ГО «Жінки в медіа» за підтримки IFES Україна та у співпраці з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики України, опублікували результати дослідження «Гендерний баланс у прийнятті рішень в медіаорганізаціях України».
Це дослідження є однією з перших спроб в Україні оцінити гендерну репрезентацію на керівних позиціях у медіа та в рамках якого було опитано 173 представниці і представників 168 українських медіа. Опитування ґрунтується на показниках, які застосовує Європейський інститут із гендерної рівності (European Institute for Gender Equality (EIGE).
Результати дослідження можуть використовуватися із метою посилення політик гендерної рівності як для органів влади всіх рівнів, зокрема, підкріпити даними впровадження державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, так і на рівні окремих медійних організацій. Особливо актуальним це є у час проведення медіареформи в Україні та під час запровадження змін у медійному законодавстві.
Ключові висновки дослідження:
- Опитування щодо гендерного аналізу керівного складу редакцій, яке грунтується на 173 анкетах від представниць і представників 168 українських медіа, показало, що хоча жінки складають більшість в керівних органах редакцій, серед власників медіа переважають чоловіки.
- Так найбільш часта відповідь – всі відповідні керівні посади обіймають жінки – 41%. При цьому, кінцевим бенефіціаром медіа є чоловік – 38% опитаних редакцій. Великою часткою (майже 35%) також є відповіді, що кінцевими отримувачами вигоди у медіа не є, а ні чоловік, а ні жінка. Це стосується редакцій, що працюють у формі організацій, засновниками яких є колектив тощо.
- Серед редакцій, що взагалі не представлені жінками на посадах, що передбачають стратегічне планування, більшість – регіональні. Важливим для контексту є й розуміння, що штат більшості редакцій не передбачає великої кількості керівників. Таким чином, немає жінок на керівних посадах в 17 регіональних редакціях, а це практично кожне пʼяте регіональне медіа, представники і представниці яких взяли участь в опитуванні.
- У редакціях, де керівні посади представлені більше, ніж двома людьми, потенційно зростає ризик посилення гендерного дисбалансу. Зокрема, на прикладі розділу 2 “Дорадчі органи” можна спостерігати, що від кількісного збільшення представників і представниць, залежить статистичний розподіл репрезентації жінок. Інакше кажучи, чим більше відповідних посад в медіа, тим більше шансів, що жінки матимуть менше представництво.
- Розмір редакцій впливає не лише на гендерну репрезентацію, а й на навантаження на жінок-керівниць. Часто в маленьких колективах одна й та сама людина поєднує одразу кілька керівних посад, оскільки медіа мають брак кадрів та ресурсів. Деякі опитувані вказували, що саме низькі доходи у медіа стають причиною того, що редакції складаються в основному з жінок, які й обіймають керівні посади.
- Більше третини представниць і представників редакцій вказали, що в їхній організації немає формалізованої жодної політики рівності. На це вказують – 34% опитаних.
- Серед тих, хто має певні політики, найменш поширена відповідь – в редакції є політики стимулювання жіночого лідерства. На це вказали представники і представниці 3% опитаних медіа.
- Цікаво, що попри наявність політик, у більшості випадків редакції не мають посадової особи, консультанта або механізму щодо звернень у разі порушень політик рівності та недискримінації. Не мають – 68%, мають – 18%, ще 14% не знають про наявність чи відсутність такого механізму в редакції.
- Схожа ситуація і з тренінгами з питань толерантності, недискримінації, жіночого лідерства, які би проводилися для працівниць і працівників редакції принаймні раз на рік, оскільки 67% відповіли, що такої практики немає.
- За підсумками опитування ми отримали коментарі 9 представниць та представників редакції про те, що вони хотіли би напрацювати політики рівності або ж проводити відповідні тренінги для колективу своїх медіа. Це означає, що часто редакції не виступають проти гендерної рівності, а не мають часу, ресурсу та експертизи, щоби замислитися над проблемою, а також помилково недооцінюють її важливість.
- Втім у кількох випадках сталим залишається переконання, що формалізовані політики та тренінги не потрібні, оскільки проблем із гендерною рівністю в редакції не виникало або ж вони не озвучувалися. Це пояснюється тим, що Україна належить до так званих «гендерно сліпих країн». Гендерно сліпі країни — ті, медіа яких стверджують, що у них немає проблем з дискримінацією жінок, і які не розуміють перешкод, з якими стикаються жінки в цьому секторі.
- Важливим для контексту та розуміння зібраних даних є те, що українські редакції працюють в умовах повномасштабної військової агресії Росії в Україні. Про те, як це впливає на умови роботи жінок в медіа йшлося у відповідному дослідженні, проведеному ГО “Жінки в медіа” у 2022 році.
- Мобілізація чоловіків суттєво впливає на гендерний склад редакцій у воєнний час та на розподіл обовʼязків у колективі. Чоловіків у медіа бракує з низки причин. Серед них респондентки і респонденти виділяють як виклики мобілізації, так і небажання офіційного працевлаштування та низькі зарплати.
Це дослідження організоване Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) у співпраці з ГО «Жінки в медіа» за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди IFES, Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади.