ГО «Жінки в медіа» на запрошення шведських партнерів The Kvinna till Kvinna Foundation долучилася до обговорення майбутнього Плану дій ЄС із гендерної рівності в зовнішній політиці — переходу від чинного GAP III до нового GAP IV.
Під час зустрічі представниці й представники громадських організацій, які працюють у сфері гендерної рівності, напрацювали спільні пропозиції до майбутнього Плану дій Європейського Союзу щодо гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок у зовнішній діяльності — Gender Action Plan IV, або GAP IV.
Новий план буде розрахований на 2028–2034 роки та має продовжити й посилити чинний GAP III, дія якого завершується у 2027 році.
Під час зустрічі учасниці й учасники окреслили ключові пріоритети для розроблення нового Гендерного плану дій ЄС (GAP IV), зокрема з урахуванням досвіду країн Східного партнерства.
Як наголосили організатори, захист прав жінок і забезпечення гендерної рівності є базовими умовами для країн, які прямують до членства в ЄС. Тому гендерна рівність має бути наскрізно інтегрована в увесь процес реформ — від планування до оцінювання результатів.
Яким має стати новий План дій ЄС
Головне питання полягає не лише у створенні нових механізмів, а й у тому, як системно та ефективно інтегрувати гендерну складову в чинні рамки реформ, оціночні звіти, політичний діалог та умови надання фінансової допомоги.
Заступник Генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності (EEAS) Матті Маасікас наголосив, що права жінок і гендерна рівність зазнають дедалі більшого організованого тиску, який загрожує також демократії та відкритому суспільству. За його словами, досвід громадських організацій є необхідним для розуміння ситуації та розроблення ефективних рішень:
«Ви є незамінними для розуміння того, що відбувається, визначення того, де потрібна підтримка, та забезпечення ефективності й стійкості наших заходів. Саме це робить GAP таким важливим».
Маасікас зазначив, що від часу ухвалення GAP III геополітичне та безпекове середовище суттєво змінилося. Тому GAP IV має не лише захистити досягнутий прогрес, а й сприяти подальшому просуванню гендерної рівності. Важливою частиною цієї роботи залишається порядок денний «Жінки, мир, безпека», зокрема посилення участі жінок у запобіганні конфліктам, розбудові миру та безпеці.
Директор з питань координації розширення, стратегії та інвестицій у Генеральному директораті ЄС з питань розширення та східного сусідства (DG NEAR) Матьє Буске наголосив, що гендерна рівність має стати невід’ємною частиною реформ та інвестицій, пов’язаних із розширенням ЄС:
«На тлі підготовки GAP IV та посилення прив’язки фінансової підтримки ЄС до виконання реформ ми прагнемо знайти найкращі шляхи для впровадження гендерної рівності в усі наші інструменти».
Це стосується економічної конвергенції, конкурентоспроможності, інфраструктури та зеленого переходу — навіть коли гендерна рівність не є основною метою відповідної політики.
Під час роботи в групах учасниці й учасники обговорили, як інтегрувати гендерну рівність у кроки, умови та показники моніторингу реформ, і напрацювали практичні пропозиції до GAP IV.
Досвід «Жінок у медіа»: гендерні аудити та цифрова безпека
Так, координаторка проєктів «Жінки в медіа» Олександра Горчинська поділилася досвідом організації: вона розповіла про проведення гендерний аудиту для Міністерства культури України. Для проведення аудиту було створено робочу групу, яку очолила заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар. До складу групи увійшли голова правління «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко та аналітикиня Інформаційно-консультативного жіночого центру Олена Суслова.
«Залучення громадських організацій для проведення гендерного аудиту зокрема і у державних структурах якраз і може стати прикладом інтеграції теми гендерної рівності у показники моніторингу реформ», — зазначила Олександра Горчинська.
Дискусія торкнулася впровадження гендерного підходу в масштабні інвестиційні проєкти — зокрема у сферах діджиталізації, зеленого переходу, розвитку інфраструктури та конкурентоспроможності. Обговорили механізми оцінки того, як ці інвестиції впливають на жінок і чоловіків, а також шляхи забезпечення доступності фінансової підтримки ЄС та її адаптації до потреб місцевих і жіночих організацій.
Згадуючи діджиталізацію та її прямий вплив на суспільство, Олександра Горчинська також торкнулася теми TFGBV — технологічно фасилітованого гендерно зумовленого насильства. Вона розповіла про карту онлайн-атак на сайті «Жінки в медіа» та наголосила, що розвиток цифрових технологій та штучного інтелекту посилює загрози для жінок у цифровому середовищі:
«Онлайн-атаки, зокрема із застосуванням інструментів на базі ШІ, як-от діпфейки тощо, можуть бути загрозою не лише для журналісток, та не лише в Україні — це стосується жінок, які є публічними у різних сферах, як-от політикині або громадські активістки».
Практичні рекомендації для GAP IV
За результатами зустрічі учасниці й учасники підготували практичні рекомендації до GAP IV, зокрема щодо вдосконалення механізмів фінансування ЄС. Особливу увагу приділили досвіду використання обов’язкових цифровізованих контрольних списків (чек-листів) на основі критеріїв OECD Gender Equality Policy Marker, що передбачає обов’язкове проведення гендерного аналізу, наявність чітких цілей, базових показників, орієнтирів, індикаторів та чіткого розподілу бюджету.
Серед іншого, учасники і учасниці наголосили, що гендерна рівність має бути чітко інтегрована у реформи та бюджетну підтримку. Крім того, наголошувалося на необхідності забезпечення довгострокової операційної підтримки для жіночих ГО задля зменшення бюрократичного навантаження, збереження механізмів каскадного фінансування для підтримки малих місцевих ініціатив та виділення на ці потреби чітко визначених цільових бюджетів.
Ірене Чекканті, координаторка з питань гендерної рівності Генерального директорату Європейської Комісії з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST) подякувала учасникам за конкретні пропозиції та підтвердила готовність залучити їх до внутрішніх процесів розробки. Вона зазначила, що Єврокомісія вже працює над тим, щоб у наступній ітерації програмних документів гендерна рівність була переведена з рангу загального принципу у конкретні й точкові вимоги.
Крім того, партнери «Жінки в медіа», шведська фундація Kvinna till Kvinna також опублікувала свій документ — Position paper on GAP IV, де окреслила ключові напрямки роботи у цьому напрямку.
Нагадаємо, на початку вересня 2026 року «Жінки в медіа» також взяли участь у триденній зустрічі, організованій Kvinna till Kvinna у Трускавці. Програма поєднала експертні дискусії, обмін досвідом між представницями громадянського суспільства, знайомство з міжнародними практиками та активності, спрямовані на відновлення й взаємопідтримку.