Власта Лазур - атака 18.03.2026

18 березня 2024 року в акаунті @baiholIla в Х з’явився допис, що містить фрагмент відео з ток-шоу «Новий відлік» на Суспільному, гостею якого була колишня народна депутатка, політикиня Ганна Гопко. Ведучі шоу – Андрій Діхтяренко та Власта Лазур.

Фрагмент відео супроводжує наступний підпис: «Ведуча всралась по повній. На її обличчі не просто переляк – це жах :)) Шо, бляді, як вас зєля нагнув всого за 2 роки? Поржали?»

У коментарях до допису також зафіксовано висловлювання на адресу ведучої Власти Лазур, які містять зневажливий характер. Зокрема таке:

• «та це ж Власта Лазур. Якщо її інші інтерв’ю послухати, то там зеленський головного мозку»
• «Мавпа всралась, проститутка»
• «При Порошенко зверненя до журнаГлістки “моя дорогенька” викликала хвилю обреня у їх середовищі.
• Зверненя “тупая овца” при Зє їм подобється і не викликає обуреня!
• Ось у чому головна помилка Пороха!»
• «Ця журнашлюшка Власта Лазур є великою фанаткою зелі. Ганна Гопко – молодець. Зазвичай бояться прямо говорити, а тут така репліка»
• «Я коли побачив уривок з цією ведучою, коли вона питала у Портнікова, чого хрипатий не виграє наступні вибори, то теж помітив її зхвильоване обличчя, неначе на неї хтось напав»

Отже, у цьому дописі та коментарях простежуються ознаки технологічно зумовленого гендерно зумовленого насильства (TFGBV), зокрема онлайн-дифамації, гендерної дезінформації, мови ворожнечі та мізогінних образ. Ведучу Власту Лазур дискредитують не через зміст її роботи чи професійні стандарти, а через емоційно забарвлені та принизливі ярликиф. Подібні висловлювання мають на меті знецінити журналістку саме як жінку в публічному просторі. А також створити образ нібито політично заангажованої або «контрольованої» ведучої через маніпулятивні твердження про її підтримку влади.

Додатково у коментарях використовуються сексистські та дегуманізуючі формулювання, а також спроби висміювання зовнішніх емоційних реакцій журналістки в кадрі. Це є типовою практикою TFGBV, коли жінку-медійницю атакують через її міміку, поведінку чи «емоційність», а не через професійні аргументи. Поширення таких коментарів у соцмережах підсилює атмосферу публічного цькування та може бути спрямоване на психологічний тиск, репутаційну дискредитацію, витіснення журналістки з активного публічного дискурсу.