Онлайн-цькування, булінг, та поширення дифамації щодо членів родини — з такими проявами онлайн-насильства довелося стикнутися шеф-редакторці видання “Букви” Владіславі Чорній у 2023-му з боку співзасновника видання Петра Терентьєва.
Про це Владіслава Чорна розповіла у онлайн-опитуванні “Онлайн-насильство щодо журналісток в Україні”, яке проводить ГО “Жінки в медіа” за підтримки ЮНЕСКО та народу Японії.
“Цим я хочу продемонструвати журналісткам, що булінг буває не лише від читачів, а й від керівництва. І якщо його терпіти достатньо довго, і не розставити меж (зокрема у характеристиці зовнішності, втручанні в особисте життя та в контент у соцмережах – і це стосується не лише поведінки щодо мене, а й стосовно деяких моїх колег), може все завершитися так, як у мене. Коли ситуація вийшла з-під контролю настільки, що завершується дзвінками з погрозами батькові, фейками про рідних і якимись безглуздими розповідями про них”, — так розповіла про свою мотивацію оприлюднити деталі цього кейсу медійниця.
Як зазначила Владіслава Чорна, цей конфлікт розпочався через рішення колективу видання “Букви” припинити співпрацю зі співзасновником видання Петром Терентьєвим та перейти на інший домен. Причиною для такого рішення стала “нездорова робоча атмосфера” в колективі. Серед працівників, які перейшли працювати у оновлені “Букви” та іншому домені була також Владіслава Чорна, її чоловік, а також колишня дружина Петра Терентьєва, співзасновниця видання Катерина Рошук.
“Після того, як ми це зробили, Терентьєв побоявся йти у протистояння з дружиною, натомість взяв “грушею для биття” мене та мою родину. Він ліз до мого чоловіка – проте останній також працював у Буквах, тож це не так стосується мене особисто. Але Терентьєв поліз до моїх батьків і навіть до мого на той час неповнолітнього брата, писав про них брехні, огидні або особисті речі, тегав усіх більш-менш пов’язаних з ними людей під дописами або у них. Він навіть опустився до розповсюджень ідіотських наклепів про те, що мій батько мав сексуальні відносини зі мною маленькою, знаючи, що це зашкодить репутації мого батька, оскільки він є директором школи. Ну а наклепи щодо мене або спроби залякати — це стабільно”, – розповіла Владіслава Чорна “Жінки в медіа”.
Вона також надала скріншоти, на яких зафіксовано зневажливі звертання, образи на її адресу з боку Терентьєва та інших користувачів Фейсбука:
За її словами, Петро Терентьєв також змінив її профіль автора на старому домені “Букв”, який залишився під його контролем: поставив замість її фото зображення мультиплікаційної персонажки Свинка Пеппа та замінив опис.
Це приклад онлайн-імперсонізації — крадіжка ідентичності, наприклад, створення фальшивого профілю або акаунту в соцмережах нібито від вашого імені; злам акаунта для публікації контенту, що має на меті нашкодити репутації журналістки.
Владіслава Чорна зафіксувала факт цькування на своїх сторінках у Фейсбуці та Інстаграмі, де також зазначила про намір звернутися до правоохоронців. Проте досі не зробила цього. Вона пояснює це так: найперше — Петро Терентьєв зрештою звів цькування на мінімум, друге — після консультації з юристом зрозуміла, що “наша юридична система особливо не здатна мені допомогти, оскільки поняття захисту честі та гідності — надто абстрактне”. По-третє, Владіслава Чорна побоювалася, що таким чином погрози на її адресу посиляться. Попри це, медійниця наголошує: терпіти подібні дії на свою адресу — не варто.
“Не можна терпіти булінг, ніщо його не виправдовує. І якщо ваші межі перетинають – це не тому, що цій людині видніше як себе поводити, це – величезний червоний прапор”, – резюмує Владіслава Чорна.
Нагадаємо, раніше колектив “Букви” неодноразово скаржився на цькування з боку керівництва, зокрема і одного із співзасновників порталу, Петра Терентьєва. У 2021 році кілька працівників покинули редакцію, назвавши причиною токсичну атмосферу в колективі, системний булінг, постійні образи та необгрунтовані звинувачення на свою адресу. У 2023 році “Букви” заявили про припинення співпраці з Петром Терентьєвим та зміну домену. Натомість Терентьєв заснував інше медіа під назвою “Межа”, яке працює на старому доменному імені bykvu.com, a також — petroporoshenko.com.
Як ефективно протидіяти онлайн-насильству: рекомендації адвокатки
Однозначно, переслідування журналісток за їхню професійну діяльність, особливо у зв’язку з висвітленням певних тем, є неприпустимими та мають бути кримінально покарані. На жаль, відсутність судової практики у справах про гендерно зумовлені злочини здебільшого пов’язана з низьким рівнем звернень постраждалих осіб та недбалим розслідуванням з боку правоохоронних органів. Крім того, відсутність судових рішень у цій категорії справ також обумовлена складністю доведення умислу та збором доказів. Про це розповіла Оксана Максименюк, адвокатка, керівниця юридичного напряму Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП).
“Таку негативну тенденцію можна змінити, якщо збільшити кількість звернень до правоохоронних органів та забезпечити ефективне розслідування таких злочинів. Отже, наша рекомендація — обов’язково подавати заяви про вчинення злочину, бажано у супроводі адвоката”, — радить юристка.
Оксана Максименюк звертає увагу, що перед поданням заяви необхідно веб-архівувати всі сторінки у соціальних мережах з коментарями, зберегти електронні листи та інші матеріали. Однак важливо пам’ятати, що правоохоронні органи можуть вилучати телефони та ноутбуки для проведення експертизи, тому краще користуватися «неробочими» пристроями. Це дозволить не втратити основний робочий інструмент на час проведення експертизи.
“Крім того, важливо залучити підтримку спільноти та громадських організацій для публічної комунікації ситуації. Проте в першу чергу слід розуміти, що цей процес буде непростим, і необхідно морально підготуватися до тривалого розгляду справи”, — підсумовує вона.
ГО “Жінки в медіа” готові підтримати журналісток у боротьбі проти онлайн-насильства, а також надати юридичну, психологічну та іншу необхідну підтримку медійницям.
Якщо ви стикнулися з онлайн-насильством та потребуєте допомоги, напишіть нам на ngo.womeninmedia@gmail.com
This material is supported by the Dutch Ministry of Foreign Affairs within the framework of the project “Building Women Journalists’ Resilience In Ukraine: Tackling Online Violence and Gender Disinformation,” implemented by the NGO Women in Media