представлені жінки, а в розрізі вікових груп можна спостерігати тенденцію, що у старших вікових групах більше чоловіків. Це ж простежується у більшості професійних ролей.
Також за результатами аналізу простежується розподіл на групи так званих “жіночих” та “чоловічих” професій. Умовно їх можна поділити на творчі (жіночі) та технічні (чоловічі).
Важливим спостереженням є те, що жінки не суттєво переважають відсотково на керівних посадах, тоді як мають суттєву кількісну перевагу у представництві творчих професій на телебаченні (журналістки, ведучі, маркетинг та піар).
Іншими словами творчі професії та професії, що повʼязані зі створенням та дистрибуцією контенту, диспропорційно представлені жінками у суттєвій більшості. Наприклад, жінок на посадах журналістики 77%, а чоловіків 23%, при цьому у керівництві медіа жінок лише 52%, тоді як чоловіків аж 48%.
Цікаво, що навчання і перепідготовку в компаніях проходили тільки 12% працівників.
В усіх організаціях, що взяли участь в опитуванні, найбільша частка співробітників, котрі проходять навчання та підвищення кваліфікації – жінки (жінки – 59%, чоловіки – 41%). При чому їхня частка серед тих, хто підвищує свій професійний рівень, є навіть більшою, ніж пропорції між чоловіками і жінками у загальній сукупності співробітників.
Найчастіше гнучкі політики щодо батьківства, опікунства та покращення балансу між особистим життям та роботою застосовується щодо жінок. Найбільший гендерний розрив є у застосуванні політик відпустки по догляду за дитиною. Відсоток компаній, що практикують таку політику щодо чоловіків – від 12% до 28%, а щодо жінок – від 41% до 78% організацій у різних категоріях.
Найбільш популярними соціальними політиками в компаніях є: гнучкий робочий графік, відпустки по догляду за дитиною (так звані “декретні відпустки”) та повний соціальний пакет. Частіше у компаніях застосовують ці та інші гнучкі соціальні політики до жінок. Також примітно, що застосування більшості політик відбувалося у менш ніж половині компаній.
Операційний план з реалізації Національної стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці в Україні на період до 2030 року наголошує на важливості впровадження гендерних квот в органах управління та на керівних посадах, а також виділення ресурсів для стимулювання кар’єрного зростання жінок (наприклад, на програми підвищення кваліфікації жінок, на програми догляду за дітьми співробітників тощо).
У зв’язку з чим, доцільним є подальша розробка національної Стратегії забезпечення гендерної рівності у медіа, регулярне проведення зустрічей з представниками медійної індустрії та сприяння кампаніям медіаграмотності щодо запобігання поширенню дискримінаційних висловлювань, підтримання різноманітних ініціатив на рівні само- і співрегулювання, спрямовані на забезпечення гендерної рівності, розробка етичних стандартів щодо висвітлення гендерної тематики тощо.
Це робота стала можливою завдяки проєкту «Мережа ґендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. Інформація, що представлена, не завжди відображає погляди УЖФ та ЄС.