3 лютого 2026 року на сайті volodymyrboyko.wordpress.com, автором якого є блогер Володимир Бойко, було опубліковано матеріал із заголовком «Підстилка Коломойського». Публікація проілюстрована фотографією головної редакторки онлайн-видання «Бабель» Катерини Коберник.
У тексті публікації прізвище Катерини Коберник, а також назва медіа, яке вона очолює, неодноразово згадуються в принизливому, зневажливому та образливому контексті, що має ознаки дискредитації честі, гідності та професійної репутації журналістки, а також підриву довіри до медіа як інституції.
Зокрема, автор використовує такі висловлювання (неповний перелік): «нікчемна мандавошка», «“видатна журналістка К. Коберник”» (у саркастичному значенні), «срань, опублікована К. Коберник», «медіа-шалава», «К. Коберник, яка ніколи в житті не мала відношення до справжньої журналістики», «інтернет-видання, навіть таке паплюжне, як “Бабель”», «гроші, які К. Коберник отримує за розміщення примітивної заказухи», «медіа-помийка», а також порівняння діяльності сайту «Бабель» з діяльністю «нічних пралень Аль Капоне», що містить натяк на відмивання коштів через роботу медіаресурсу. Усі ці формулювання мають чітко виражений принизливий та дискредитуючий характер.
Крім того, аналогічний допис автор опублікував і у своєму телеграм-каналі «Записки пасквілянта», аудиторія якого на момент публікації становила понад 17 000 підписників, що суттєво розширює масштаб поширення образливого контенту.
У коментарях до допису автора також розміщено коротке відео, згенероване за допомогою технологій штучного інтелекту (далі — ШІ).
На зазначене відео за допомогою ШІ було накладено аудіодоріжку зі словами: «На острові Епштейна я була зіркою!»
За основу для створення цього відео було використано зображення Катерини Коберник, зроблене під час панельної дискусії «Медіа майбутнього: роль соцмереж та месенджерів» на щорічній конференції «Медіадні Премії імені Георгія Ґонґадзе» у 2024 році. Право на це зображення належить Премії.
Це висловлювання створює хибну та дискредитуючу асоціацію з публічно відомим скандалом, пов’язаним з американським фінансистом Джеффрі Епштейном. Йдеться про справу, у межах якої в оприлюднених матеріалах згадувалося, що на своєму приватному острові він організовував секс-вечірки за участі публічних осіб, зокрема із залученням неповнолітніх дівчат.
Таким чином, використання згенерованого ШІ відео з реальним зображенням журналістки без її згоди, у поєднанні з аудіорядом сексуалізованого та криміналізованого змісту, має ознаки навмисної дискредитації, дифамації та технологічно фасилітованого гендерно зумовленого онлайн-насильства, спрямованого проти журналістки у зв’язку з її професійною діяльністю.
Це не перша онлайн-атака на адресу Катерини Коберник з боку Володимира Бойка, зафіксована на онлайн-карті ГО «Жінки в медіа». Попередній інцидент такого характеру було задокументовано 11 листопада 2025 року.
Таким чином, цей випадок є прикладом системної онлайн-атаки проти жінки-журналістки, у якій поєднуються дифамація, мізогінна лексика, гендерно зумовлені образи та використання технологічних інструментів для приниження. Фокус публікацій навмисно зміщується з професійної діяльності редакторки на її персональну дискредитацію через сексистські та сексуалізовані ярлики.
Повторюваність атак з боку того самого автора свідчить про тривале переслідування та системне онлайн-цькування, а не про поодинокий епізод критики чи висловлення оціночних суджень.
«Ми фіксуємо не поодинокий інцидент, а системну онлайн-атаку проти жінки-журналістки, де поєднуються дифамація, мізогінія та використання ШІ для приниження. Це не критика — це форма онлайн-цькування, яка напряму загрожує безпеці жінок у медіа. Водночас багато журналісток не фіксують подібні інциденти, намагаючись не посилювати увагу до атак і зосереджуючись на своїй професійній роботі, що лише підкреслює масштаб і недооціненість проблеми», — говорить Ліза Кузьменко, голова ГО “Жінки в медіа”, членкиня Комісії з журналістської етики.