Згадати засновниць жіночого руху, поговорити про внесок жінок у розвиток різних сфер, а також порефлексувати, чому важливі жіночі організації зібралися 20-21 серпня у Києві. Понад 200 учасниць з різних регіонів України взяли участь у форумі до 140-річчя Українського жіночого руху “Жіночий рух діє у всіх жінках”.
У холі гостей зустрічає манекен Наталі Кобринської. Саме завдяки її ініціативі у 1894 році близько 90 жінок створили у Станіславові “Товариство руських жінок”. Вважається, що це був початок українського жіночого руху. За два дні форуму фото з Кобринською запостили в соцмережах рекордну кількість разів. Кожна бажала доторкнутися до легенди і, опублікувавши фото, показати свою єдність з жіночим рухом та цінностями, що сповідують послідовниці Кобринської. ГО “Жінки” в медіа також доєдналися до відзначення історичної дати. Тож ділимося враженнями.
Буде вам свято
2024 рік багатий на події, присвячені жіночому рухові. Створюються інформаційні матеріали, проводяться заходи, видаються книги. Але окремої офіційної дати для святкування визначено не було. Саме на форумі стало відомо, що невдовзі 8 грудня в календарі маркуватиметься Днем українського жіночого руху. Про це на форумі оголосила Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко.
«Дякую тим, хто звернувся до президента з ініціативою встановити День українського жіночого руху — 8 грудня. Президент відгукнувся на це звернення, уряд розробив проєкт рішення і зараз він проходить погодження в міністерстві юстиції України», — сказала посадовиця.
Катерина Левченко відзначила, що вона вже 30 років присвятила жіночому рухові. Це важлива частина її життя. Вона відмітила, що жіночий рух завжди був активним, але не завжди помітним. Раніше імена активісток і феміністок були відомі лише науковицям, історикиням, дослідницям. А тепер проводяться великі форуми, виходять матеріали, просуваються знання у навчальних закладах. І все це завдяки діяльності жінок, які передають справу від покоління до покоління. Левченко зазначила, що багато хто, зокрема й вона, прийшли на форум з доньками, а це свідчить про тяглість історії та активізму.
«Демократія і свобода — це те, за що треба боротися. Це те, що не дано нам раз і назавжди. Ми, як нація, робили чимало помилок, думаючи, що, отримавши перемогу, будемо жити з нею завжди. Але це не так. Демократія, на жаль, зворотня. Тому бажаю всім нам твердості, стійкості в постійній роботі, в постійній боротьбі».
Історичне підґрунтя
Потужною була панель про історичні витоки українського фемінізму. Відомі українські дослідниці та історикині розповіли про видатних діячок та презентували свої дослідження. Своїми знаннями ділились: докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, заступниця голови ВГО Союзу Українок, членкиня Української асоціації дослідниць жіночої історії (УАДЖІ) Алла Швець, докторка історичних наук, Харківський національний університет ім. Г.Сковороди, членкиня УАДЖІ Ольга Ніколаєнко, кандидатка історичних наук, Зіґмунд Фройд університет Україна Тетяна Швидченко, докторка історичних наук, Інститут народознавства НАН України, президентка УАДЖІ Оксана Кісь.
Також історикині представили свої друковані видання. Наприклад, Алла Швець презентувала монографію присвячену Наталі Кобринській “Жінка з хистом Аріадни”. Вона зазначила, що образ Аріадни дуже символічний. Кобринська ніби виводила жінок з темноти. Вона навела цитату чоловіка Кобринської, що стала підтримкою для неї: «В Галичині добрих ґаздинь багато, а тружениць духу мало».
Варто пригадати ще слова Оксани Кісь. Презентуючи книгу “Українки в ГУЛАГу” вона розповіла про момент під час інтерв’ю з однією з бранок:
«Я була заскочена самим стилем розповіді. Вона говорила про це з гідністю. З відчуттям перемоги над системою. Це була історія про силу духу і спільноти, історії про щоденний спротив дегуманізації», — поділилась Оксана Кісь.
Міжнародна підтримка
Для будь-якої діяльності важлива підтримка, зокрема й міжнародна. Свою солідарність і прихильність висловив Міністр міжнародного розвитку Канади Ахмет Хусейн. Він говорив про те, що Канада багато років підтримує Україну і буде робити це й надалі.
«Права жінок — це перш за все права людей. Якщо жінки будуть лідирувати, то користь отримають усі», — зазначив він.
Ахмет Хусейн відмітив важливу роль українок у боротьбі за незалежність та у процесах відбудови. На його думку, потрібно, щоб більше жінок брали участь у прийняття рішень, тоді вони будуть більш ефективними.
«Аплодую вашим зусиллям щодо інтеграції ґендерного підходу», — заявив Ахмет Хусейн.
Сестринство і коаліції
В контексті жіночого активізму часто говорять про сестринство. На жаль, жінки змушені конкурувати за місце під сонцем не тільки з чоловіками, а й з жінками. Трапляється таке і серед жіночих ініціатив. Саме тому, так важливо говорити про об’єднання, коаліції, сестринство.
Директорка зі стратегічного розвитку УЖФ Наталія Карбовська під час виступу зазначила:
«Мені дуже близькі слова Мілени Рудницької “Жіночий рух діє в усіх жінках, навіть коли вони цього не знають і цього не хочуть, — навіть, коли вони на словах його відрікаються”. Я прийшла в жіночий рух, коли відчула несправедливість у ставленні до доньки. Рух для мене про сестринство, про підтримку, яку ми надаємо одна одній. Рух — не звичайні люди, які роблять незвичайні речі».
«Сестринство — це підтримка жінок одна одної. Що б не відбувалося слід пам’ятати, що ми маємо дати одна одній силу, ми маємо дати одна одній турботу, для того, щоб всі разом могли захищати наші спільні цінності», — сказала заступниця міністерки соціальної політики України Уляна Токарєва.
«Сестринство — це про опору. Ми маємо підтримувати одна одну і надавати ресурси тим, хто їх не має. Майбутнє — за жінками. Ми маємо зробити Україну ментально кращою», — вважає голова ГО “Інсайт” Олена Шевченко.
«Сестринство — основа співпереживання, розуміння того, що жінка також відчуває труднощі. Кожна має право обрати свій шлях. Сестринство — це про розуміння цього права, викликів, з якими можна зіштовхнутися і готовність допомогти», — відмітила докторка історичних наук Оксана Кісь.
«Сестринство — це довіра, підтримка, слухання без засудження. Якщо можеш попросити допомогу — то це вже про ступінь довіри», — модераторка заходу, правозахисниця Лариса Денисенко
Для ГО “Жінки в медіа” сестринство також є однією з базових цінностей. “Підсилюємо одна одну, протидіємо сексизму в редакціях та контенті”, — так звучить девіз команди.
Організація надає можливість працівницям медіа подбати про своє здоров’я, попіклуватися про психологічний стан, а також готова захистити від нападок і цькувань.
Об’єднання жіночих організацій в коаліції — це ще один інструмент підсилення жіночого голосу.
«Разом можемо робити більше ніж окремо», — сказала координаторка проєктів Українського Жіночого Фонду Мілена Горячковська.
Президентка ГО “Ла Страда —Україна” Катерина Черепаха відмітила, що дуже показовим випадком об’єднання була адвокація ратифікації Стамбульської конвенції. Цей кейс можна аналізувати і дивитися, що робили правильно, що ні, що не вийшло і чому. І навіть після отримання результату важливо розуміти, що робити далі.
«Будувати коаліцію не завжди легко, але важливо. Ми можемо посилювати наш голос і наші дії. Навіть в рамках тренінгів можна не тільки отримати знання, а й обмінятися і досвідом та надихнутися практикою інших», — зазначила Катерина.
Громадська організація “Жінки в медіа” також вважають коаліції ефективним методом для досягнення спільних цілей. У 2024 році організація ініціювала кростематичну та міжсекторальну Коаліцію “Гендерна рівність в українських медіа”, яка об’єднує незалежні медіа, громадські організації та державу з метою сприяння діалогу та координації для просування гендерної рівності та інклюзивності в українських медіа, зокрема під час відновлення та відбудови України, а також посилення гендерного мейнстримінгу як принципу належного врядування. До коаліції приєдналися: Громадське радіо, Суспільне мовлення, Детектор медіа, ГО “Українська правда”, Медіагрупа “Накипіло”, видання “Рубрика”, видання “Східний варіант”, Асоціація жінок-юристок “Юрфем”, Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП), Zmina.Центр прав людини, Центр демократичних реформ і медіа, Міністерство культури та інформаційної політики України та Урядова уповноважена з питань гендерної політики.
Вишивка, марка і відозва
Форум був організований таким чином, що і про історію поговорили, і сучасне проаналізували і навіть показ мод влаштували. Спеціальний парад вишивок відомих феміністок мав на меті продемонструвати, як виглядали сорочки Олени Пчілки, Ольги Кобилянської, Лесі Українки тощо. Організатори наголосили на тому, що це саме вишивка, а не вишиванка, тобто відтворення орнаментів давніх сорочок. Це стало можливим завдяки архівним фотографіям та речам, які зберігаються у музеях.
Про вишивку говорили і під час презентації книг. Так, Оксана Кісь зазначила, що для українок у ГУЛАГу вишивка втратила естетичний функціонал. Вона була радше символічним членський квитком причетності. Адже, вишиваючи ініціали на серветці і, передаючи її одна одній, вони могли зробити список тих, хто перебував у таборах і заявити про себе.
Видавництво Creative Women Publishing анонсувало вихід нових книг. Так незабаром вийде друком “Перший вінок”. Цей жіночий альманах своїм коштом видали у 1887 році Олена Пчілка та Наталя Кобринська за підтримки Івана Франка. Це репринтне видання вперше було перевидане до 100-річчя жіночого руху у Нью-Йорку, а тепер буде повторне видання до 140-річчя — у Києві. До того ж буде опубліковано книгу “Ті, що творили “Перший вінок””, — яке покаже видавничі залаштунки. Серед новинок ще книга Тамари Марценюк «Безстрашні. Історія українського фемінізму в інтерв’ю» та «Білим по білому» Марти Богачевської-Хом’як.
До 140-річчя жіночого руху “Укрпошта” випустила спеціальні конверти та марки. Саме на форумі урочисто погасили перші чотири марки. Це є свідченням того, що марки ввели в обіг. Всього їх буде випущено 500 штук на всю Україну. Учасниці форуму відзначили, що ці конверти — мов капсула часу. Можливо через 100 років дістануть цей конверт і говоритимуть про видатних феміністок 2024 року, які поставили печатку і підписи на цих конвертах з марками.
Підсумком форуму стало прийняття відозви до жінок світу. У тексті відозви йдеться про важливість підтримки суверенітету і незалежності України, про те, що наша країна потребує зброї та гуманітарної допомоги. Учасниці форуму звертаються за підтримкою у вимогах повернути військовополонених, цивільних полонених та дітей, у засудженні агресії російської федерації, у вимогах санкцій проти росії та бойкоті країни-агресорки та її пропаганди. Ознайомитися з текстом і підписати відозву можна тут.
Підсумовуючи хочеться нагадати жінкам, що роблячи суспільно важливі справи варто не забувати і про власне здоров’я.
«Нам треба зберегти себе. Нас має вистачити на дуже довго: і на повоєнне відновлення, і залучення, і вирощування нового покоління дівчат, які будуть відстоювати права, сестринство і в цивільному, і в військовому житті, рухатися і розвивати жіночий рух», — побажала голова Фундації «Здорові рішення» / МБФ «Відродження» Вікторія Тимошевська.
Нагадаємо, що завдяки Українському Жіночому Фонду, що став одним з організаторів форуму стали можливими дослідження, які провели “Жінки в медіа”. Наприклад, «Становище журналісток та інших працівниць медіа в Україні. З урахуванням досвіду після 24 лютого 2022 року»
Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України: досвід медіа
Організаторами форуми стали Музей жіночої та гендерної історії, ГО «Центр гендерної культури», Український Жіночий Фонд, ВГО Союз Українок, ГО «Український Жіночий Конгрес», ГО «Центр «Жіночі перспективи», Мережа «Жіноче намисто Закарпаття».
Партнери заходу: Апарат Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, Посольство Канади в Україні, Світова Федерація Українських Жіночих Організацій, Національний Демократичний Інститут, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Данський центр досліджень жінок та ґендеру (KVINFO), Фонд термінових дій для феміністичного активізму (Urgent Action Fund for Feminist Activism), Медіацентр Україна.