1 липня у Міністерстві закордонних справ України відбулося засідання Ради з питань прав людини, гендерної рівності та різноманіття на тему «Свобода вираження поглядів і безпека журналістів, боротьба з дезінформацією: міжнародна співпраця та національні механізми захисту».
Участь у заході взяли представники органів державної влади України, Верховної Ради України, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, медіа та громадянського суспільства.
Відкриваючи засідання, заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца наголосила, що захист свободи слова, безпека журналістів і протидія дезінформації є складовими захисту демократичних цінностей та міжнародної підтримки України. Вона звернула увагу на злочини Росії проти українських журналістів і наголосила на необхідності посилення міжнародної співпраці для документування цих злочинів та притягнення винних до відповідальності.
«Ми маємо протидіяти дезінформації, не обмежуючи свободу вираження поглядів», — зазначила Мар’яна Беца.
Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк наголосила, що війна Росії спрямована не лише проти України, а й проти незалежної журналістики та права суспільства на правдиву інформацію.
«За кожною цифрою стоять людські долі та людські життя», — зазначила вона, говорячи про українських журналістів, які загинули або залишаються в російському полоні.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв звернув увагу на виклики імплементації Digital Services Act та European Media Freedom Act, а також необхідність власних українських механізмів протидії російській інформаційній війні.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин наголосив, що саме журналісти документують злочини Росії та є ключовими свідками війни: «Саме журналісти виносять правду і можуть дуже чітко описати всі ті військові злочини, які здійснює Росія», — сказав він.
Заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович наголосила, що одним із головних викликів для українських медіа залишається фінансова стійкість.
«Від медіа є чіткий запит на довгострокове фінансування», — зазначила вона.
«Окремої уваги потребують жінки-журналістки, які стикаються з додатковими ризиками та викликами, зокрема гендерно зумовленими атаками», — додала Наталія Мовшович.
За її словами, важливими напрямами державної підтримки також залишаються забезпечення журналістів засобами індивідуального захисту, сучасним технічним обладнанням, психологічною підтримкою та розвиток спеціальних програм для жінок-журналісток.
Координатор системи ООН в Україні Матіас Шмале, заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Хелене Хауг та Спеціальний представник Головування ОБСЄ, Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш підтвердили подальшу підтримку України у зміцненні механізмів захисту журналістів, розвитку свободи медіа та вдосконаленні законодавства відповідно до європейських стандартів.
Гендерно зумовлені онлайн-атаки: новий вимір загроз
Окрему увагу під час засідання приділили гендерно зумовленим онлайн-атакам проти журналісток.
Голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко наголосила, що такі атаки є не лише формою онлайн-насильства, а й інструментом російських інформаційних операцій, спрямованих на залякування журналісток, їхнє витіснення з професії та підрив довіри до незалежних медіа.
Ліза Кузьменко представила результати досліджень ГО «Жінки в медіа» та ЮНЕСКО щодо технологічно опосередкованого гендерно зумовленого насильства (TFGBV) проти журналісток. Вона навела приклади використання штучного інтелекту для створення сексуалізованих діпфейків, кампаній дискредитації та інших форм цифрового насильства, які дедалі частіше стають частиною інформаційних операцій Росії.
Під час виступу Ліза Кузьменко також закликала врахувати відповідні стандарти Ради Європи, зокрема Рекомендації CM/Rec(2026)2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо відповідальності за насильство проти жінок і дівчат, вчинене з використанням технологій, під час подальшого вдосконалення українського законодавства.
«Технологічно опосередковане гендерно зумовлене насильство має розглядатися як окрема категорія злочинів проти журналістів під час міжнародного документування воєнних злочинів», — відзначила Ліза Кузьменко.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у своєму виступі також звернув увагу на нові виклики для журналістської спільноти, зокрема гендерно зумовлені онлайн-атаки: «Ми зараз маємо величезну кількість, зокрема, гендерно спрямованого булінгу в соціальних мережах», — зазначив він.
Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що безпека журналістів залишається одним із ключових пріоритетів організації. Вона розповіла про роботу організації із захисту журналістів, документування злочинів проти медіа, розвитку свободи вираження поглядів та підтримки досліджень, присвячених гендерно зумовленому онлайн-насильству щодо журналісток і впливу новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту, на безпеку медійників.
«Протягом повномасштабного вторгнення журналісти й медіа продовжували інформувати громадян, попри величезні труднощі. Вони також стали ключовими у документуванні воєнних злочинів та забезпеченні підзвітності», — відзначила К’яра Децці Бардескі.
Українські журналісти в російському полоні: виклики та міжнародна адвокація
Співкоординатор Благодійного фонду «Принцип надії» Максим Буткевич поділився власним досвідом перебування у російському полоні та наголосив на важливості незалежної журналістики як одного з фундаментальних демократичних інститутів:
«Для російської системи журналістика і пропаганда — це одне й те саме», — сказав Максим Буткевич.
Радниця голови правління Суспільного Мовлення Ангеліна Карякіна закликала міжнародну спільноту не припиняти боротьбу за звільнення українських цивільних журналістів із російського полону та наголосила на необхідності справедливості для журналістки Вікторії Рощиної.
Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик представила інформацію про українських журналістів, яких Росія незаконно утримує в місцях несвободи, та закликала міжнародних партнерів системно порушувати питання їхнього звільнення.
Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник наголосила на необхідності посилення міжнародної адвокації для звільнення українських цивільних журналістів, а заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Балабан підкреслив, що російські інформаційні операції є невід’ємною складовою військової агресії та безпосередньо впливають на дотримання прав людини й міжнародного гуманітарного права.
Керівниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль також представила інформацію про переслідування журналістів на тимчасово окупованих територіях.
Підбиваючи підсумки засідання, заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца наголосила, що захист свободи вираження поглядів, безпека журналістів і протидія дезінформації потребують постійної взаємодії держави, міжнародних партнерів, медіа та громадянського суспільства. Вона подякувала учасникам за змістовну дискусію та підкреслила, що напрацьовані під час засідання пропозиції стануть основою для подальшої роботи Ради з питань прав людини, гендерної рівності та різноманіття при МЗС України.