24 червня 2025 року в Києві відбулося Засідання Керівного комітету (SCM) проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ фаза» (SFEM-UA). Захід став нагодою підсумувати результати першого етапу програми та оголосити старт її наступної фази, яка реалізується в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова».
У засіданні взяли участь народні депутати, представники органів влади, міжнародні партнери, журналістська спільнота та громадські організації. Серед них — і ГО «Жінки в медіа».
«Свобода медіа та безпека журналістів — це незамінні складові демократії», — нагадав Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе. Від імені Організації Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак підтвердив відданість принципам демократії, відзначивши високі ризики для журналістів в умовах агресивної війни Росії. За його словами, з 2022 року загинули 106 медійників, щонайменше 30 залишаються в російському полоні. Символом цієї боротьби стала журналістка Вікторія Рощина, яка загинула після викрадення й тортур у російському ув’язненні.
Голова ГО «Жінки в медіа» та членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко виступила на заході на підтримку журналістки Олени Мудрої, яка нещодавно стала об’єктом скоординованої дискредитаційної кампанії. У своєму виступі Кузьменко наголосила, що ця атака має чітко виражений гендерно зумовлений характер, адже в публікаціях маніпулятивно використовуються сімейні зв’язки як інструмент тиску. Такі меседжі не лише несуть ознаки гендерної дезінформації, а й є прикладом цілеспрямованого використання приватного контексту для підриву репутації жінки-журналістки.
Олена Мудра заявила про системну кампанію дискредитації в медіа, яку вона пов’язує зі своєю журналістською діяльністю — зокрема появою публікацій із фейковими звинуваченнями щодо її доходів, родини та нібито зв’язків з Росією.
“Попри отримання юридичної підтримки та певне посилення захисту, журналісти в регіонах й надалі стикаються з наростаючими загрозами — від інформаційних кампаній до SLAPP-позовів і спроб витіснити незалежні медіа з інформаційного простору методами, які нагадують 1990-ті або авторитарні режими. В умовах війни, коли переміщені бізнеси впливають на редакційну політику, а правоохоронні органи залишаються бездіяльними, попри публічні звернення, медійна спільнота Закарпаття зазнає системного тиску”, — зазначила Мудра.
ГО «Жінки в медіа» надає Мудрій підтримку, зокрема юридичну допомогу, а також задокументувала випадок як приклад онлайн-насильства, пов’язаного з професійною діяльністю. Цей кейс став частиною спеціальної ініціативи організації з моніторингу цифрових атак проти жінок у журналістиці. У межах ініціативи створено інтерактивну карту, яка дозволяє візуалізувати масштаб проблеми та надає інструменти для її аналізу.
За даними Офісу Генерального прокурора України, журналісти продовжують зазнавати серйозних ризиків: з 2022 року зафіксовано 264 випадки перешкоджання журналістській діяльності — особливо щодо розслідувачів корупції та журналістів, які висвітлюють суспільно важливі теми. Офіс визнає наявні недоліки в розслідуваннях і вживає заходів для їх усунення — зокрема, через підвищення кваліфікації прокурорів, міжвідомчу координацію та зміцнення довіри громадськості.
Особливе місце в обговоренні посіли свідчення українських журналістів, які працюють в умовах війни. Розслідувач Юрій Ніколов («Наші Гроші»), адвокатка Bihus.Info Марія Музичка та фрилансерка Олена Мудра розповіли про стеження, залякування, блокування рахунків та інші форми тиску.
Зокрема, Ніколов згадав про три SLAPP-позови через розслідування провальної закупівлі боєприпасів. Попри суспільний інтерес і наявність доказів, справа не рухається в НАБУ, а той самий постачальник укладає нові контракти. Позови — навіть через короткі коментарі в ефірі — подаються впливовими особами, аби виснажити юридичні ресурси редакцій і демотивувати журналістів працювати над складними темами.
У відповідь команда журналіста ініціювала створення робочої групи для протидії зловживанню юридичними механізмами проти незалежної журналістики.
Запуск другої фази проєкту SFEM-UA передбачає роботу за кількома стратегічними напрямами:
- імплементація Закону «Про медіа» (розробка підзаконних актів, моніторинг, професійний діалог);
- підтримка Суспільного мовника та Нацради;
- захист журналістів через міжвідомчу координацію;
- розвиток медіаграмотності, етичної журналістики та протидія дезінформації;
- боротьба зі SLAPP через законодавчі зміни;
- посилення голосу України на міжнародних медіаплатформах Ради Європи.
ГО «Жінки в медіа» і надалі працює над посиленням захисту українських журналісток — через міжнародні партнерства, моніторинг атак, адвокацію, судовий супровід і публічне реагування на випадки переслідування.