До Міжнародного дня боротьби з насильством щодо жінок Європейська федерація журналістів (EFJ) оприлюднила звіт Ending the Silence on Online Harassment of Journalists. У документі EFJ окремо відзначає українське дослідження ГО «Жінки в медіа» — «Її голос — мішень для них: гендерно зумовлене онлайн-насильство щодо українських журналісток».
EFJ також називає нашу роботу прикладом ініціативи, що підтримує журналісток у ситуаціях цифрового насильства. Зокрема, «Жінки в медіа» відзначено за створення Карти гендерно зумовлених онлайн-атак, що поєднує дата-журналістику та інтерактивні візуалізації і допомагає документувати інциденти та підтримувати незалежні розслідування.
Організація підкреслює важливість ширшої системи підтримки, яку розбудовує «Жінки в медіа»: ком’юніті-дослідження, адвокація, коаліційна робота, групи підтримки (self-help circles), консультації з кібербезпеки, психологічна допомога та юридичний супровід. EFJ звертає увагу й на нашу адвокаційну діяльність, зокрема на просування включення «кіберсталкінгу» до українського законодавства.
Що показує новий звіт EFJ
За результатами опитування серед членських організацій у Європі:
- 87% респондентів повідомили, що жінки в їхніх редакціях ставали мішенню онлайн-атак;
- 50% згадали про расистські напади;
- найпоширеніші форми — мова ворожнечі (82%), образи (78%), погрози сексуального насильства (40%), інші форми гендерно зумовленого насильства (65%).
- EFJ також фіксує зростання технологічно складних атак — імперсоналізації, спуфінгу (це вид кіберзловживання, коли зловмисник підробляє цифрову ідентичність іншої людини або сервісу, щоб видатися кимось іншим) та використання AI-згенерованого контенту, що може переходити у фізичний тиск.
Чому це важливо для України
UNESCO підкреслює, що такі ініціативи є критичними в умовах війни, коли 77% активних журналістів в Україні — жінки. Саме вони забезпечують значну частину доступу суспільства до інформації, і їхні голоси мають бути захищені.
У звіті також пояснюється, як європейське законодавство — Європейський акт про свободу медіа (EMFA) та Акт про цифрові послуги (DSA) — можуть бути використані для посилення відповідальності онлайн-платформ і державних інституцій щодо захисту журналістів.
Хоча у більшості європейських країн існують певні механізми захисту журналістів та журналісток, їхнє практичне застосування залишається недостатнім — як на рівні урядів і державних органів, так і на рівні онлайн-платформ та медіа. У звіті наголошується, що онлайн-насильство — не індивідуальна проблема, а системний професійний ризик, який потребує скоординованої спільної реакції.
Нещодавно ми писали про масштабний злив даних українських журналістів та журналісток через анонімний телеграм-канал «База 111».
Також Texty.org.ua спільно з ГО «Жінки в медіа» провели розслідування того, як у ТікТоці використовують штучний інтелект для створення чи спотворення відео з образами журналістів.
Нагадаємо, що на карті онлайн-атак ГО «Жінки в медіа» фіксує випадки онлайн-насильства в бік українських журналісток. Якщо ви стикнулися з онлайн-насильством через свою професійну діяльність, та хочете розповісти про це, будь ласка, заповніть цю онлайн-форму або напишіть нам на імейл ngo.womeninmedia@gmail.com