Подолання етнічних стереотипів через особисті історії та рольові моделі в медіа

Ромська спільнота в Україні часто стикається з багаторівневою дискримінацією — за етнічною ознакою, гендером, соціальним статусом і станом здоров’я. Освічені ромські жінки майже відсутні у публічному медійному просторі, що підсилює стереотипи про «неможливість» освіти, професійної реалізації та лідерства для представниць цієї спільноти.

У цьому контексті медіа, створені самою спільнотою, відіграють ключову роль у формуванні альтернативного наративу — такого, що базується на власних голосах, досвідах і досягненнях.

Зінаїда Прокопенко, авторка та керівниця медіапроєкту «Роми — це ми», адвокаційна радниця ГО «Голос Ромні»: «Ми почали системно впроваджувати ці зміни у 2024 році, коли наш TikTok-канал почав активно зростати й залучати широку аудиторію. Саме тоді ми зрозуміли, що контент про ромську спільноту викликає сильний відгук, але водночас потребує професійного підходу до мови, етики та репрезентації. Тому ми створили YouTube-канал “Роми — це ми” і визначили для себе чіткі принципи: недискримінаційну комунікацію, гендерно чутливу подачу матеріалів і представлення різних голосів спільноти. Ці зміни дозволили нам перейти від аматорського активізму до усвідомленої медійної платформи, яка формує довіру та підсилює лідерство ромських жінок і молоді».

Що було зроблено

Мультимедійна платформа «Роми — це ми» створила відеоінтерв’ю / подкаст на YouTube з ромкою з вищою освітою, яка публічно розповіла про свій життєвий шлях. Матеріал акцентує увагу не на проблемності, а на суб’єктності та силі героїні.

У матеріалі:

• висвітлено досвід подолання булінгу та дискримінації у школі й університеті;
• показано перетин кількох форм уразливості — етнічної належності, гендеру та стану здоров’я;
• розкрито шлях героїні до професійної реалізації та її активну громадську позицію у сфері захисту прав ромських жінок і молоді.

Як реалізували

Кейс реалізовано у форматі відеоподкасту з фокусом на особисту розповідь. Редакція:

• свідомо побудувала матеріал навколо голосу героїні, її рефлексій і досвіду;
• уникала відтворення стереотипних образів ромської спільноти;
• подала інтерв’ю як рольову модель, здатну надихати інших ромських дівчат і жінок на освіту, активність і самореалізацію.

Такий підхід дозволив створити безпечний і поважний простір для складної, але надзвичайно важливої розмови.

Вплив

Відео викликало значний позитивний відгук аудиторії: численні коментарі підтримки, поширення матеріалу, запити на продовження подібних історій, кейс посилив видимість освічених ромських жінок у публічному просторі, а також сприяв руйнуванню упереджень щодо освіти, професійних можливостей і соціальної ролі ромської спільноти.

«Ми отримали більше відгуків від жінок і молоді, які вперше побачили у медіа позитивне та гідне зображення ромської спільноти. Фемінітиви, уважна мова й повага до героїв допомогли створити атмосферу безпеки та довіри, завдяки якій люди самі почали ділитися власними історіями для нових відео. Команда стала більш згуртованою: кожен учасник проєкту розуміє цінність інклюзивності й відповідальності за власне слово. Цей підхід перетворив «Роми — це ми» із ініціативи ентузіастів на впізнавану медіаплатформу, що впливає на сприйняття ромів в українському суспільстві», — поділилась Зінаїда Прокопенко.