Охоплення: Нішеве

Подолання етнічних стереотипів через особисті історії та рольові моделі в медіа

Ромська спільнота в Україні часто стикається з багаторівневою дискримінацією — за етнічною ознакою, гендером, соціальним статусом і станом здоров’я. Освічені ромські жінки майже відсутні у публічному медійному просторі, що підсилює стереотипи про «неможливість» освіти, професійної реалізації та лідерства для представниць цієї спільноти.

Зінаїда Прокопенко отримує відзнаку “Медіа, що змінюють”/ березень 2026 року

У цьому контексті медіа, створені самою спільнотою, відіграють ключову роль у формуванні альтернативного наративу — такого, що базується на власних голосах, досвідах і досягненнях.

Зінаїда Прокопенко, авторка та керівниця медіапроєкту «Роми — це ми», адвокаційна радниця ГО «Голос Ромні»: «Ми почали системно впроваджувати ці зміни у 2024 році, коли наш TikTok-канал почав активно зростати й залучати широку аудиторію. Саме тоді ми зрозуміли, що контент про ромську спільноту викликає сильний відгук, але водночас потребує професійного підходу до мови, етики та репрезентації. Тому ми створили YouTube-канал “Роми — це ми” і визначили для себе чіткі принципи: недискримінаційну комунікацію, гендерно чутливу подачу матеріалів і представлення різних голосів спільноти. Ці зміни дозволили нам перейти від аматорського активізму до усвідомленої медійної платформи, яка формує довіру та підсилює лідерство ромських жінок і молоді».

Що було зроблено

Мультимедійна платформа «Роми — це ми» створила відеоінтерв’ю / подкаст на YouTube з ромкою з вищою освітою, яка публічно розповіла про свій життєвий шлях. Матеріал акцентує увагу не на проблемності, а на суб’єктності та силі героїні.

У матеріалі:

  • висвітлено досвід подолання булінгу та дискримінації у школі й університеті;
  • показано перетин кількох форм уразливості — етнічної належності, гендеру та стану здоров’я;
  • розкрито шлях героїні до професійної реалізації та її активну громадську позицію у сфері захисту прав ромських жінок і молоді.

Як реалізували

Кейс реалізовано у форматі відеоподкасту з фокусом на особисту розповідь. Редакція:

  • свідомо побудувала матеріал навколо голосу героїні, її рефлексій і досвіду;
  • уникала відтворення стереотипних образів ромської спільноти;
  • подала інтерв’ю як рольову модель, здатну надихати інших ромських дівчат і жінок на освіту, активність і самореалізацію.

Такий підхід дозволив створити безпечний і поважний простір для складної, але надзвичайно важливої розмови.

Вплив

Відео викликало значний позитивний відгук аудиторії: численні коментарі підтримки, поширення матеріалу, запити на продовження подібних історій, кейс посилив видимість освічених ромських жінок у публічному просторі, а також сприяв руйнуванню упереджень щодо освіти, професійних можливостей і соціальної ролі ромської спільноти.

«Ми отримали більше відгуків від жінок і молоді, які вперше побачили у медіа позитивне та гідне зображення ромської спільноти. Фемінітиви, уважна мова й повага до героїв допомогли створити атмосферу безпеки та довіри, завдяки якій люди самі почали ділитися власними історіями для нових відео. Команда стала більш згуртованою: кожен учасник проєкту розуміє цінність інклюзивності й відповідальності за власне слово. Цей підхід перетворив «Роми — це ми» із ініціативи ентузіастів на впізнавану медіаплатформу, що впливає на сприйняття ромів в українському суспільстві», — поділилась Зінаїда Прокопенко.

Подолання гендерних стереотипів у шкільному та дошкільному середовищі

У шкільному та дошкільному середовищі гендерні стереотипи часто відтворюються через традиційні практики святкувань і «звичні» сценарії виховних заходів. День захисників і захисниць України нерідко помилково сприймається як «день хлопчиків» або неусвідомлено відтворює радянський наратив «дня захисника отечества», що суперечить як історичному змісту свята, так і принципам гендерної рівності.

Освітяни й батьки часто опиняються без чітких орієнтирів, як говорити з дітьми про війну, захист і службу так, щоб не закладати стереотипні ролі з раннього віку. У цьому контексті спеціалізовані освітні медіа відіграють важливу роль у формуванні сучасної культури виховання.

Що було зроблено

Онлайн-видання «Вчися.Медіа» підготувало просвітницький матеріал, присвячений тому, як коректно й без гендерних стереотипів відзначати День захисників і захисниць України в садочках та школах.

У матеріалі:

  • розвінчано міфи про «чоловічий» характер цього дня;
  • обґрунтовано, чому ототожнення цього свята з радянською традицією святкування є помилковим
  • подано короткий історичний екскурс і практичні рекомендації для педагогів та батьків.
  • матеріал чітко акцентує, що це день пошани всіх, хто захищає Україну, незалежно від статі.

Як реалізували

Матеріал створено у мультиформатному вигляді: аналітична стаття на сайті та карусель ілюстрацій для соціальних мереж.

Приводом для публікації стали реальні запити батьків у соцмережах, які шукали поради, як «вітати хлопчиків» у дитсадках. Редакція перетворила цей запит на якісний просвітницький контент із чітким поясненням і практичними порадами. Текст побудовано як відповідь суспільству, без моралізаторства, зрозумілою мовою для батьків і освітян.

«Напередодні Дня захисників та захисниць України ми натрапили у Facebook на кілька дописів, у яких мами дітей дошкільного віку радилися між собою, як вітати хлопчиків із цим святом і які подарунки для них обрати. Ми побачили, що чимало батьків досі асоціюють цей день із радянським “днём защитника отечества”. Саме тому вирішили підготувати у відповідь просвітницький матеріал — з поясненням історії свята, чому його не варто вважати “чоловічим днем” і як відзначати його в закладах освіти, уникаючи гендерних стереотипів та розставляючи правильні акценти. Можливо, цей текст не зібрав великої кількості переглядів, але для молодого медіа, яке має власний сайт лише п’ять місяців, це не було вирішальним. Для нашої команди значно важливішим було проявити позицію, стати джерелом якісної й перевіреної інформації про це свято, до якої батьки й освітяни різних рівнів могли б повертатися за потреби», — зазначила Інна Лиховид, головна редакторка онлайн-видання «Вчися.Медіа». 

Вплив

Матеріал став джерелом перевіреної, систематизованої інформації для батьків і педагогів. Зокрема, публікація закріпила позицію редакції щодо недопущення гендерних стереотипів у вихованні дітей; має довготривалу цінність і може використовуватися повторно як довідковий матеріал; показує, що освітній вплив не завжди вимірюється кількістю переглядів, а глибиною й сталістю змісту.

Що можуть наслідувати інші медіа 

  • Прислухатися до запитів аудиторії в соціальних мережах і перетворювати їх на структурований, перевірений просвітницький контент.
  • Пояснювати чутливі теми простою і доступною мовою, орієнтуючись на батьків і педагогів як ключових агентів змін.
  • Розвінчувати стереотипи на ранніх етапах соціалізації, працюючи з темами дитинства й освіти.
  • Поєднувати історичний контекст із практичними порадами, щоб матеріали були не лише інформативними, а й прикладними.
  • Не орієнтуватися виключно на охоплення, а працювати з ціннісними темами, що формують культуру рівності та поваги в довгостроковій перспективі.