Олена Фроляк - атака 09.02.2026

Місто фіксації онлайн-атаки
Київ
Дата онлайн-атаки
09.02.2026
Зафіксовані види онлайн-атак
Гендерна дезінформація Дифамація в онлайні Мова ворожнечі Сексизм
Джерело онлайн-атаки
Користувачі соцмереж
Соціальна мережа, сайт чи інший онлайн-простір онлайн-атаки
Facebook

9 лютого 2026 року на сайті видання «Фокус» з’явився матеріал із заголовком: «”Бідні ТЦК”: ведучу Фроляк, яка заговорила про зрив мобілізації, запитали про чоловіка і сина». У статті йдеться про те, що раніше головна редакторка програми «Факти.ICTV», ведуча Олена Фроляк взяла велике інтерв’ю у командира Третього армійського корпусу ЗСУ Андрія Білецького, у якому зачіпалася також тема мобілізації і роботи ТЦК.

«Олена Фроляк, яка публічно заявляла про готовність свого чоловіка піти на фронт, на YouTube-каналі “Факти ICTV” обговорила проблемні питання мобілізації з Андрієм Білецьким — українським бригадним генералом, громадським та політичним діячем. Зокрема, ведуча згадала про заяву Володимира Зеленського, який доручав новому міністрові оборони Михайлові Федорову “розібратися з бусифікацією”», – ідеться у статті. Тут автори посилаются на інтерв’ю, яке рік тому Олена Фроляк давала журналістці Аліні Доротюк: там також зачіпалася тема мобілізації та обговорювалася готовність чоловіка журналістки іти на фронт.

Далі у блоці з підзаголовком «Що кажуть люди» розбирається нібито реакція аудиторії на слова ведучої про ТЦК:

«Українська журналістка та телеведуча Олена Фроляк під час інтерв’ю зачепила тему мобілізації. Вона стала на захист співробітників ТЦК, наголосивши, що вони стикаються з цькуванням, хоча виконують свої службові обов’язки. У інтерв’ю також обговорювали проблемні питання мобілізації та заяву Володимира Зеленського щодо розслідування випадків “бусифікації”. Слова телеведучої викликали неоднозначну реакцію в соціальних мережах. Дехто поцікавився, де зараз син та чоловік самої Фроляк»

Цей блок проілюстровано фото Олени Фроляк з родиною, яке, судячи з підпису, було взято з її сторінки у Instagram.

Використані у цьому матеріалі фрази є узагальненнями та не супроводжуються жодною конкретикою. Так, наприклад, згадуєься неоднозначна реакція у соціальних мережах, проте до статті не додано жодних скріншотів або посилань, які би детально показували, хто саме і як реагує на слова Фроляк або коментує її інтерв’ю з Андрієм Білецьким. Саме по собі висловлювання «Що кажуть люди» також є узагальненням.

Посилання на статтю про Олену Фроляк також було розміщено на Фейсбук-сторінці “Фокуса”. В коментарях зафіксовано ознаки технологічно зумовленого гендерного насильства, такі як: гендерна дезінформація, мова ворожнечі, сексизм, дифамація в онлайні. Телеведучу називають “сукою”, “дурою” і “дурепою”, “шматою”, “тупою каргою”, “тварью” і “гнидою”, звинувачують у “проплаченості” і “зраді”. Зокрема для цього використовуються такі звороти як “гнида зелена”, “продажне зелене блядство” тощо. Подібні вислови часто використовують у мережі, аби підкреслити нібито причетність особи, яка атакується, до чинної влади – президента Володимира Зеленського та партії «Слуга народу».

Отже, у цьому випадку ознаки онлайн-атаки проявляються вже на рівні подачі матеріалу: замість фокусування на змісті інтерв’ю про мобілізацію та роботу ТЦК увага зміщується на приватне життя журналістки — її чоловіка і сина. Додатково матеріал використовує розмиті узагальнення на кшталт «що кажуть люди» без жодних доказів чи посилань, що створює підґрунтя для маніпулятивного наративу та підриву репутації ведучої через натяки, а не факти.

Подальша реакція у соцмережах, зокрема в коментарях під дописом «Фокуса» у Facebook, набула форм відкритого онлайн-цькування з ознаками TFGBV: ведучу атакують, використовуючи мову ворожнечі, сексистські образи й дифамаційні звинувачення у “продажності” та “зраді”. Метою таких дій може бути не критика позиції Олени Фроляк, а дегуманізація та репутаційне знищення через гендерно забарвлену агресію.

повідомити

Повідомити про онлайн-атаку

Якщо ви, як журналістка, зазнали онлайн-атаки або стали свідком подібного інциденту, ваша інформація надзвичайно важлива. Повідомте про випадок, щоб допомогти нам виявляти загрози та захищати права жінок у медіа. Заповніть форму, поділіться ключовими деталями та долучіться до створення безпечнішого інформаційного середовища.

Заповнити форму
Скопійовано!