27 січня «Жінки в медіа» долучилися до Регіональних консультацій Робочої групи ООН з питань дискримінації щодо жінок та дівчат, присвячених впливу штучного інтелекту (ШІ) на гендерну рівність. Такі консультації відбуваються в межах підготовки тематичної доповіді UN Working Group on Discrimination Against Women and Girls до Ради ООН з прав людини, яку буде представлено у червні 2026 року. Висновки зустрічей у регіонах ляжуть в основу рекомендацій для держав, міжнародних організацій і технологічних компаній.
Участь у консультаціях стала продовженням системної роботи «Жінок в медіа» з документування технологічно фасилітованого гендерно зумовленого насильства проти журналісток (TFGBV), зокрема в умовах війни та зростання ролі алгоритмічних систем у поширенні дезінформації й атак.
У межах зустрічі обговорювалися численні питання, пов’язані з порушенням прав жінок із використанням технологій ШІ в країнах Східної Європи та Центральної Азії. Представниці громадських організацій, медіа та дослідницьких центрів ділилися досвідом і кейсами, що стосуються захисту прав жінок під час перетину кордону та отримання статусу біженок, перевірок особи під час затримань, забезпечення прав жінок-політв’язнів, а також доступу жінок до професійної діяльності у сфері ШІ.
«Жінки в медіа» долучилися до обговорення, представивши результати досліджень щодо впливу ШІ на права жінок-журналісток в Україні. Під час консультацій експертки наголосили на зростанні онлайн-атак, підсилених ШІ, а також на інфраструктурних і системних проблемах, які ускладнюють належне реагування на такі інциденти. Зокрема, йшлося про:
- випадки атак на журналісток і членів їхніх сімей із використанням діпфейків, які поширювалися та ампліфікувалися алгоритмами платформ, зокрема кейси, пов’язані з діпфейками Ольги Бутко та Олени Мудрої;
- значний розрив в оплаті праці та представленості жінок у процесах ухвалення рішень під час формування політик у сфері ШІ в Україні, де доступ до таких процесів переважно мають чоловіки;
- труднощі комунікації з онлайн-платформами у випадках інцидентів, пов’язаних із використанням ШІ для поширення або підсилення гендерно зумовленого насильства;
- відсутність адекватної законодавчої та регуляторної рамки, яка б забезпечувала ефективні механізми реагування — зокрема можливість звернення до суду, регуляторних органів або отримання інших форм правового захисту.
Насамкінець учасниці консультацій наголосили на важливості врахування регіональних контекстів і нерівномірного рівня регулювання передових технологій у різних країнах. Саме ці особливості мають стати відправною точкою для формування міжнародних політик і глобальних стандартів у сфері ШІ — з належними механізмами підзвітності для розробників і впроваджувачів технологій та із застосуванням гендерно чутливого підходу на всіх етапах життєвого циклу систем штучного інтелекту.
Очікується, що результати регіональних консультацій будуть узагальнені Робочою групою та використані для формування рекомендацій щодо регулювання цифрового простору й ШІ з урахуванням прав жінок і дівчат, зокрема в країнах із різним рівнем демократичних і правових інституцій.