Усього п’ять хвилин — і новозеландська депутатка Лора Макклюр отримала своє «оголене фото». Вона сама згенерувала його штучним інтелектом і показала у парламенті, аби довести: технологія може стати серйозною зброєю проти публічних людей. Найбільше від цього страждають жінки — журналістки й політикині. Як перетворити ШІ на помічника, а не загрозу, говорили на вебінарі «Штучний інтелект в роботі медіа: OSINT-інструменти, перевірка фактів, політики і захист від онлайн-атак», організованому ГО «Жінки в медіа» та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії.
Інтерес до теми вражає: вебінар відвідали понад 250 представників і представниць українських медіа, а кількість реєстрацій вдвічі перевищила цю цифру. За даними Нацради, 41,9% з 343 опитаних медіа вже використовують ШІ у роботі, але 37,9% з них не мають політик інтелектуальної власності. При цьому 89% редакцій називають загрозу її порушення однією з найсерйозніших.
Переваги ШІ
Штучний інтелект може допомогти редакціям робити рутинну роботу, яка раніше займала багато часу. Йдеться про розшифровку, субтитрування, заповнення сервісних даних в адмінці (теги, SEO), внутрішній вікі-бот, обробка великих масивів даних, виявлення дезінформації тощо.
Редакторка і продуктова менеджерка Suspilne.media Анастасія Коріновська розповіла, що вони використовують ШІ також для залучення та утримання аудиторії — персоналізація контенту, більш оперативна подача новин, генерація ідей та структурування контенту. Корисним він є і при обміні досвідом та інструментами, поширенні відповідального підходу до використання ШІ в медіа
Про те як працювати з інструментами і полегшувати собі роботу розповіла СЕО та співзасновниця Molfar Intelligence Institute Дар’я Вербицька. Вона поділилась дієвими інструментами роботи з відкритими даними.
Журналістка рівненського онлайн-медіа «Четверта влада» Оксана Гавриш поділилась, що для неї цей вебінар був корисним розшуковими функціями ШІ:
«Я працюю у сфері викривальної журналістики і завжди рада щось повторити чи почути нове. Ще вважаю корисною інформацію, як формулювати запит для ШІ в чатах, що там із законодавством щодо нього в нас і за кордоном, які застороги й рекомендації для етичного використання; що серед ознак штучно згенерованих зображень — стереотипізація і сексуалізація персонажів, симетричність облич; і як ШІ можуть використовувати для атак на журналістів».
Журналістка стрічки новин «Експрес онлайн» Олена Ковальська подякувала за насичену інформацію без «води».
«Почула для себе дуже багато інструментів для роботи з ШІ, практичні кейси, ризики, відповідальність. Треба тепер трохи попрактикувати, розібратись — і, думаю, що ШІ цілком може допомагати у роботі на стрічці новин (як мінімум, у розшифровках)»
Загрози від ШІ
Крім переваг, штучний інтелект несе й ряд загроз як для медіа, так і для людства загалом. Suspilne.media визначає такі виклики для редакцій:
- Поглиблення недовіри до медіа
- Генерація фейків, особливо в період виборів та загострення конфліктів у світі
- Кібератаки, витоки даних
- Відсутність законодавчої регуляції використання контенту медіа для навчання моделей ШІ
- Непередбачуваність ШІ та його подальшого впливу на всі сфери життя (освіту, ринок праці, фінансову систему тощо) і, відповідно, на медіа.
Однією з великих загроз від ШІ є поширення онлайн-насильства. Найчастіше страждають від цього жінки. Голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко пояснила, що є термін «технологічно обумовлене гендерне насильство» — це те насильство, яке здійснюється з використанням цифрових технологій, і, як правило, спрямоване на жінок і дівчат. Якщо чоловіків починають цькувати в мережі, то частіше звинувачують у продажності, проти жінок частіше використовують коментарі, які стосуються зовнішності, мають сексуалізований зміст та погрози.
Дар’я Вербицька пояснює, що з політикинями і журналістками легше робити діпфейки, тому що їхніх фото багато в мережі, а голос легко можна почути у відео.
«Досить легко дискредитувати людину за допомогою ШІ. Авторитет людини може використовуватися для збагачення, наприклад, у шахрайських схемах або з метою нашкодити самій людині. Діпфейки як відео, так і аудіо стають гіпер якісними і можуть завдати репутаційної шкоди», — говорить Дар’я.
Ліза Кузьменко нагадала, що згідно з опитуванням ГО «Жінки в медіа» та ЮНЕСКО, 81% з 180 опитаних журналісток стикалися з онлайн насильством. У 14% воно перейшло в реальне життя. Як наслідок у жінок погіршується психологічний стан. Вони можуть відмовлятися від складних тем, а то й узагалі залишати професію.
Що робити?
Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Максим Онопрієнко зазначив, що на сьогодні відсутній окремий закон, який би регулював використання ШІ у сфері медіа. Ключовий документ, який на сьогодні існує — це Рекомендації з відповідального використання ШІ медіа.
Нацрада закликає медіа:
- визначити внутрішню політику використання ШІ в редакціях;
- маркувати ШІ-контент, коли це доречно;
- забезпечувати етичність і достовірність;
- враховувати ризики для довіри аудиторії.
- чесно інформувати свою аудиторію та маркувати контент, створений за допомогою ШІ (ілюстрації, тексти,відео,аудіо).
За словами Максима Онопрієнка планується створення шаблонів політик, які можна брати за основу і використовувати в редакціях.
«Ми хочемо стимулювати прийняття таких політик шляхом запровадження відзнаки, сертифікації для медіа, які будуть дотримуватися рекомендацій і будуть приймати у себе ці політики», — сказав він.
Менеджер напрямку ШІ з Міністерства цифрової трансформації України Олег Дубно розповів про існування Білої книги. Це документ, що презентує підхід України до регулювання ШІ. На державному рівні планується розробити Національну стратегію України з розвитку ШІ, яка забезпечить країну необхідними рішеннями для сталого розвитку та інновацій, і дозволить увійти до трійки світових лідерів у сфері ШІ до 2030 року.
Анастасія Коріновська поділилась досвідом Suspilne.media, ось принципи, якими керується редакція:
- Прозорість та відповідальність
- Ефективність та доцільність
- Пріоритет команди та захист прав інтелектуальної власності
- Захист даних користувачів
- Дотримання загальних світових стандартів щодо ШІ
«Якщо ми щось пишемо або створюємо з допомогою штучного інтелекту, ми маємо про це повідомити. І за будь-яким елементом контенту стоїть людина, редактор і за результат відповідальна завжди людина», — говорить Анастасія.
Доцентка кафедри журналістики Національного університету «Запорізька політехніка» Ірина Тонкіх відзначила, що досвід «Суспільного» може стати орієнтиром для регіональних медіа у формуванні власних принципів використання ШІ та їхнього закріплення в редакційній політиці. Вона додала, що отримані знання будуть корисними й у навчальному процесі — під час викладання дисциплін «Журналістська етика», «Сучасні тенденції розвитку інтернет-журналістики» та «Інтернет-виробництво» студентам спеціальності «Журналістика».
Ліза Кузьменко наголосила, що в редакціях має бути розроблена механіка реагування. ГО «Жінки в медіа» розробили гайд «Що має зробити редакція в перші 24 години після онлайн-атаки на журналістку», де описано покроковий алгоритм дій. Також на сайті «Жінки в медіа» є карта онлайн-атак, де можна зафіксувати наявні випадки кіберзагроз для журналісток.
«Рівність не означає однаковість. Нам дуже важливо розрізняти форми насильства і під час написання безпекових протоколів обов’язково враховувати гендерно зумовлений фактор», — сказала Ліза Кузьменко.
Учасниці й учасники вебінару дякували організаторам за наповнення корисною інформацією та потужних спікерів.
«У сьогоднішній час, коли технології стрімко зростають та їх часто використовують для маніпуляцій – варто максимально встигати за розвитком, вміти відрізнити правду від вигадки, перевіряти факти, зображення, відео, вміти захистити себе від атак на онлайн-ресурс, розуміти який лист правдивий, а який містить підозрілі посилання… Тому намагаюсь долучатись до тренінгів на цю тематику. Сьогодні дякую спікерам за змістовне навчання простою мовою та корисні поради, які застосовуватиме у своїй роботі», — написала директорка КП Старосамбірське радіомовлення «Голос Прикарпаття» Любов Кіпоренко.
Заступник директора телеканалу СТС (Сумська область) Микола Отрощенко відмітив систематизованість та актуальність інформації.
«Під час заходу я отримав не лише теоретичні знання, але й практичні рекомендації, які можна оперативно впровадити в роботу. Особливо цінними були приклади з реальної практики, роз’яснення змін у законодавстві та алгоритми дій у конкретних ситуаціях. Отримані матеріали та інструменти планую використовувати для підвищення ефективності виконання службових обов’язків, зокрема — для удосконалення процесів моніторингу, підготовки звітів та взаємодії з громадянами. Вважаю, що набуті знання сприятимуть більш якісному прийняттю рішень і забезпеченню належного рівня правового захисту в межах моєї компетенції».
Редактор Барського міського ефірного радіомовлення Ігор Лозінський вказав на інформативність та практичність вебінару:
«Дізнався про нові можливості використання штучного інтелекту в медіа, ефективні OSINT-інструменти та методи перевірки фактів. Особливо корисними були поради щодо захисту від онлайн-атак і впровадження медіаполітик. Дякую організаторам за змістовний і сучасний контент!».
ШІ відкриває для журналістики як нові можливості, так і серйозні ризики. Те, чи стане він помічником у роботі чи інструментом маніпуляцій, залежить від самих редакцій. Прозорі політики, етичні стандарти та підтримка журналісток, які зазнають онлайн-насильства, допоможуть зробити використання ШІ безпечним і відповідальним.
Читати також Новий виток онлайн-атаки на журналістку Олену Мудру: використано ШІ-генерованого персонажа та «Голос мого сина — це не він»: нова хвиля ШІ-атак на Олену Мудру