Навколо гендерні дискусії тривають роками. Зокрема й щодо написання самого слова. Хтось пише “Гендер”, а хтось — “Ґендер”. А як же правильно?
Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко звернулася до Національної комісії зі стандартів державної мови із запитом, в якому попросила фахово роз’яснити, як правильно писати: через літеру “г”, чи “ґ”.
Комісія, посилаючись на §§ 5 та 6 розділу І Українського правопису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437, радить писати «гендер».
Це зумовлено тим, що слово «гендер» походить з латинської (genus) та грецької (γένος). В українській мові є ряд слів, які мають цей грецький корінь: генетика, генеалогія, генезис тощо. Звук [g], і близькі до нього звуки, що на письмі передаються буквою “g” українською мовою пишуться з буквою “г”.
Букву “ґ” вживають у давнозапозичених словах, як то: ґрунт, ґанок, ґатунок. Та у власних іменах: Ґете, Ґулівер.
«Правильне написання терміну «гендер» є не лише мовною нормою, а важливою складовою формування єдиної та послідовної термінології у сфері гендерної політики. Така уніфікація сприяє чіткості законодавчих формулювань, ефективності публічної комунікації та забезпеченню рівних прав і можливостей для всіх громадян», — зазначила Катерина Левченко.
Що на практиці?
Редакторка Вікторія Кобиляцька багато років працює з гендерною тематикою. І в своїй роботі завжди послуговувалася правилами українського правопису, згідно з якими у словах іншомовного походження — загальних назвах літера g передається літерою г. Про це завжди домовлялася з авторками та авторами. Але чи не щомісяця були випадки, коли хтось із героїнь матеріалів, експерток або читачів та читачок зауважували, що журналісти/ки неправильно написали слово “гендер” або похідні від нього. Вимагали виправити. Аргументували — часом навіть доволі агресивно й безапеляційно. Бувало таке, що сперечатися не було сил.
Чи не найголовнішим аргументом опонентів було те, що в законодавстві зафіксований якраз варіант “ґендер”.
«Дуже тішуся, що Катерина Левченко дбає про забезпечення уніфікованого підходу до використання терміну “гендер”. Сподіваюся, роз’яснення Національної комісії зі стандартів державної мови упрозорить цю ситуацію. Принаймні, коли будуть виникати якісь дискусії, я тепер матиму ще один документ, на який буду посилатися, пояснюючи, чому не варто використовувати ґ. Бо це аж ніяк не через те, що хтось не може чи лінується знайти на клавіатурі цю літеру. Адже є цілком конкретне правило, якого варто дотримуватися», — каже редакторка Вікторія Кобиляцька.