7 березня 2024 року, напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок, ГО “Жінки в медіа” у співпраці з Урядовою уповноваженою з гендерної політики, Міністерством культури та інформаційної політики України та партнерами провели обговорення в “Укрінформ” про гендерну рівність в українських медіа під час війни.
Під час круглого столу презентували результати Дослідження присутності сексизму в онлайн-медіа та національному телемарафоні «Єдині новини», характеристика висвітлення в медіа теми гендерно зумовленого насильства та теми сексуального насильства, пов’язаного з війною (СНПК).
Моніторинг проводився на виконання концепції комунікації у сфері гендерної рівності, замовником та ініціатором цього дослідження виступило Міністерство культури і інформаційної політики України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) через Transformation Communications Activity (TCA).
Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції під час презентації дослідження згадав, що рівно десять років тому, 7 березня 2014 року, низкою громадських організацій було анонсовано Коаліцію Реанімаційний пакет реформ. Та додав, що коли організації працюють спільно, їм найкраще вдається досягати результатів, лобіюючи, адвокатуючи певні теми, знаходячи певні рішення і святкуючи спільний успіх.
“Дослідження, яке було проведене, окреслює важливий пласт питань стосовно стереотипів, експертів, представлення тем гендерно-зумовленого насильства — ця тема дуже актуальна під час бойових дій, – зазначив Тарас Шевченко. – Гендерний мейнстрімінг, який просувається зараз і як частина євроінтеграції, і в рамках плану Ukraine Facility, ще одна тема, яка має заходити у звичну практику, в першу чергу, для міністерств і державних органів, щоб ця тема була невід’ємною частиною будь-якої сфери й будь-якої тематики”, – відмітив Тарас Шевченко.
Урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко, серед іншого, називає презентований звіт актуальним та інноваційним.
“Хотілося б відійти від спрощення сприйняття реальності. Бо наявність стереотипів якраз і створює спрощену реальність, яка ділиться на біле і чорне, або рожеве і блакитне. Та насправді ж наше життя набагато складніше. Такі дослідження допомагають нам відходити від спрощеного сприйняття, бо воно не дає можливості реально реалізовувати політику забезпечення рівних прав жінок і чоловіків в будь-якій сфері”, — зазначила Урядова уповноважена під час презентації моніторингу.
В рамках дослідження було проаналізовано контент 30-ти українських онлайн-медіа, серед яких: Українська правда, Радіо Свобода, LB.ua, РБК-Україна, Укрінформ, Інтерфакс-Україна, УНН, dsnews.ua, Gazeta.ua, Politeka, Znaj.ua, Гордон, Детектор медіа, та інші. Так, тільки 1% проаналізованих медіа порушує проблематику гендерної рівності, 99% на такій темі не фокусуються, а 98,8% медіа у вибірці не мають дискримінаційних ознак у контенті, який продукують.
Презентоване дослідження — це хороший фактаж як для українських журналістів, журналісток, так і для представників західних медіа щодо того, наскільки Україна просунулася в питанні гендерного балансу і його наявності в інформаційному полі, підкреслив Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова.
“Дуже багато речей відгукуються, резонують шалено. Коли нас, як представників Верховної Ради, періодично опитують, скільки законопроєктів пройшли гендерний аналіз, і, на жаль, дуже сумно говорити, що це мінімум. Пов’язане це не з відсутністю експертів як таких, а з тим, що це питання хочуть відсунути на другий план і продовжити діяти методами стереотипізації, що під час війни це не те питання, яке має бути на порядку денному”, – сказав Ярослав Юрчишин.
З’ясувалося, що в українських онлайн-медіа досі можна зустріти вияви лукізму, еротизації та дискримінації жінок. Жінки фігурують як спонтанні героїні історій (41,67%) або свідки подій (63,64%), особливо в прифронтових репортажах. Чоловіки в більшості виступають спікерами-високопосадовцями та експертами з різних тем, тоді жінки зовсім не коментували тему «Наука і технології» (100% спікерів – чоловіки), в темі “Спорт” та “Війна” лише 9% спікерок і 7% відповідно – жінки. Найбільше зневажливих матеріалів містять таблоїди, які не дотримуються професійних стандартів.
Найпомітніше домінування чоловіків у категорії високопосадовців (понад 90%), через те, що саме вони в Україні здебільшого обіймають керівні посади – як-то Президент, прем’єр-міністр, очільники міністерств. Це підкреслює недостатню представленість жінок на керівник посадах в Уряді та інших державних установах.
Проблема СНПК здебільшого є лише інструментом привертання уваги країн-союзників до потреби притягнення до відповідальності російських воєнних за скоєні злочинів. Ключові спікери, які комунікували тему насильства під час війни, – це здебільшого представники влади (зокрема, Офісу генпрокурора). Вони озвучують факти вчинення злочинів, їх розслідування та притягнення винних до відповідальності. Помітні й особисті свідчення потерпілих, заклики до міжнародних інституцій не ігнорувати злочини проти цивільних.
Тимур Левчук, радник з питань гендерної рівності та соціальної інклюзії USAID TCA, найбільшим інсайтом для себе у дослідженні називає дуже низьку представленість жінок у науці: “Я вважаю, що, безперечно, у нас є велика кількість жінок, які працюють в науці, і яким треба дати слово, щоб вони стали більш видимими”.
Яна Гончаренко, Директорка з комунікацій та сталого розвитку Starlight Media, наголосила, що дослідження — дуже цінне з погляду даних. Вже протягом кількох років у компанії існує корпоративна система гендерного аудиту експертів та експерток в студіях. За підсумків 2023 року Starlight Media має найбільшу представленість експерток у студіях.
“Сьогодні прозвучала фраза про те, що медіа — це дзеркало. Направду такі дзеркала бувають жорстокими для дівчат і жінок. Тому що дівчата і жінки дивляться в це дзеркало, вони бачать наслідки суспільних вимог щодо того, як ти маєш виглядати, професії, яку обираєш, твоєї поведінки, ролі у сім’ї й суспільстві. Весь цей діалог сьогодні — про те, як медіа має бути не тільки дзеркалом, а і драйвером для натхнення, творцем рольових моделей жінок, які є представлені у всіх секторах і сферах”, – сказала Яна Гончаренко.
Лідерську позицію з багатьох питань, пов’язаних з правами жінок та гендерною рівністю, займає також і Суспільне. У 2022 році компанія прийняла політики гендерної рівності та недискримінації для свого колективу.
“Ситуація і реальність, у якій ми живемо, стрімко змінюється щороку. Я, як журналістка, яка давно «плаває» в цій темі, згадую, що було в 2012-му, або в 2014-му. Перші події, які я організовувала як небайдужа до теми медіа і жінок в медіа журналістка, часто наштовхувалися на реакцію в стилі «Ми нормальні, в нас немає ніякого гендеру, і тому ми не можемо долучитися до цієї розмови, – згадала Ірина Славінська, виконавча продюсерка Радіо Культура, голова Редакційної ради Суспільного, — Сьогодні ми говоримо про те, що нормальне медіа і нормальна редакція — це ті, хто не лише працюють за стандартами, а також мають окремий коммітмент і увагу до правозахисної тематики, зокрема гендерної проблематики”.
Окрему увагу було приділено контенту, який виробляє телемарафон “Єдині новини”, зазначив Артем Захарченко, к.н.із соц. комунікацій, голова ГО CAT-UA, які проводили дослідження.
“Марафон в цій темі десь приблизно на рівні середнього рівня уваги до всієї проблематики. Рівень дотримання стандартів — нормальний, але є, звісно, певні проблеми. В жодному матеріалі з вибірки, яку ми зафіксували, немає ознак дискримінації. Досить цікаве висвітлення теми гендерної рівності: найбільше увагу цій темі приділяли сюжети, які створювалися 1+1”, – сказав Артем Захарченко.
Роман Кіфлюк, національний радник по Україні International Media Support (IMS), у своїй промові згадав вислів про те, що телебачення раніше часто називали “ящиком”. Та додав: саме від нас залежить те, що буде всередині цієї скриньки: сміття або коштовні діаманти.
“Медіа мають бути такими, яким суспільство має бути завтра. Ми всі хочемо бути в суспільстві з демократичними, незалежними медіа. Так от гендерний баланс — невід’ємна частина цього”, – відзначив Роман Кіфлюк.
Крім того, під час заходу було презентовано Коаліцію “Гендерна рівність в українських медіа”, яку ініціювали ГО “Жінки в медіа” за підтримки International Media Support (IMS) та New Democracy Fund. Мета цього об’єднання — сприяння діалогу та координації для просування гендерної рівності та інклюзивності в українських медіа, зокрема під час відновлення та відбудови України, а також посилення гендерного мейнстримінгу як принципу належного врядування.
“Ми зараз тут з вами — представники незалежних медіа, громадських організацій, державної сфери. Ідея була така, що варто працювати не окремо медіа, окремо громадські організації, окремо держава, а подивитися, що ми можемо зробити разом. Не завжди треба підходити до цього формально, а скоріше показувати це діями. І сьогоднішній захід — один із таких прикладів”, — розповіла голова ГО “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко.
Анастасія Руденко, шефредакторка онлайн-видання Рубрика, співзасновниця медіамережі “Вікно Відновлення” підкреслила, що не лише у загальнонаціональних, а і у регіональних медіа також є багато сильних гравців, які не хочуть поширювати матеріали дискримінаційного характеру на навпаки завдають дискурс у своєму регіоні, й є носіями стандартів, певними трендсеттерами.
“Я вдячна за те, що сьогодні ми обговорюємо не лише проблему, а також і можливі шляхи рішення, механіки, рамки, які будуть задані, і систему, в якій можна працювати”, – наголосила Анастасія Руденко, додавши, що об’єднання у команди і мережі — дуже важливе сьогодні.
До Коаліції, окрім “Жінок в медіа” також увійшли: Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”, Центр прав людини. ZMINA, Інститут розвитку регіональної преси (Повага. Кампанія проти сексизму в медіа і політиці), Центр демократичних реформ і медіа, Громадське радіо, Рубрика, Східний Варіант, Детектор медіа, Медіагрупа Накипіло, Дівоче медіа, Укрінформ, Суспільне мовлення та ГО “Українська правда”.
Коаліція відкрита до приєднання незалежних медіа та медійних організацій. Можна подати запит зацікавлення через гугл-форму.
Запис дискусії в ІА “Укрінформ”
Фото: Валентина Поліщук, Жінки в медіа