ГО «Жінки в медіа» за підтримки International Media Support (IMS) завершила незалежний гендерний аудит Суспільного мовлення. Дослідження тривало з травня до серпня 2025 року в межах проєкту «Об’єднані заради рівності в медіа: сприяння гендерній рівності через співпрацю громадських організацій, медіа та органів влади».
Аудит охопив внутрішні політики та документи компанії, організаційну структуру, систему оплати праці, процедури ухвалення рішень, механізми моніторингу, а також результати опитування 521 працівника і працівниці Суспільного.
Його провели незалежні експертки Ліза Кузьменко та Олена Суслова, щоб оцінити, наскільки Суспільне дотримується принципів рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, виявити бар’єри та запропонувати шляхи їх подолання. Аудит охопив внутрішні нормативні документи, що визначають політики, організаційну структуру, систему оплати праці, процедури прийняття рішень, механізми моніторингу, а також результати опитування персоналу.
«Проведення гендерного аудиту — це не формальність, а крок, що демонструє серйозність і системність наших намірів. Ми прагнемо створити середовище, де кожен і кожна може реалізувати свій потенціал без бар’єрів. Приємно бачити, що дедалі більше колег у компанії — і жінок, і чоловіків — розуміють цінність цих змін і долучаються до побудови справедливішої та сильнішої команди», — сказала Марія Фрей, членкиня правління Суспільного Мовлення, відповідальна за новини та регіональне мовлення.
Експертка аудиту, голова ГО «Жінки в медіа», Ліза Кузьменко зазначила, що проведення незалежного гендерного аудиту — це не лише оцінка поточного стану, а й дорожня карта для подальшого розвитку.
«Важливо, що компанія відкрита до зовнішньої експертизи й готова продовжувати інтегрувати європейські стандарти у свою роботу. Це створює підґрунтя для того, аби Суспільне стало не просто прикладом для інших, а й реальним лідером змін у медіасфері України», — наголосила вона.
Ключові висновки
Експертки відзначили, що Суспільне демонструє системну увагу до забезпечення гендерної рівності та недискримінації. У компанії наявні базові політики, зокрема Політика гендерної рівності та недискримінації АТ «НСТУ» (2021), Кодекс поведінки та етики АТ «НСТУ» і Концепція інклюзивного підходу у виробленні контенту та в роботі команди та внутрішні механізми реагування, а також відкритість до зовнішнього аудиту.
«Суспільне є новатором серед українських медіа у впровадженні подібних підходів, а отже, має потенціал стати лідером у просуванні стандартів прав людини та інклюзивних практик у медіасфері. Впровадження комплексних змін дозволить не лише відповідати законодавчим вимогам України та міжнародним зобов’язанням, а й підвищить довіру аудиторій, партнерів і донорів, які орієнтуються на європейські стандарти», — зазначено у звіті аудиту.
Водночас аудит виявив окремі проблеми:
- невідповідність окремих визначень і положень чинному законодавству (зокрема Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок і Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»);
- відсутність наскрізного підходу до інтеграції гендерної політики у всі стратегічні документи;
- нечіткі критерії оцінки її ефективності.
Результати опитування персоналу
В опитуванні взяв участь 521 працівник і працівниця Суспільного (13% колективу). За словами експерток, ця вибірка репрезентативна, вона дозволяє ідентифікувати тенденції і робити певні аналітичні висновки.
Зокрема опитування показало переважно позитивне ставлення до гендерної рівності: 86% вважають її важливою, а 85% переконані, що стать не впливає на кар’єрні перспективи. Водночас 9% відчувають протилежне.
На питання про те, чи перешкоджає Суспільне проявам гендерної нерівності, таким як образливі зауваження за ознакою статі, 60% респондентів відповіли, що заходів більше, ніж достатньо. Водночас решта опитаних дотримуються протилежної думки, що свідчить про неоднорідність сприйняття цього питання в колективі.
Серед тих, хто стикався з дискримінаційним ставленням, частина респондентів відзначила кілька одночасних ознак дискримінації. Найчастіше згадувалося ставлення за віком (27%) та за статтю (14%). Дискримінація за сімейним станом відзначена 7% опитаних, а за релігією, етнічною приналежністю та сексуальною орієнтацією — по 2%. Це демонструє, що випадки дискримінації хоч і нечисленні, проте охоплюють різні соціальні групи.
Рекомендації
Серед основних кроків, які запропонували експертки, є:
- розробка плану імплементації Політики гендерної рівності та Концепції інклюзивного підходу у виробленні контенту та в роботі команди Суспільного (2026–2027 рр.);
- запровадження обов’язкового вступного та щорічного інтерактивного онлайн-тренінгу для всіх співробітників і співробітниць з питань гендерної рівності, недискримінації, запобігання сексуальним домаганням та протидії гендерно зумовленому онлайн-насильству;
- регулярний аудит гендерного розриву в оплаті праці;
- зовнішній гендерний аудит раз на 2–3 роки.
Нагадаємо, що Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Новини можна читати на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Суспільне мовить мовами нацспільнот, представляє Україну на Євробаченні, розвиває дитячий ресурс «Бробакс», навчає медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Має Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні.
Цей матеріал став можливим завдяки International Media Support (IMS) в рамках проєкту ГО “Жінки в медіа” «Об’єднані заради рівності в медіа: сприяння гендерній рівності через співпрацю громадських організацій, медіа та органів влади». Будь-які висловлені тут погляди належать авторам і не обов’язково відображають погляди IMS.