«ШІ зосереджений у руках дуже небагатьох, але надзвичайно потужних корпорацій, і це викликає серйозне занепокоєння щодо свободи слова та доступу до інформації», – наголосили експерти під час Всесвітнього конгресу Міжнародного інституту преси (IPI), який відбувся 24 жовтня 2025 року у Відні.
Саме під час Конгресу було представлено Спільну декларацію ООН, ОБСЄ, Африканської комісії з прав людини і народів та Міжамериканської комісії з прав людини, присвячену питанням свободи вираження поглядів, свободи медіа та впливу штучного інтелекту (ШІ).
Учасники і учасниці обговорювали зростання впливу алгоритмів на формування суспільної думки, ризики непрозорості та маніпуляцій, а також необхідність міжнародного регулювання ШІ, яке ставило б у центр людину, а не технології.
Про алгоритми, прибуток і відповідальність медіа
Говорячи про інструменти штучного інтелекту, Барбара Буковських, старша директорка з питань права та політики організації ARTICLE 19, зазначила, що саме ці алгоритми сьогодні вирішують, що бачать мільйони людей, з чим вони взаємодіють і про що, можливо, думатимуть у майбутньому. І це відбувається як через злий умисел, так і через орієнтацію на показники.
«Я також знаю, що ці інструменти ставлять залучення вище точності, швидкість вище ретельності, а віральність вище перевірки фактів. І саме ті компанії, які стоять за цією технологією, дають нам обіцянки про те, як ці інструменти нібито розвиватимуть людство і допомагатимуть нашій роботі, але насправді вони повністю керуються прибутком і кліками, а не чимось іншим», – наголосила старша директорка ARTICLE 19.
На думку Барбари, медіа як галузь повинні, вимагаючи підзвітності від компаній і держав, що використовують ці інструменти, водночас оцінювати й самих себе – як вони взаємодіють із цією технологією та застосовують її у своїй роботі.
«ШІ у руках корпорацій – виклик для свободи слова»
Посол Ян Брату, Представник ОБСЄ з питань свободи медіа, зазначив, що робота над питаннями соціальних медіа-платформ і ШІ велась окремо, зокрема над тим, як ці технології впливають на свободу вираження – як через ризики, так і через нові можливості. За його словами, учасники процесу дійшли висновку, що технологічний розвиток і його наслідки для свободи слова викликають серйозне занепокоєння.
Він пояснив, що саме тому навесні цього року було вирішено присвятити тему Спільної декларації питанням штучного інтелекту. На його думку, це рішення було ухвалено вчасно, хоча, можливо, й із певним запізненням. Посол підкреслив, що вже кілька років спостерігається тісний взаємозв’язок між розвитком технологій і свободою вираження, але зараз цей процес набув небувалих темпів, а з появою генеративного ШІ – ще більше прискорився.
Посол висловив упевненість, що це лише початок ширшої розмови, яку доведеться продовжувати надалі, адже настав час відверто обговорювати наслідки нових технологій для свободи слова.
«Ми бачимо, що ШІ робить речі, яких пошукові системи ніколи не робили.
Ми маємо справу з феноменом, коли ШІ “галюцинує”, створює фейкові новини, неправдиву інформацію. Є багато аспектів, які мають нас турбувати. Але також ми бачимо, що ШІ зосереджений у руках дуже небагатьох, але надзвичайно потужних корпорацій, і це викликає серйозне занепокоєння щодо свободи слова та доступу до інформації», – наголосив Ян Брату.
Посол зазначив, що під час аналізу та обробки великих обсягів інформації штучний інтелект може мати позитивний ефект. За його словами, багато редакцій уже використовують ШІ для рутинних завдань, а деякі – для більш аналітичних процесів, і це може бути корисним. Він підкреслив, що не йдеться про повну відмову від технології, адже певні її застосування приносять користь, однак важливо усвідомлювати і її зворотний бік, щоб використовувати ШІ максимально відповідально.
Водночас він наголосив, що ШІ не кращий за ту інформацію, якою його «живлять». Особливе занепокоєння, за його словами, викликає те, що інформація, створена традиційними медіа за значних ресурсів, часто використовується алгоритмами штучного інтелекту для «підживлення» систем – без згоди авторів і без будь-якої компенсації.
Посол також звернув увагу, що ШІ не створює нової інформації, а лише працює з уже наявними даними, і це, на його думку, є однією з ключових проблем, яку потрібно враховувати.
«Ювал Ной Харарі казав, що не розуміє, чому люди довіряють ШІ, якщо вони не довіряють людям – і це слушне зауваження. Адже ШІ створений людьми. Алгоритми, які ним керують, також створені людьми й налаштовані певним чином, щоб приносити користь компаніям, які ними володіють. Тож це – бізнес. Це спосіб заробляння грошей, а не соціальний чи альтруїстичний проєкт. Ми маємо це усвідомлювати», – відмітив Ян Брату.
Посол підкреслив, що однією з головних проблем є брак прозорості у роботі систем штучного інтелекту. За його словами, досі невідомо, на якій основі створено ці технології та їхні алгоритми. Вони «пакують і перепаковують» інформацію, не зазначаючи джерел і не надаючи посилань, за якими можна перевірити її достовірність. Це, на думку посла, ставить під сумнів цілісність і надійність інформації.
Він зауважив, що ШІ подає дані як «істину» з великої літери, хоча користувачі не знають, що стоїть за цією видимою впевненістю, – і саме це є однією з ключових загроз, особливо у випадку генеративного ШІ.
Посол також зазначив, що алгоритми маніпулюють інформацією, формуючи певні результати. На підтвердження цього він навів приклад: якщо поставити різним моделям ШІ однакові політичні запитання, вони дадуть різні відповіді – тому що їхні алгоритми створювалися людьми з власними політичними переконаннями.
«Нам потрібне регулювання. Ми повинні вести цю розмову між урядами, державними структурами та приватними компаніями, щоб створювати інклюзивні, а не роз’єднуючі інструменти ШІ, які дозволяють включати думки з усього світу у свої системи. Також важливо, щоб ШІ міг працювати із менш поширеними мовами, а не лише тими, якими говорять сотні мільйонів людей», – підсумував посол Ян Брату, Представник ОБСЄ з питань свободи медіа.
«ШІ як і влада – повинна бути підзвітною»
Педро Бака, Спеціальний доповідач зі свободи вираження (Колумбія, IACHR), зазначив, що використання штучного інтелекту може принести певну користь представникам недостатньо представлених груп, адже ці технології здатні зробити їхні голоси більш почутими. Він висловив думку, що такий розвиток подій є можливим, хоча й потребує спостереження за тим, як це відбуватиметься на практиці.
Водночас він підкреслив, що в основі Спільної декларації лежить право на розпізнавання, і саме в межах цього права суспільство має усвідомлювати ризики надмірного втручання штучного інтелекту, коли він починає впливати на саму суть публічної дискусії.
«Будь-яке втручання у вашу свободу вірити і розрізняти, що відбувається довкола, має нас турбувати. Якщо запитати, чи може генеративний ШІ втручатися у цю свободу, я думаю, відповідь – так. Імовірність цього дуже висока. Що станеться, наприклад, якщо фейки, створені ШІ, будуть спрямовані проти кандидатки-жінки і зруйнують баланс політичної участі? Це інструмент, який використовується, щоб підірвати можливість бути обраною або навіть формувати сприйняття її участі», – навів приклад Педро Бака.
Він звернув увагу на існування напруги між індивідуальним самовираженням і суспільними викликами, пояснивши, що сьогодні все – від того, що люди читають чи купують, до того, які відповіді отримують, – формується алгоритмами під конкретну особу, щоб утримати її увагу та залучення. На його думку, у цьому полягає великий ризик – втрата колективного мислення та спільного розуміння.
«Нам потрібна журналістика, яка розглядає розвиток ШІ як форму влади. Адже якщо журналістика має допомагати суспільству розуміти, як діє влада, то сьогодні ми маємо говорити про ШІ саме як про владу – владу, яка повинна бути підзвітною», – підкреслив Педро Бака.
Він наголосив, що від технологічних компаній, які розробляють системи штучного інтелекту, очікується відповідальне ставлення до підготовки своїх працівників – зокрема, навчання з урахуванням принципів плюралізму та різноманіття, адже саме такі підходи, за його словами, допомагають запобігти потенційним ризикам.
Цифровий розрив і право на участь
Урвіна Гіріша Топсі-Сону, Спеціальна доповідачка з питань свободи вираження і доступу до інформації в Африці, зазначила, що нині спостерігається величезний цифровий розрив, особливо на африканському континенті. Вона підкреслила, що в Африці майже не розробляють власних систем штучного інтелекту, а наявні технології працюють повільно й неточно з африканськими мовами, інтонаціями та відтінками шкіри, що, за її словами, лише поглиблює розрив між Північчю та Півднем.
«ШІ збирає дані з медіа по всьому світу, особливо з Африки, не віддаючи нічого взамін – без компенсації й без згоди», – говорить Гіріша.
Вона наголосила, що компанії, які розробляють штучний інтелект, повинні враховувати цифровий розрив і замислитися над тим, чи можуть вони, використовуючи дані, забезпечити певну форму компенсації або укласти угоди з медійними організаціями, щоб не просто збирати інформацію, створювати на її основі продукти й рухатися далі.
Топсі-Сону підкреслила необхідність узгодженої взаємодії між розробниками ШІ та медійними працівниками, зазначивши, що компанії мають впроваджувати у своїй діяльності підхід, заснований на правах людини.
Вона також нагадала, що держави несуть основний обов’язок створювати сприятливе середовище для свободи слова і доступу до інформації. За її словами, вони мають забезпечувати рівний доступ і можливості для всіх, зокрема через програми цифрової освіти, аби навіть меншини, жінки та інші групи могли користуватися перевагами, які відкриває штучний інтелект.
Протидія гендерно зумовленому насильству
Попри те, що ці аспекти не були у фокусі виступів, важливо відзначити: Декларація також містить рекомендації державам щодо впровадження гарантій проти упередженості, дискримінації та гендерно зумовленого насильства – як невід’ємної складової свободи вираження та безпеки в цифрову епоху. Зокрема, документ закликає:
- Здійснювати превентивні та проактивні заходи для усунення структурних і інституційних причин онлайн-насильства, спричиненого або посиленого ШІ, щодо жінок, представників меншин та інших груп.
- Прийняти та/або впроваджувати законодавство, яке забороняє, забезпечує розслідування та переслідування у судовому порядку випадків онлайн-насильства, згенерованого за допомогою ШІ, проти жінок, меншин та/або інших груп, що перебувають у зоні ризику.
- Призначити незалежні наглядові органи, що мають експертизу у сфері рівності та недискримінації, для моніторингу та реагування на нерівні або дискримінаційні наслідки використання ШІ щодо уразливих груп, а також для підтримки таких органів, незалежних дослідників і громадянського суспільства у цій сфері.
З повним текстом Спільної декларації можна ознайомитися на сайті ОБСЄ.
Матеріал підготовлено Лізою Кузьменко, головою ГО «Жінки в медіа», під час участі у конгресі за підтримки House of Europe. Текст створено на основі аудіозапису, розшифрованого за допомогою Otter.ai, тому можливі незначні неточності.