8–10 вересня 2026 року комунікаційниця ГО «Жінки в медіа» Дара Франко взяла участь у триденній зустрічі, організованій шведською фундацією Kvinna till Kvinna. Організація працює у країнах, що постраждали від війни та конфліктів, підтримуючи жіночі правозахисні організації та посилюючи участь жінок у суспільних і миротворчих процесах. В Україні Kvinna till Kvinna працює з 2014 року.
Для ГО «Жінки в медіа» це вже друга участь у такому форматі зустрічей Kvinna till Kvinna. Цього разу програма поєднала експертні дискусії, обмін досвідом між представницями громадянського суспільства, знайомство з міжнародними практиками та активності, спрямовані на відновлення й взаємопідтримку.
До зустрічі також долучилися представниці українських жіночих і правозахисних організацій, зокрема D.O.M.48.24, ГО «Об’єднання ромських жінок “Голос Ромні”», Жіночої асоціації «Сфера», Fight For Right / ГО «Боротьба за права», БФ «Слов’янське Серце», Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», ГО «Центр “Жіночі перспективи”» та інших.
Перший день: гендерна перспектива у відновленні України
Перший день розпочався з презентації дослідження Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), присвяченого застосуванню порядку денного «Жінки, мир, безпека» (Women, Peace and Security, WPS) у процесах відновлення України. Учасниці говорили про аналітичні підходи та методологію дослідження, а також про те, як інтегрувати гендерну перспективу в процеси відновлення та хто має бути залучений до їх планування.
Дослідження представила Гретхен Болдвін, старша дослідниця Програми миротворчих операцій та управління конфліктами SIPRI. Її робота зосереджена на питаннях гендеру та миротворчих операцій; раніше вона працювала у США, Камеруні, Руанді та Демократичній Республіці Конго.
Одним із ключових акцентів розмови стала необхідність не просто враховувати участь жінок у процесах відновлення, а застосовувати гендерно трансформативний підхід і адаптувати інструменти порядку денного «Жінки, мир, безпека» до українського контексту. Окремо говорили про особливість ситуації України: дискусія про майбутнє відновлення та його принципи відбувається ще під час війни.
«Гендерно трансформативний підхід потрібен у процесах відновлення вже зараз, і для його впровадження необхідна адвокація. Ситуація України унікальна: війна ще триває, але ви вже говорите про відновлення», — наголосила Гретхен Болдвін.
Учасниці також обговорили, наскільки гендерна перспектива вже інтегрована в українські документи та плани відновлення, і яку роль громадянське суспільство може відігравати в адвокації її системного врахування.
Ця дискусія перегукується з ширшим підходом WPS: дослідження SIPRI наголошують, що впровадження порядку денного не зводиться лише до кількісного представництва жінок, а потребує ширшого гендерного аналізу та інтеграції гендерної перспективи у практичні рішення.
Другий день: досвід Грузії та стратегічні комунікації
Другий день був присвячений досвіду Грузії у сфері захисту прав жінок і гендерної рівності. Байя Патарайа, грузинська правозахисниця та виконавча директорка організації «Союз Сапарі», розповіла про зміни, які відбулися в країні протягом останнього десятиліття, посилення тиску на громадянське суспільство та трансформацію стратегічних комунікацій в умовах інформаційної війни проти гендерної рівності.
Окремо говорили про те, що здобутки у сфері прав жінок не варто сприймати як незворотні. За словами Байї Патарайа, в останні роки підтримка гендерних програм у Грузії суттєво скоротилася, а за права й принципи, які ще нещодавно могли здаватися усталеними, знову доводиться боротися.
«Потрібно змінювати не лише законодавство — потрібно змінювати менталітет», — наголосила Байя Патарайа.
Значну частину розмови присвятили стратегічним комунікаціям громадського сектору. Байя поділилася досвідом жіночого руху в Грузії та розповіла, як креативні формати допомагають привертати увагу до правозахисних акцій. Навіть якщо самі акції не збирають великої кількості учасниць і учасників, важливо створювати інформаційні приводи, які допомагають донести їхні меседжі до ширшої аудиторії через медіа.
Окремою темою став тиск на громадянське суспільство Грузії. Під час дискусії йшлося про законодавчі обмеження для організацій, які отримують іноземне фінансування, складнощі із залученням підтримки від бізнесу, а також посилення тиску на учасниць і учасників протестів. Серед інструментів такого тиску Байя назвала, зокрема, високі штрафи за участь у протестних акціях та фінансові обмеження.
Третій день: відновлення та взаємопідтримка
Третій день зустрічі присвятили практикам самовідновлення, взаємопідтримці та неформальному спілкуванню. Учасниці взяли участь у двох майстерках із локальною майстринею, під час яких вчилися виготовляти свічки та ляльки-мотанки.
Окремою частиною програми став обмін власними практиками самовідновлення. Учасниці ділилися тим, що допомагає їм підтримувати себе та відновлювати ресурс в умовах тривалої роботи під час війни.
Також говорили про виклики, з якими сьогодні стикається громадський сектор в Україні, та про те, як повномасштабна війна впливає на роботу організацій і людей, які в них працюють. Ця розмова стала простором для обміну досвідом і практиками, які допомагають командам продовжувати роботу в умовах тривалого навантаження та невизначеності.
«Усі учасниці багато говорили про виклики, які принесла повномасштабна війна, і про рішення, які допомагають продовжувати працювати. Хтось приділяє більше уваги командним практикам і взаємній підтримці, хтось запроваджує додаткові вихідні в нетипові дні — наприклад, у перший день весни чи День родини. А хтось дозволяє команді розпочати робочий день з обіду, якщо вночі були сильні обстріли. Це дуже різні, але важливі способи турботи про людей.
Попри втому, невизначеність і всі виклики війни, ми з коліжанками зійшлися в одному: кожна все ще бачить вищу мету у своїй правозахисній роботі. Ми бачимо жінок, які потребують уваги, підтримки й захисту їхніх прав, і саме це дає сили нашим командам продовжувати працювати.
Дякую Kvinna till Kvinna за можливість зібратися разом, познайомитися, почути досвід одна одної та відчути цю підтримку. Для мене це був неймовірно цінний досвід», — розповіла комунікаційниця ГО «Жінки в медіа» Дара Франко.
Довідково
Фундація Kvinna till Kvinna захищає права жінок з 1993 року — заради права кожної жінки та дівчини бути в безпеці й бути почутою. Сьогодні це одна з провідних у світі організацій у сфері захисту прав жінок, яка працює безпосередньо в регіонах, постраждалих від війни та конфліктів, задля посилення впливу й ролі жінок у суспільстві.
Організація співпрацює з понад 100 місцевими партнерськими організаціями у 20 країнах світу (Західних Балкан, Південного Кавказу, України, Близького Сходу та країн Африки на південь від Сахари), щоби покласти край насильству щодо жінок, сприяти досягненню сталого миру та подоланню гендерної нерівності.
Текст і фото: Дара Франко, комунікаційниця ГО «Жінки в медіа».