У Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відбулася презентація результатів публічних консультацій щодо законопроєкту «Про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих претензій або зловживань судовими процесами» (так звані SLAPP-позови або Strategic Lawsuit Against Public Participation).
Під час презентації експертки ГО «Платформа прав людини» та ГО «Лабораторія цифрової безпеки» представили результати консультацій та оновлені пропозиції до законопроєкту, які мають посилити правові механізми протидії так званим SLAPP-позовам — стратегічним судовим позовам проти громадської участі, що використовуються для тиску на журналістів, правозахисників, громадських активістів та інших учасників суспільного життя.
Виконавча директорка ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська повідомила, що пропонує запровадити окрему державну судову статистику щодо SLAPP-справ. Зокрема, передбачається збір даних про:
- загальну кількість таких судових проваджень та результати їх розгляду;
- види позовних вимог, з якими звертаються позивачі;
- типи позивачів і відповідачів (зокрема, чи є ними журналісти, громадські активісти, правозахисники, громадські організації, науковці тощо).
Окремо Віта Володовська наголосила, що до оновленого законопроєкту включили пропозицію ГО «Жінки в медіа» щодо збору гендерно дезагрегованої статистики.
«Коли ми говоримо про типи відповідачів, ми додали умову щодо зазначення гендерного розподілу у випадках, коли відповідачами є фізичні особи. Таким чином ми спробували імплементувати пропозицію громадської організації ГО «Жінки в медіа», щоб окремо бачити пропорційний розподіл позовів, які стосуються жінок. На жаль, сьогодні цей розподіл є не на користь жінок, і досить часто саме вони стають відповідачками та найбільше потерпають від таких позовів», — зазначила Віта Володовська.
Голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко наголосила, що організація також подала свої пропозиції до законопроєкту в межах публічних консультацій: «Ми вважаємо дуже важливо збирати гендерно дезагреговану статистику, щоби ефективніше допомагати журналісткам, базуючись на даних. Саме якісна статистика дозволить краще оцінювати масштаби використання SLAPP-позовів проти журналісток та розробляти більш ефективні механізми захисту».
За словами Лізи Кузьменко, серед найбільш важливих положень законопроєкту також є:
- широке визначення громадської участі, яке охоплює, зокрема, питання гендерної рівності, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності як такі, що становлять суспільний інтерес;
- широке коло осіб, які підпадають під захист законопроєкту, включно з журналістами, правозахисниками, дослідниками та громадськими організаціями, що є особливо важливим для захисту жінок і представників вразливих груп;
- можливість захисту не лише самих громадських учасників, а й їхніх близьких осіб у випадках, коли тиск виходить за межі професійної діяльності та зачіпає приватне життя.
Учасники заходу наголосили, що ухвалення ефективого законодавства щодо протидії SLAPP є важливим кроком для захисту свободи вираження поглядів, свободи медіа та громадської участі, а також для виконання євроінтеграційних зобов’язань України.
Під час заходу голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що після доопрацювання законопроєкту за результатами публічних консультацій його планують внести на розгляд Верховної Ради наприкінці серпня — на початку вересня 2026 року.
Захід організувала ГО «Платформа прав людини» в межах проєкту, що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду ЮНЕСКО із захисту медіа (Global Media Defence Fund, GMDF).