Тетяна Даниленко - атака 12.03.2026

12 березня 2026 року в соцмережі Х користувачка з ніком Хeльдзя @Heldzya опублікувала наступний допис: «Зайшла у фб. Прочитала пост Тетяни Даниленко, де вона “Повернись живим” чомусь називає – “Фонд Чмута”. І узагальнює найбільші благодійні фонди України словом “лакшері-фонди”. Вийшла з фб»

У цьому дописі вона згадує Тетяну Даниленко, журналістку видання «Українська правда». В коментарях до допису на її адресу зафіксовано висловлювання, що містять ознаки технологічно фасилітованого гендерно зумовленого насильства (TFGBV).

Так, зокрема журналістку називають «гарною, але йобнутою жінкою», «мадам», «медіаб…ь», «журналістом Порошенка», імовірно, згадуючи, що раніше вона працювала на 5 каналі, який належав п’ятому президенту України Петру Порошенку. Така риторика містить елементи гендерної дезінформації та репутаційної атаки через політичні ярлики та бездоказове приписування політичної заангажованості.

Крім того, користувачі соцмереж також вдаються до сексуалізованого цькування, обговорюючи особисте життя Тетяни Даниленко та її попередні стосунки і ймовірні сексуальні зв’язки. На адресу журналістки УП Тетяни Даниленко пишуть наступні висловлювання:

• «Вона ніколи розумною не була»
• «Ну так саму Даниленко називають “пані пора” самі знаєте за що. Тому не дивно. Журналістка з неї теж так собі»
• «Коли мене спитають, що помістити в Паризьку палату мір щось що могло б продемонструвати еталон тупої пизди – я без вагань запропоную Таню “сісі в ютубі української правди” Даниленко. Не зважайте»

Отже, у цьому кейсі простежуються ознаки технологічно фасилітованого гендерно зумовленого насильства (TFGBV), зокрема мізогінної мови ворожнечі, сексистських образ, онлайн-дифамації, гендерної дезінформації та сексуалізованого онлайн-цькування щодо журналістки Тетяни Даниленко. Елементи сексуалізованого цькування, сексуалізовані цькування не мають стосунку до професійної діяльності Тетяни Даниленко і є типовою формою TFGBV, коли жінку-медійницю дискредитують через її стать, зовнішність або приватне життя. Сукупність подібних коментарів формує ворожий онлайн-простір, посилює психологічний тиск і може негативно впливати на професійну репутацію журналістки та її участь у публічних дискусіях.