Круглий стіл «Від експериментів до стандартів: етичне використання ШІ в українських редакціях» відбувся в «Укрінформ» 11 вересня 2026 року. Захід, організований ГО «Жінки в медіа» та міжнародною організацією «Репортери без кордонів», зібрав представників та представниць загальнонаціональних, регіональних і локальних українських медіа, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства цифрової трансформації України, Лабораторії цифрової безпеки, та інших фахівців і фахівчинь галузі.
Учасниці та учасники події обговорили способи екологічного використання технологій штучного інтелекту в редакціях, етичні аспекти ШІ-генерованого контенту в медіа та реагування на поширення такого контенту в соціальних медіа.
ШІ як потенційна загроза для журналісток
У своєму вступному слові модераторка заходу, голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко розповіла про прямі загрози, які може становити штучний інтелект для представниць сфери медіа. Зокрема технології ШІ сьогодні активно використовуються для створення фейкових, дискредитаційних матеріалів стосовно українських журналісток:
«Ми фіксуємо надзвичайно багато діпфейк-відео, які генеровані штучним інтелектом. Вони поширюються переважно на великих онлайн-платформах, як TikTok. Для їхнього створення використовуються образи реальних журналісток, переважно, які працюють на великих телеканалах. Очевидно, що такі відео мають охолоджувальний ефект на журналісток, дискредитуючи їхню роботу».
Вона додала, що «Жінки в медіа» вже передали перелік посилань зі штучно згенерованими відео до Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України. Центр має прямий контакт з TikTok, що дозволило у результаті заблокувати ці відео.
Крім того, Ліза Кузьменко також навела як приклад історію закарпатської журналістки Олени Мудрої, проти якої створили діпфейк із використанням образу її сина. Це змусило журналістку витрачати багато часу на взаємодію з поліцією, юристами та вивчати матеріали справи, та завадило завершити два розслідування.
На те, як штучний інтелект може потенційно нашкодити журналістам, звернула увагу також і регіональна менеджерка «Репортери без кордонів» Полін Мофре. Вона підкреслила: «Зараз ми говоримо про те, як журналісти використовують штучний інтелект, але треба говорити і про те, як штучний інтелект може бути використано проти журналістів».
У своєму виступі Полін Мофре наголосила, що важливо не забороняти ШІ повністю, а навчити журналістів використовувати його правильно, спираючись, перш за все, на професійні стандарти.
Спільно з «Жінки в медіа» «Репортери без кордонів» розробили шаблон політики використання штучного інтелекту в редакціях і практичну інструкцію щодо її впровадження. Власні політики використання ШІ за підсумками цього проєкту вже затвердили: «Рубрика», «Український тиждень», Starlight Media, «Frontliner», «Ґвара Медіа» та Радіо «Накипіло» з Харкова, а також газета «Вість» з Чернігівської області.
Полін Мофре також звернула увагу на проблему гендерних стереотипів у ШІ та озвучила результати глобального моніторингу. Зі ста досліджених діпфейків у різних країнах понад 70% відео використовували голоси чи образи журналістів і журналісток без їхнього дозволу, зазначила вона.
Про проблему гендерно зумовленого насильства у цифровому просторі, яке посилилося з появою ШІ, також розповіла і радниця голови правління Суспільного мовлення Ангеліна Карякіна. Вона розповіла про свій досвід спілкування з лауреаткою Нобелівської премії Марією Ресса, яка є співзасновницею та головною редакторкою філіппінського мовника Rappler. Ця організація унікальна тим, що створила власну безпечну цифрову платформу та контрольовану велику мовну модель для роботи.
Ангеліна Карякіна наголосила, що генеративний ШІ не має використовуватися для ілюстрування новин та інформаційного мовлення за допомогою штучно створених зображень:
«Головним має бути принцип, де людина є на початку цього процесу, людина є в кінці, тобто якими би технологіями ми б не користувалися, маємо контролювати їх живим інтелектом, людськими ресурсами. І тут важливо пам’ятати, що штучний інтелект керується тими самими принципами і журналістськими стандартами, якими керуються також і редакції. У нас існують правила, і наші принципи роботи з штучним інтелектом не мають суперечити їм».
Оновлення законодавства і державні реформи
Менеджер напряму штучного інтелекту (AI Unit Manager) Міністерства цифрової трансформації України Олег Дубно присвятив свій виступ питанню розробки законопроєкту для врегулювання ШІ в Україні, який орієнтується на європейське законодавство — European regulation on artificial intelligence (AI). Він розповів, що документ уже розробляється робочою групою при комітеті Верховної Ради, яка налічує понад 150 членів і членкинь.
Олег Дубно також звернув увагу на вимоги ЄС щодо маркування контенту, створеного ШІ, та закликав українські медіа впроваджувати відповідні підходи уже зараз, не чекаючи на ухвалення відповідного закону в Україні.
«Прийняття законодавства в сфері штучного інтелекту, яке буде синхронізоване із законодавством ЄС, є одним з бенчмарків, який Єврокомісія офіційно комунікує з нами», — сказав Олег Дубно. Він також нагадав, що ще у 2023 році Міністерство запустило дорожню карту регулювання ШІ та розробило перші секторальні рекомендації для медіа.
Тетяна Авдєєва, старша юристка в Лабораторії цифрової безпеки розповіла, що зараз в Міністерстві цифрової трансформації із залученням робочої групи при Комітеті ВР з питань цифрової трансформації України розробляється законопроєкт, покликаний врегулювати питання використання штучної інтелекту в Україні. Майбутній закон першочергово рівнятиметься на європейське законодавство — вже згаданий EU AI Act.
Разом з тим, за словами Тетяни Авадєєвої, сьогодні в Україні питання, дотичні до поширення згенерованого ШІ контенту вже регулюються окремими нормами різних законів. Вона навела наступні приклади:
«Ст. 33 закону “Про авторське право” говорить, яким саме чином потрібно використовувати не оригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерними системами. Тобто, по суті, у нас уже є базове регулювання в сфері захисту прав інтелектуальної власності. Є певні принципові обмеження на кшталт заборони мови ворожнечі, захисту прав дітей. Наприклад, якщо текст, знегерований ШІ, не вичитаний, він може містити слюри, упередження, те, що вже заборонене національним законодавством. Зображення можуть бути такими, що поширюються на аудиторію 16+ або 18+. Тобто, ймовірно, це може підпадати також під порушення ст. 42 ЗУ “Про медіа”».
Про роботу над етико-правовими аспектами застосування ШІ розповіла Олена Андрієнко, керівниця Етико-правового напрямку проєкту з розвитку української великої мовної моделі (LLM) «Сяйво». Вона поділилася труднощами навчання моделі, зокрема в тому, що стосується пошуків балансу у використанні чутливої лексики, тем про мобілізацію, евакуацію та ВПО:
«Мовна модель повинна бути збалансованою, але, разом з тим, не допускати мови ворожнечі, проявів ненависті тощо. Вона має працювати так, аби це було не лише юридично правильно, відповідало загальнолюдським принципам, а також відповідало тій ситуації, яку ми маємо тут і тепер».
Використання національної моделі, наголосила експертка, є питанням державної безпеки, саме тому важливо, аби були враховані всі можливі нюанси.
Досвід впровадження політик ШІ у редакціях
«Український тиждень» став одним із видань, які цьогоріч впровадили редакційну політику використання штучного інтелекту. За основу взяли шаблон, розроблений «Жінки в медіа» і «Репортери без кордонів», зазначила головна редакторка видання Маргарита Дикалюк. Вона розповіла, що у редакції ШІ використовують для виконання рутинних завдань, наприклад, розшифровки аудіо у текст, створення субтитрів абощо. Зображення, створені за допомогою штучного інтелекту для ілюстрування новин у таких рубриках, як, наприклад, «Наука», обов’язково маркуються, тоді як субтитри чи розшифровані тексти — ні.
«Штучний інтелект — це тільки інструмент, який допомагає там спростити певні задачі. Водночас він не може замінити журналіста і редактора», — переконана Маргарита Дикалюк.
Поділився досвідом впровадження політики використання ШІ в компанії також Іван Кучеренко, Директор Департаменту інтернет-проєктів StarLight News. За його словами, головний принцип, який використовує компанія у роботі з технологіями ШІ, звучить як «Human First, Human Last». Тобто процеси роботи над контентом мають починатися і завершуватися роботою реальної людини.
«Саме людина ставить задачу, і саме людина приймає цей результат, перевіряє його. І людина, врешті-решт, несе відповідальність за той контент, який створюється за допомогою штучного інтелекту», — підкреслив він.
Досвідом навчання команди роботі з моделлю Claude поділилася заступниця головного редактора Lb.ua Марина Сингаївська. Вона розповіла, що її колеги використовують ШІ для перевірки орфографії, стилістики, пошуку канцеляризмів, але також додала, що, на її думку, він погано генерує заголовки та галюцинує.
«Коли хтось каже, що він не використовує ШІ, це так само, як можна сказати в часи друкованих медіа, що ми не використовуємо інтернет», — сказала Марина Сингаївська, тим самим підкресливши поширеність використання різноманітних ШІ-інструментів сьогодні.
Наталія Некипіла, редакторка радіо «Накипіло» з Харкова, у свою чергу, наголосила на важливості залучення регіональних медіа до обговорення стандартів ШІ: «Добре, що до цієї історії залучаються також і регіональні медіа, тому що те, як ми розповідаємо про все, що відбувається у нас, потім підхоплюють національні медіа. І дуже важливо, щоб ми спілкувались однією мовою».
Медійниця розповіла, що на радіо ШІ використовують обмежено, наприклад, це може бути корпоративний Gemini для адаптації новин від канцеляризмів. Можуть художньо обробляти фото, як-от знімки загиблих військових для одного зі спецпроєктів. Проте принципово не генерують, наприклад, ілюстрації для зображення реальних подій.
Натомість Ольга Макуха, головна редакторка газети «Вість» з міста Чернігів, зазначила, що їй навіть не спало би на думку використовувати штучно згенеровані ілюстрації замість фото у новинних матеріалах про реальні події в країні.
«У нас — невелике локальне медіа, і ми досі випускаємо друковану газету. Це єдина щотижнева газета Чернігова, зорієнтована на місто та українські громади. І ми робимо “олдскульну журналістику”: приїхали на місце, зробили фото, зняли відео, поспілкувалися з людьми», — розповіла про свою роботу Ольга Макуха.
На завершення дискусії начальник відділу аналітичної роботи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Дмитро Швидченко поділився роздумами щодо етичного використання штучного інтелекту та протидії інформаційним загрозам.
«Коли ми говоримо про штучний інтелект і його етичні аспекти, то тут важливо почати з того, що ШІ — це загальне явище, яке використовується і в економіці, і в гуманітарних сферах, крім крім медіа, й у медицині, і таке інше. Тому важливо визначити межі, де штучний інтелект є прийнятним для роботи медіа, в тому числі редакції, й де — ні», — зазначив експерт.
Одним із викликів, до якого слід бути готовою Україні, він назвав загрози, пов’язані з ШІ, під час виборчого процесу. Як приклад навів Румунію, де під час виборів було зафіксовано 25 тис акаунтів у соцмережах TikTok і Facebook, які здійснювали маніпуляції безпосередньо з використанням deep fake, маніпуляційно згенерованих зображень, відео на користь того чи іншого кандидата.
«Зараз ми зосередилися на розробці спільного протоколу дії під майбутні вибори. Коли, наприклад, на базі Національної ради, ЦВК або іншого державного органу буде створена координаційна комісія, яка буде займатися питаннями інформаційного забезпечення виборів, здійснювати безпосередній зв’язок з платформами. Google на це дав попереднє погодження. Якщо Google піде на таку співпрацю, це буде перший приклад такої взаємодії», — резюмував Дмитро Швидченко.
Нагадаємо, на сайті «Жінки в медіа» ви можете знайти практичні документи для українських медіа — Типову політику використання штучного інтелекту в редакціях та Шаблон інструкції використання ШІ в редакціях. Документи допоможуть медіа впроваджувати інструменти штучного інтелекту відповідально, безпечно та відповідно до журналістських стандартів.