«Медіа повинні бути залучені до відновлення як повноцінні партнери, а не лише інструменти. Вони мають силу впливати на суспільну думку, підвищувати прозорість і зміцнювати довіру», — зазначила Ліза Кузьменко, голова ГО «Жінки в медіа», під час презентації рекомендацій для міжнародних організацій на Консультативній панелі громадянського суспільства «На шляху до URC 2025».
Підготовка до URC
У липні цього року в Римі відбудеться чергова Ukraine Recovery Conference. Напередодні представники влади, міжнародних інституцій та громадських організацій зустрілися аби обговорити ключові моменти. Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко зазначила, що важливо зібрати інформацію, аргументи, які допоможуть комунікувати з новими потенційними членами всіх структур, з донорами, з політиками, щоб тематика залишалась в фокусі не тільки під час заходів і сесій, а й весь час.
На заході були присутні представники різних держав, демонструючи міжнародну підтримку. Перший секретар та керівник економічного відділу посольства Італії в Україні Даміано Ла Верде запевнив, що Італія готова підтримувати Україну і надалі.
«Відновлення — це не лише фізична відбудова, це більш комплексне поняття. Ми тісно співпрацюємо з українським урядом, щоб інклюзія лишалася не лише якоюсь додатковою темою, а одним із центральних питань», — сказав Ла Верде.
Він розповів, що на конференції в Римі говоритимуть про гендерний паритет і гендерну рівність, про лідерство жінок в процесі відбудови, про людей з інвалідністю. Також в рамках конференції відбудеться воркшоп з інклюзії і ветеранського бізнесу, як рушійних сил у процесі відбудові України. Також поговорять про розбудову життєстійкості на місцевому рівні і посилення потенціалу.
Попри успіхи в просуванні гендерних питань на міжнародних майданчиках ще є над чим працювати. Так голова ГО “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко зазначила, що під час проведення URC в різних країнах ще жодного разу не було панелі про медіа. На щастя, вже є панелі, які стосуються прав жінок і гендерної рівності, але журналісти не включені в цю розмову.
«Журналісти не за столом, тому їм надзвичайно важко зрозуміти, як висвітлювати тему відновлення. Медійний формат часто зводиться до новин та коротких повідомлень, а тут потрібна глибока аналітика, журналістика даних. А для цього недостатньо провести кілька тренінгів, потрібна системна робота», — сказала Кузьменко.
Під час заходу представники громадянського суспільства представили аналітичний документ – 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення України. Документ покликаний стати прикладним інструментом для органів державної влади, міжнародних партнерів з розвитку, бізнесу, медіа та громадянського суспільства для спільного планування і втілення політик відновлення, як на національному, так і на місцевому рівнях.
“Вперше “10 кроків гендерно-інклюзивного відновлення” були представленні на URC у Берліні. З того часу громадянське суспільство доповнило матеріали аналізом ситуації, викладом проблем і практичними рекомендаціями. Зрештою, кроки перетворились на “блоки” – будівельні блоки відновлення” – зазначила Олеся Бондар, Директорка Українського Жіночого Фонду.
Відновлення
Експерти з гендерної політики Михайло Корюкалов та Марина Руденко представили посібник «10 блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення», який був напрацьований експертною спільнотою Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні. Ключовий меседж напрацювань — “Відбудувати з жінками — краще для всіх”.
У документі йдеться про те, що у планах відновлення та розвитку необхідно враховувати не лише зруйновану інфраструктуру, а й людей, які будуть нею користуватись. Державою та партнерами з розвитку декларується важливість врахування потреб жінок та чоловіків, хлопців та дівчат з різних груп. Лише з таким підходом можливо втілити принцип відбудувати «краще ніж було». Інакше є ризик, що ресурси розподілятимуться нерівномірно, а проблеми певних груп залишатимуться невидимими. Участь жінок у прийнятті рішень є складовою успіху ефективного відновлення, що стане сталою інвестицією в майбутнє.
«Коли ми плануємо відновлення певної громади чи певного бізнесу, чи будь-чого, ми аналізуємо дані з розподілом за статтю, визначаємо потреби, якісь перекоси, і плануємо так, щоб ці перекоси одразу усувати», — каже Михайло Корюкалов.
Радниця з питань соціального розвитку посольства Великої Британії Роуз Таскер сказала, що для неї важливо, що ці блоки були розроблені українськими жінками, та організаціями, які представляють різні групи українського суспільства.
«Враховуються потреби громад, та що вони хочуть отримати від процесу відновлення. Це такий системний комплексний підхід, який допоможе забезпечити гендерно чутливе та інклюзивне українське відновлення».
Заступниця Міністра національної єдності Ілона Гавронська зазначила, що гендерна рівність — це не лише те, що потрібно жінкам та дівчатам. Це те, що потрібно суспільству.
«В комунікаціях потрібно показувати ширший контекст. Що від залученості в процеси відновлення жінок, ветеранів виграють всі члени суспільства. Це має буде природньо, наче інакше й не скажеш. Це те, в чому ми готові жити, і включати усіх членів суспільства в розвиток», — сказала Гавронська.
Заступниця міністра освіти і науки Анастасія Коновалова говорила про те, що недостатньо просто перенавчати жінок на професії, які раніше вважалися стереотипно чоловічими. Бо, навіть отримавши освіту, жінки продовжують стикатися зі стереотипами, відсутністю інфраструктури, упередженим ставленням.
«Важливо працювати системно на всіх рівнях. Координувати інформаційні кампанії і охоплювати всі ланки одночасно», — наголосила вона.
Відновлення стосується і соціальної сфери. Заступниця міністерки соціальної політики України Ірина Постоловська розповіла, що одним з ключових аспектів зараз є зокрема перегляд класифікатора соціальних послуг. Робиться акцент на зміцненні потенціалу та спроможності громад надавати соціальні послуги. Впроваджується механізм залучення надавачів послуг не лише з комунальних установ, а й з громадських організацій, благодійних фондів, приватних підприємців.
Катерина Левченко повідомила, що в процесі підготовки нового національного плану дій на виконання резолюції Ради безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” вперше є окрема стратегічна ціль, яка стосується забезпечення гендерної рівності в процесах відновлення.
Виклики
Говорили і про виклики. Так директорка ГО “ІКЖЦ” Анастасія Ненька поділилась результатами дослідження, яке показало низький рівень обізнаності у громадах стосовно відновлення. Також з’ясувалося, що є недостатнє врахування гендерного підходу в планах відновлення територіальних громад, що призводить до ігнорування потреб різних груп жінок і чоловіків у процесах відбудови.
«Деякі громади писали напряму: “Ми хочемо, але ми не знаємо, як. Допоможіть”. Деякі телефонували і казали: “Нам просто бракує знань”. Для того, щоб план відновлення був ефективний, в плані має бути людина. Я думаю, що ми на цьому шляху», — поділилась Анастасія.
Аналітикиня “Вокс Україна” Ксенія Алеканкіна розповіла, що під час їхнього дослідження з’ясувалося, що в українському законодавстві багато неузгодженостей стосовно процесу відновлення. Тому серед рекомендацій – допрацювати рамковий закон, який допоміг би виправити всі неузгодженості. Також є розбіжності в термінах та визначеннях.
«Коли ми говоримо з різними стейкхолдерами, кожен, можливо, прочитав своє визначення і має на увазі щось своє. В деяких визначеннях “відновлення” — це тільки відновлення зруйнованого, в деяких — це нове будівництво, в деяких — це розробка планів», — розповіла Ксенія.
Щоб уніфікувати терміни і визначення аналітичний центр “ЮрФем” працює над створенням глосарію з гендерно чутливого відновлення. Про це говорила Катерина Шуневич.
«Для того, аби не було різночитань або різних тлумачень, коли ми говоримо на різних майданчиках, ми систематизували і презентували терміни, які ми використовуємо, коли говоримо про гендерно чутливе відновлення. Мета — мати словник. Сподіваюсь, що невдовзі вдасться його фіналізувати і він буде презентований і активно використовуватиметься в подальшому», — повідомила Шуневич.
Практичні рекомендації
Генеральний директор з питань політики рівних можливостей та Спеціальний посланник з питань торгівлі людьми в Департаменті рівних можливостей, Управління Президента Ради Міністрів Італії Стефано Піцціканнелла зазначив, що важливо використовувати гендерний аспект і при підготовці медійних матеріалів.
«В роботі з медіа необхідно застосовувати і просувати гендерно чутливу мову. Використовувати її не лише в промовах, а також і в неформальному спілкуванні», — сказав посадовець.
Експертка з гендерної політики Марина Руденко акцентувала на тому, що надзвичайно важливим є інформування, тому що інколи люди можуть не знати про те, які саме послуги доступні, і відповідно не користуватися ними. В цьому важлива місія покладається і на медіа.
«Важливо висвітлювати успішні історії. І я прорекламую видання “Жінки в медіа”. Вони розробили рекомендації, як висвітлювати проєкти з відновлення, враховуючи гендерний компонент», — сказала вона.
Голова ГО “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко наголосила, що в умовах повномасштабної війни медіа в Україні виконують критично важливу роль не лише як джерело інформації, а й як активні учасники процесів документування, моніторингу, захисту інтересів громад і формування довіри до державних та міжнародних інституцій.
За час повномасштабного вторгнення закрилося понад 300 регіональних медіа. Через дефіцит кадрів, мобілізацію та низькі зарплати журналістика стає все біль жіночою професією, хоча на посадах, де приймаються рішення більшість — чоловіки.
Медіаекспертка представила результати дослідження «Залучення медіа до гендерно-відповідального та інклюзивного підходу у програмах відновлення України: рекомендації для міжнародних організацій», яке вона провела разом з медіааналітикинею, керівницею Дослідницького відділу Львівського медіафоруму Ольгою Білоусенко. Для цього провели 12 глибинних інтерв’ю з представниками й представницями найбільших національних медіа та місцевих видань.
Директорка зі стратегічного розвитку Українського жіночого фонду Наталія Карбовська наголосила, що люди, і жінки, і чоловіки, — це важливі блоки відновлення. Для організацій громадянського суспільства важливо будувати партнерства і рухатися до спільного успіху.
«Ми є жіночий феміністичний рух, ми є частина ширшого громадянського суспільства, і я дуже заохочую і запрошую, власне, інші громадські організації ставати нашим голосом також», — закликала вона.
Організаторами заходу виступили Український Жіночий Фонд у співпраці з Офісом Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Апаратом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, а також Платформою забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні, до складу якої входить і ГО «Жінки в медіа».
Підготувала: Олена Кущенко, журналістка “Жінки в медіа”