Марічка Падалко - атака 15.05.2025

Опис випадку

15 травня 2025 року в TikTok-каналі @ua_dopomoha8 було поширено відео з ознаками діпфейку. У ролику використано образ української журналістки, ведучої ТСН на телеканалі «1+1» Марічки Падалко.

У відео вона нібито повідомляє, що «через збільшення податкового навантаження на комунальні витрати державні банки надають одноразову допомогу у розмірі 6000 грн на картку». Для отримання виплати глядачам пропонують перейти за посиланням і залишити свої персональні дані.

Насправді така програма підтримки не існує. Держава не збирає персональні дані через сторонні посилання, а всі соціальні виплати здійснюються виключно через офіційний застосунок «Дія» або офіційні ресурси державних установ. Відео є прикладом шахрайського діпфейку, спрямованого на введення громадян в оману та ймовірний збір їхніх особистих даних.

Аналіз відео

Аналіз відео (тривалість близько 17 секунд) свідчить про наявність ознак маніпуляції із застосуванням технологій діпфейку. У центрі сюжету зображене обличчя жінки, яке супроводжується аудіорядом із голосом. Проте рух губ не синхронізується зі звуком: коефіцієнт кореляції між інтенсивністю рухів обличчя та енергією аудіо є майже нульовим, що є характерною ознакою синтетичного відео.

Візуальний аналіз кадрів виявив аномалії у кольоровій текстурі шкіри та нечіткі переходи в центральній частині обличчя. Це може свідчити про накладання згенерованого зображення на оригінальне відео. Сучасні алгоритми діпфейків здатні реалістично відтворювати очі та рот, однак мають труднощі з узгодженістю рухів і єдиністю кольорової палітри, що й спостерігається у даному випадку.

Коефіцієнт кореляції між рухом у відео та енергією аудіо = –0.08. Це майже нульова (навіть трохи негативна) залежність. На графіку видно, що моменти інтенсивного руху обличчя не збігаються з піками голосу. Висновок Це сильний індикатор діпфейку: у справжньому відео рух губ і голос зазвичай синхронізовані, і кореляція мала б бути помітно вищою.

З огляду на аналіз та виявлені невідповідності, можна зробити висновок, що відео має високу ймовірність бути діпфейком.

Чому це приклад TFGBV (технологічно обумовленого онлайн-насильства)

1. Використання образу жінки-журналістки без згоди.
   Відео маніпулятивно створене за допомогою ШІ з використанням обличчя й голосу Марічки Падалко, відомої телеведучої. Це — форма використання тіла та голосу жінки як інструменту обману, що принижує її професійну репутацію та створює додаткові ризики для безпеки.
2. Гендерна вразливість і дискредитація.
   Жінки-журналістки часто стають мішенню таких атак саме тому, що мають високу публічність і довіру аудиторії. Використання жіночого образу підсилює ефект «довіри», але водночас дискредитує її як особистість та як професіоналку. Це має елемент гендерної дискримінації: атакують не просто журналіста, а саме жінку в медіа.
3. Цифрове насильство і вторгнення у приватність.
   Нав’язування фейкового контенту від імені журналістки — це форма онлайн-насильства, що може призвести до втрати довіри аудиторії, погроз у соцмережах чи вторинної віктимізації. Вона втрачає контроль над своїм образом, який перетворюють на інструмент шахрайства.
4. Ширший вплив на інших жінок.
   Такі випадки створюють «охолоджуючий ефект» (chilling effect) для інших журналісток: вони бачать, що можуть стати наступними жертвами deepfake-маніпуляцій, що посилює атмосферу страху, самоцензури й відмови від активної участі в публічному житті.

Саме тому, громадська організація «Жінки в медіа» підготувала гайд: «Що має зробити редакція в перші 24 години після онлайн-атаки на журналістку». Гайд заснований на практиках UNESCO (The Chilling), Coalition Against Online Violence, PEN America, Dart Center for Journalism and Trauma, IWMF.

В документі розкриті варіанти погроз, маніпуляції, дезінформації, є контакти служб, до яких можна звернутися по допомогу та алгоритми дій. Атака на журналістку — це атака на всю редакцію, тож основна задача медіа — підтримати й захистити колегу.