В перший день зими “Жінки в медіа” та Нацрада з питань телебачення та радіомовлення за підтримки Ради Європи презентували “Гендерний профіль українських медіа”. Це вже третє дослідження, яке допомагає проаналізувати стан медіасфери, знайти болючі точки і відмітити прогрес.
Вже стало доброю традицією наприкінці року ділитися аналітикою і з’ясовувати, що ж змінилося за рік. Аналітикиня ГО “Жінки в медіа” Зоя Красовська відмітила, що регулярне щорічне опитування дає змогу прослідкувати тенденції на ринку, відмітити ключові відмінності та те, що залишається сталим.
Так, під час опитування стало відомо, що цього року жінки вперше переважали в більшості напрямків медійної сфери. Але чи означає це, що вдалося досягнути гендерної рівності? Звісно, ні. Адже треба дивитися не лише на кількісні показники, а й на якісні. Якщо в творчих напрямах, де велике навантаження і малі зарплати переважають жінки, то на керівних посадах майже 50 на 50. А це може означати, що чоловіки частіше йдуть на підвищення.
До того ж, жінкам частіше, ніж чоловікам доводиться поєднувати кілька посад. Вони й редакторки, й бухгалтерки й проєктні менеджерки. Чим старша вікова група, тим менш представлені в ній жінки. А от серед технічних професій переважають чоловіки.
«Жінки є більш проактивними в плані розвитку і досягнень. І це призводить до того, що жінки активніше вкладаються, долучаються до свого розвитку, більше працюють і більше беруть на себе відповідальності», — говорить Зоя Красовська.
Практики рівності
Представниця Нацради Тетяна Руденко говорить, що медіа у своїй діяльності мають сприяти збалансованому та не стереотипному зображенню жінок і чоловіків, усуненню перешкод на шляху досягнення гендерної рівності між чоловіками та жінками. Це має відображатися в контенті та практикувалися в колективах.
«Питання рівності, у тому числі гендерної, це іспит на демократичність суспільства», — зазначила Тетяна Руденко.
Голова ГО “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко наголошує, що варто говорити не тільки про рівність жінок і чоловіків, але і про рівність різних груп людей.
Передовими практиками поділилися представниці керівництва національних медіа.
Так, головна редакторка “Громадського радіо” Вікторія Єрмолаєва розповіла, що у них вже рік працює незрячий редактор новин — Володимир Пиріг. Він сам пише тексти, підбирає фото і публікує на сайті. По швидкості та якості його робота не поступається іншим колегам.
«“Громадське радіо” постійно впроваджує ініціативи націлені на досягнення гендерної рівності, на боротьбу з дискримінацією і на інклюзію. І всі ці моменти прописані в декількох політиках, редакційному статуті, етичному кодексі. Зараз редакція працює над окремим документом під робочою назвою “Політики рівності та інклюзії”», — розповіла Вікторія.
Директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей “Суспільного” Анастасія Гудима поділилась, як працює Концепція різноманіття та інклюзії. Документ є на сайті “Суспільного”, інші редакції можуть скористатися прикладом і інтегрувати в роботу своїх редакцій.
Анастасія зазначила, що вони ведуть моніторинг представленості жінок і чоловіків у контенті і прагнуть досягти показника 50 на 50. Зараз чоловіки кількісно переважають, адже частіше коментують теми війни та економіки.
«Журналістам і журналісткам легше включити в прямі ефіри чоловіків, ніж жінок, тому що жінок треба до цих прямих ефірів більше готувати. Чоловік буквально включається прямо з ліжка і може 10 хвилин говорити на будь-яку тему», – каже Анастасія.
Але цю практику можна змінювати і залучати більше експерток до прямих включень і боротися з упередженнями, які існують.
Лідер напрямку різноманіття та інклюзивності і керівник з розвитку міжнародних партнерств Starlight Media Тимур Левчук наголосив, що для ефективної роботи потрібна підтримка топменеджменту, адже без цього низові ініціативи будуть стикатися з бюрократичними перешкодами.
Аналітикиня Зоя Красовська каже, що під час дослідження на запитання, чи медіа надають підтримку колегам постраждалим від війни, ветеранам та ветеранкам, внутрішньо переміщеним людям, відповідь здебільшого була заперечна. В більшості випадків такої підтримки немає через відсутність звернень та брак можливостей.
У більшості редакцій відпустка по догляду за дитиною передбачена для жінок і не передбачена для чоловіків.
«Якби редакції давали рівні можливості для жінок і чоловіків по догляду за членами родини, то це б давало більше можливостей», – каже Красовська.
Тимур Левчук говорить, що надзвичайно важливо погоджувати вид підтримки з цільовою аудиторією і запитувати, що саме їм необхідно.
«Тут ще раз нагадаю принцип: нічого для нас без нас. Адже навіть час проведення заходу може вплинути на те, наскільки люди готові будуть включатися», — зазначив Тимур.
Онлайн-насильство
Цього року анкета дослідження була доповнена розділом про протидію гендерному онлайн насильству. І 90% опитаних редакцій відповіли, що не стикалися з онлайн-насильством. Хоча інше дослідження, яке проводили “Жінки в медіа” говорить протилежне.
Дослідниці припускають, що в середині редакцій не вистачає довіри, а також інструментів, які б допомагали ідентифікувати форму насильства.
«Те, що редакція заявляє що їй щось невідомо, не означає, що цього не існує», — наголосила голова ГО “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко.
Керівниця проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — Фаза ІІ», Олена Демченко говорить, що практики, які перешкоджають роботі журналістів, за останні десятиліття вдосконалилися. Випадки онлайн-насильства проти журналістів, особливо журналісток, дестабілізують професійну діяльність, та негативно впливають на їхнє життя в цілому.
«Стандарт Ради Європи передбачає, що держави-члени Ради Європи повинні вживати заходів не лише проти фізичного насильства, а й проти погроз, залякування інших форм тиску зокрема і онлайн», — говорить Демченко.
Підсумовуючи, Ліза Кузьменко зазначила, що навіть маленькі кроки важливі. Навіть впровадження фемінітивів на рівні редакції — це вже прогрес. Варто не зупинятися і рухатися в бік гендерної рівності, хай би скільки часу це не зайняло. А наступний гендерний профіль покаже, що вдалося змінити за рік.
«Для нас — це пріоритетний проєкт і ми точно будемо його продовжувати. І сподіваюсь, що наступного року ми теж зустрінемось і поділимось новими результатами», — підсумувала Ліза Кузьменко.
Гендерний профіль можна завантажити за посиланням.
Ця робота стала можливою за фінансової підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — ІІ Фаза» (SFEM-UA), який реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 роки
Репортаж: Олена Кущенко, Жінки в медіа