Впровадження політик рівності, інклюзії та доступності в редакційній роботі

Що було зроблено

Громадське радіо прийняло Політику доступності, рівності та прав людей з інвалідністю.

Цей документ визначає принципи недискримінації, інклюзивного висвітлення теми інвалідності та доступності медіаконтенту. Політика містить рекомендації щодо коректної мови, репрезентації людей з інвалідністю, цифрової та інформаційної доступності, модерації, а також створення інклюзивних умов праці й редакційних процесів.

Також передбачено конкретні інструменти: альтернативні тексти до зображень, субтитри, стенограми, доступні формати нарад, розумне пристосування робочого місця та регулярний моніторинг репрезентації людей з інвалідністю в контенті.

Підхід, який застосовує редакція, базується на принципах прав людини, у всіх форматах контенту відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, викладених у Практичному посібнику з рівності людей з інвалідністю в медіа.

Паралельно фіналізована редакційна політика «Політика використання штучного інтелекту», що міститиме положення щодо запобігання технологічно фасилітованому гендерному насильству проти жінок.

Як реалізували

Редакція поєднує нормативні зміни з практичними кроками. Зокрема, впроваджуються технічні рішення для підвищення доступності сайту Громадського радіо для людей з інвалідністю.

Вже понад рік у новинній стрічці сайту працює незрячий журналіст Володимир Пиріг. Він самостійно пише новини, добирає ілюстрації, публікує матеріали, працює з внутрішніми редакційними програмами, аудіо- та відеозаписами, документами та оперативно комунікує з командою. Його робота демонструє, що інклюзивність можлива не через створення «особливих умов», а через належну організацію робочих процесів.

Практика залучення журналіста з інвалідністю на рівних умовах підсилила ідею рівних можливостей у медіа та стала прикладом руйнування стереотипів щодо професійних обмежень людей з інвалідністю.

Володимир Пиріг: Насправді нічого надзвичайного немає. Я роблю все те саме, що роблять інші новинарі. Різниця тільки у тому, що на мій комп’ютер треба встановити спеціальну програму зчитування з екрана. Між незрячими поширений сленговий термін «скрінрідер». Це програма, яка озвучує все, що робить користувач. Кожну дію. Для того, щоб це працювало, програми та сайти мають бути доступними. Є певні стандарти доступності. Якщо код застосунку чи сайту прописаний правильно, то проблем не буде. Але буває так, що розробники нехтують цим.

Я ще й перекладач програми скрінрідера MVDA. Я маю розуміти, як що працює. Я нею вже користуюся на автопілоті. Коли мене хтось питає як щось там зробити, я довго думаю і згадую, а як же я це роблю. Бо все вже автоматично.

Багато хто дивується, як я працюю з фото. Оскільки на стрічках я працюю багато років, маю певний алгоритм. Не знаю, як його описати. Зараз стало ще простіше. Я беру фото і проганяю його через штучний інтелект, який мені його описує. Це прекрасно. А коли цього не було, були інші алгоритми. Я знав, де шукати фото. Наприклад, якщо «Радіо Свобода» бере фото, то я теж можу його взяти. Бо людина, яка його ставила, точно розуміє що робить. В основному, все це відбувається «на угад».

Дуже важливо, щоб колеги допомагали, якщо мені потрібна допомога. Це, до речі, зупиняло роботодавців. Насправді я не часто прошу про допомогу. Роблю це, коли потрібно зробити скриншот з відео, наприклад. Або коли є тільки вертикальні фото з події, а мені потрібне горизонтальне. Я не зможу його переробити. Це основні моменти. Вони стаються не часто. Переважно я справляюся самостійно. Варіанти є. Головне — вміти ними користуватися.

Я дуже вдячний Громадському радіо, що ви не побоялися експерименту, коли брали мене. Це мало б іншим медіакомпаніям дати зрозуміти, що не треба одразу відмовляти таким людям, як я. Варто пробувати. Якщо відмовляти на підставі суб’єктивних суджень і стереотипів, це не добре.

Що можуть наслідувати інші медіа

• Закріплювати принципи рівності та інклюзії у внутрішніх політиках і кодексах.
• Поєднувати нормативні документи з реальними змінами в організації редакційної роботи.
• Розглядати доступність як питання процесів, а не «особливих умов».
• Інвестувати в технічну та організаційну доступність медіаконтенту.